Постанова № 75850017, 13.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1465/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Лях О.П. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 (суддя І інстанції Мар'єнко Л.М.), по справі № 820/1465/18

за позовом ОСОБА_1

до Члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Юрія Миколайовича

про скасування рішення протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Юрія Миколайовича (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати рішення відповідача про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати бездіяльність відповідача про відмову позивачу у розгляді питання про дисциплінарну відповідальність прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправною, та зобов'язати відповідача розглянути дисциплінарну скаргу позивача з доданими до неї документами з урахуванням викладеної позивачем у скарзі правової позиції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 820/1465/18.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем оскаржується рішення відповідача про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та його бездіяльність виявлена під час не розгляду питання про дисциплінарну відповідальність названих вище посадових осіб прокуратури.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про прокуратуру», Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 3 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 55 Конституції України міститься, у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначено про те, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Щодо змісту "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".

Таким чином, гарантоване положеннями ст. 55 Конституції України конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову по справі є рішення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М. щодо відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та бездіяльність члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М. щодо нерозгляду дисциплінарної скарги позивача.

Відповідно до ч. 10 ст. 131 Конституції України, відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

Згідно зі ст. 44 Закону України "Про прокуратуру", дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

Частинами 1, 2 ст. 45 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розміщує на своєму веб-сайті рекомендований зразок дисциплінарної скарги.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 46 Закону України "Про прокуратуру", секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо: дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

За приписами п. 107 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження повинно бути вмотивованим та протягом трьох днів з моменту прийняття надісланим заявникові. Копія рішення члена Комісії про відкриття дисциплінарного провадження надсилається прокурору, щодо якого його відкрито, та особі, за зверненням якої відкрито провадження, протягом трьох днів.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. Норми такого ж змісту наведено у п. 148 Положення.

З огляду на викладене, оскарженню у судовому порядку, підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які прийнято за результатами дисциплінарного провадження і право на таке оскарження має прокурор (стосовно якого подано дисциплінарну скаргу), як суб'єкт цього дисциплінарного провадження.

Особа, за дисциплінарною скаргою яких Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення у визначеному Законом України "Про прокуратуру" та Положенням порядку, не є суб'єктом дисциплінарного провадження, і за Законом України "Про прокуратуру" не наділена правом на оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів як за результатами дисциплінарного провадження, так і стосовно вирішення питання про його відкриття.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі №9901/152/18.

З приводу доводів апеляційної скарги про відсутність у рішенні першої інстанції посилань на вид юрисдикції суду, яким позивач може скористатися з поданням даного позову, замість адміністративного, то колегія суддів зазначає.

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства», слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За таких підстав, колегія суддів вважає правильним відсутність посилань на суд, до юрисдикції якого, мав би належати розгляд даної справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 року по справі № 800/559/17.

За наведених підстав, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 по справі № 820/1465/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді О.П. Лях А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 13.08.2018.