Постанова № 75849961, 08.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 505/1533/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Нікітішин В.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченко К.В.

при секретарі - Сторчак О.О.

за участю: апелянта - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 12.07.2018 р.)

третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Суворівська районна адміністрація Одеської міської ради 19.04.2016 року звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 20.12.2013 р. суддею Суворовського районного суду м. Одеси Кисельовим В.К. винесено постанову по справі №523/11824/13-а за позовом Суворовської райадміністрації до гр. ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_4, про приведення об'єкта у відповідність до технічної документації.

Вказаною постановою позовні вимоги були задоволені, зобов'язано ОСОБА_5 за власний рахунок привести до первісного стану самочинно реконструйований балкон квартири АДРЕСА_1, відповідно до технічної документації, яка зареєстрована в КП «БТІ ОМР», тобто до площі 1.0 кв.м.

29.01.2015 р. за вх. № Є-161 до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 щодо протиправних дій по умисному невиконанню рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі №523/11824/13-а.

ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 та проживає на другому поверсі. ОСОБА_2 є власником квартири НОМЕР_2 зазначеного будинку, проживає на третьому поверсі. Відповідачем самовільно збільшено розміри сконструйованого балкону, що порушує права ОСОБА_4 як співвласника будинку.

Оскільки 25.07.2013 р. Суворовською районною адміністрацією до Суворовського районного суду м. Одеси вже був поданий адміністративний позов про приведення об'єкта у відповідність до технічної документації у відношенні ОСОБА_5 - матері відповідача, та фактично рішення суду по справі №523/11824/13-а не виконано, реконструйований балкон відповідачем не приведений до первісного стану, Суворовська районна адміністрація звернулась з вказаним адміністративним позовом до власника вказаної квартири - ОСОБА_2.

За таких обставин позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за свій рахунок привести до первісного стану об'єкт самочинного будівництва (реконструкцію): балкон на третьому поверсі квартири НОМЕР_2, а також стягнути з відповідачки на її користь сплачений позивачем судовий збір.

Судом першої інстанції ОСОБА_4, за його власним клопотанням, ухвалою суду був виключений з числа позивачів та залучений до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні ОСОБА_4, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, підтвердив вказані у позові обставини справи та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.07.2017 року, відповідач позов не визнала, вказуючи на те, що спірний балкон на третьому поверсі квартири реконструйований відповідно до існуючих внутрішніх його розмірів, про що також надала технічний паспорт щодо площі внутрішнього розміру балкону до і після реконструкції.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року адміністративний позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 за власний рахунок привести до первісного стану об'єкт самочинного будівництва (реконструкцію): балкон на третьому поверсі квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради сплачений нею судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

КОЛЕГІЄЮ СУДДІВ ВСТАНОВЛЕНО

На підставі договору дарування, посвідченого 03.10.2006 р. державним нотаріусом Восьмої одеської державної нотаріальної контори, власницею квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 20.12.2013 р. у справі за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради зобов'язано ОСОБА_5 за власний рахунок привести до первісного стану самочинно реконструйований балкон квартири АДРЕСА_1, відповідно до технічної документації, яка зареєстрована у КП «БТІ ОМР», тобто до площі в 1 кв.м.

Суворовська районна адміністрація зверталась до першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявами про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами №523/11824/13-а стосовно стягнення з гр. ОСОБА_5 судового збору та приведення самочинно реконструйованого балкону до попереднього стану за власний рахунок.

25.03.2014 р. головним державним виконавцем першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Теличко Н.Б. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 42313204) за виконавчим листом №523/11824/13-а, та відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», застосовано штрафні санкції, передбачені ст. 89 зазначеного закону.

Як вбачається з технічного паспорту на квартиру, виготовленого 01.08.2005 р. КП «ОМБТІ та РОН», вказана квартира є однокімнатною, загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., яка складається з жилої кімнати площею 17,0 кв.м., кухні 5,8 кв.м., санвузла площею 2,6 кв.м., коридору площею 3,3 кв.м., вбудованої шафи площею 0,9 кв.м., балкону площею 1,0 кв.м. Відповідно до технічних паспортів від 04.02.2016 р. та від 26.12.2017 р., виготовлених КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради - площа вищевказаних приміщень змінена не була, у тому числі площа балкону складає 1,0 кв.м.

З плану квартири, який міститься у всіх трьох перелічених технічних паспортах, вбачається, що будь-яка реконструкція чи перепланування - відсутні.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно до положень ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 року) у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Вирішуючи справу суд першої інстанції вважав встановленим факт проведення ОСОБА_2 будівельних робіт з реконструкції балкону у квартирі багатоповерхового будинку без дозволу на виконання цих робіт, яка самостійно не усуває порушення вимог законодавства, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача привести вказаний балкон до первісного стану у судовому порядку.

Проте, відповідно до технічного паспорту на квартиру, виготовленого 01.08.2005 р. КП «ОМБТІ та РОН», квартира є однокімнатною, загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., яка складається з жилої кімнати площею 17,0 кв.м., кухні 5,8 кв.м., санвузла площею 2,6 кв.м., коридору площею 3,3 кв.м., вбудованої шафи площею 0,9 кв.м., балкону площею 1,0 кв.м.

Крім того, згідно технічних паспортів від 04.02.2016 р. та від 26.12.2017 р., виготовлених КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради - площа вищевказаних приміщень змінена не була, у тому числі площа балкону складає 1,0 кв.м.

При цьому, з плану квартири, який міститься у всіх трьох вищезазначених технічних паспортах, вбачається, що будь-яка реконструкція чи перепланування - відсутні.

Таким чином, матеріалами справи спростовується висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 без затвердженої у встановленому порядку проектної документації самочинно здійснено реконструкцію балкону на третьому поверсі, а саме - розширено балкон на 0,22 м.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Однак, на порушення наведеної процесуальної норми судом першої інстанції було визнано встановленими факти, які не відповідають дійсним обставинам та спростовуються матеріалами даної адміністративної справи, зокрема наданими відповідачем документами.

Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги наданий ОСОБА_2 технічний паспорт на квартиру на підтвердження законності балкону, з тих підстав, що технічний паспорт нібито не відображає зовнішні межі балкону, які після реконструкції збільшилися.

Колегія суддів не може погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними та помилковими, за таких обставин.

Технічний паспорт на квартиру (будинок) - це документ, який має довідкову інформацію про фактичний стан нерухомості, а саме: про площі, поверховості, дату побудови, капремонту, товщину стін, технічних характеристиках покрівлі та фундаменту. Він виготовляється як на всю будівлю, так і на окремі приміщення і в ньому містяться докладні відомості про те чи інше приміщення. Суд першої інстанції зазначив, що наданий ОСОБА_2 технічний паспорт на квартиру не відображає зовнішні межі балкону, які після реконструкції збільшилися, однак це спростовується самим технічним паспортом, в якому вказано площу балкону - 1 кв.м., тобто площа залишилась незмінною.

Також колегія суддів звертає увагу, що в рішенні суду першої інстанції зазначено, що після ухвалення судового рішення, винесених постанов про закінчення виконавчого провадження із заяви ОСОБА_4, яка надійшла до відділу звернень громадян 19.08.2015 року, стало відомо про зміну власника квартири НОМЕР_2. Власницею стала ОСОБА_2

Однак вказане твердження також не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 є власницею квартири НОМЕР_2 ще з 2006 року, на підставі договору дарування від 03.10.2006 року, що не було взято судом попередньої інстанції до уваги та цьому факту не було надано належної оцінки.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до положень ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Так, у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Таким чином, законодавством чітко визначено орган, який має право на звернення до адміністративного суду з таким позовом - орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Проте, в даному випадку у 2016 році з таким позовом звернулась Суворовська районна адміністрації Одеської міської ради, не маючи на це відповідних повноважень та порушуючи положення ч. 4 ст. 5 КАС України, якою визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Проте, судом першої інстанції не було звернуло уваги на відсутність у Суворовської райадміністрації повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про приведення об'єкту у первісний стан.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно до положень ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 - скасувати, прийняти у справі №505/1533/16-а нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14.08.2018 року.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.