Постанова № 75849958, 08.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2105/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Курило Л.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представника другого та третього відповідачів - Ситниченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду (м. Суми) від 12.04.2018 (11:13 год., повний текст складено 13.04.18) по справі № 818/2105/17

за позовом ОСОБА_2

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області , Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради , Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Сумської міської ради

про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, третя особа - Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просив суд:

- визнати протиправним рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 14.09.2017 в частині припинення ОСОБА_2 пенсії з 01.10.2017;

- визнати протиправним рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 10.11.2017 в частині відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2;

- зобов'язати комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради поновити ОСОБА_2 виплату пенсії з 01.10.2017.

Протокольною ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 по справі № 818/2105/17 залучено до розгляду справи в якості співвідповідача Комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та створення робочої групи для перевірки фактичного місця проживання (перебування) внутрішньо переміщених осіб.

Протокольною ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 по справі № 818/2105/17 залучено до розгляду справи в якості співвідповідача Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року по справі № 818/2105/17 роз'єднано позовні вимоги та виділено в окремі провадження, а саме :

- за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та створення робочої групи для перевірки фактичного місця проживання (перебування) внутрішньо переміщених осіб про визнання протиправним рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 14.09.2017 в частині припинення ОСОБА_2 пенсії з 01.10.2017 та визнання протиправним рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 10.11.2017 в частині відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2;

- за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та створення робочої групи для перевірки фактичного місця проживання (перебування) внутрішньо переміщених осіб про зобов'язання комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради поновити ОСОБА_2 виплату пенсії з 01.10.2017.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/2105/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та створення робочої групи для перевірки фактичного місця проживання (перебування) внутрішньо переміщених осіб про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправним рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) від 14.09.2017 в частині припинення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 40007, ІПН НОМЕР_1) пенсії з 01.10.2017.

Визнано протиправним рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) від 10.11.2017 в частині відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 40007, ІПН НОМЕР_1).

Стягнуто на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 40007, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) суму судового збору в розмірі 680,00 грн. (шістсот вісімдесят гривень 00 коп.).

Другий відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/2105/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині визнання протиправним рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до неналежного відповідача - Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, в той час як вказана Комісія створена при виконавчому комітеті Сумської міської ради, а не при Департаменті. При цьому, протокольною ухвалою від 06.03.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комісію при виконавчому комітеті Сумської міської ради, однак, в резолютивній частині оскаржуваного рішення судом першої інстанції визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, не врахувавши факту неіснування такої Комісії. Позивач ставить питання про визнання протиправним і скасування рішення Комісії, тому зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги, не мають відношення до Департаменту як відповідача.

Третій відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/2105/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не обґрунтовано рішення Комісії в частині припинення виплати пенсії з 01.10.2017 та в частині відмови в поновленні виплати пенсії з місяця припинення, не враховано норм постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою керується у своїй діяльності Комісія. Пояснив, що Комісією було прийнято рішення про припинення виплати пенсії на підставі пп.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, а саме у зв'язку з встановленням факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 01.09.2017, а не у зв'язку зі скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, як помилково вважав суд першої інстанції. Вважає, що норми постанови КМУ № 365 від 08.06.2016 не суперечать вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та є належною підставою для припинення виплати пенсії позивачеві. Вказав, що у випадку відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання буде встановлено факт подання особою недостовірних відомостей, що згідно зі ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» буде підставою для припинення виплати пенсії.

Представник другого та третього відповідачів у судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримав з підстав, викладених у скаргах, просив суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/2105/17 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач та представник першого відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що позивач та перший відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі позивача та представника першого відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника другого та третього відповідачів, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні апеляційної скарги Комісії слід відмовити, а апеляційна скарга Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 06.11.2014.

01.09.2017 спеціалістом Департаменту була здійснена перевірка фактичного місця проживання/перебування ОСОБА_2, але під час відвідування за адресою : АДРЕСА_2 (яку він вказала при оформленні довідки про взяття на облік) його вдома не було, про що було зроблено відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та залишено повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до департаменту для проходження фізичної ідентифікації (а.с. 54-55).

07.09.2017 позивачу було направлено рекомендований лист за адресою : АДРЕСА_2 про необхідність звернутися до Департаменту для проходження фізичної ідентифікації.

07.09.2017 Департаментом було направлено запит до Держприкордонслужби щодо надання інформації про її виїзд за кордон на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження із зазначенням кількості днів такої відсутності протягом 90 днів, які передують даті подання відповідного запиту (а.с. 55-57).

Надалі, рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 14.09.2017 року було припинено ОСОБА_2 всі види соціальних виплат у зв'язку зі встановленням факту відсутності внутрішньо перемішеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (а.с. 16-18) .

23.10.2017 ОСОБА_2 звернувся до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про поновлення виплати пенсії з місяця припинення (а.с. 24).

01.11.2017 державним соціальним інспектором було проведено перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_2, а саме за тією адресою, яку він вказав при зверненні до Пенсійного фонду. ОСОБА_2 був відсутній, про що зроблено відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов. Також було залишено повідомлення про необхідність з'явитись до департаменту протягом трьох робочих днів для проходження фізичної ідентифікації (а.с. 58).

У зв'язку зі зміною фактичного місця проживання, 07.11.2017 за результатами перевірки було підтверджено фактичне місце проживання/перебування позивача за адресою АДРЕСА_3 та складено акт обстеження матеріально-бутових умов сім'ї (а.с. 59).

В подальшому, рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 10.11.2017 ОСОБА_2 було відмовлено в відновленні пенсії з місяця припинення соціальних виплат у зв'язку з відсутністю складних життєвих обставин і поважних причин, через які внутрішньо переміщена особа не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Заявнику було рекомендовано звернутися за поновленням пенсії через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення соціальних виплат, а саме в грудні 2017 року (а.с. 20-22).

Не погодившись із рішеннями Комісії від 14.09.2017 про припинення виплати пенсії та від 10.11.2017 про відмову в поновленні її виплати, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості оскаржуваних рішень Комісії, оскільки право позивача на отримання соціальних виплат, зокрема, пенсії, встановлено Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", які мають вищу юридичну силу порівняно із постановою КМУ № 365 від 08.06.2016, а отже, звуження права позивач на підставі вказаного підзаконного нормативно-правового акту, є протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, однак, вважає рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/2105/17 таким, що підлягає зміні, з наступних підстав.

За приписами ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" "в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина 2 статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі ст. 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.1993 з подальшими змінами, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсій виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч.1ст.49 цього Закону.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно з п. 2 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (зі змінами) від 15.04.2014, виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

07.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Проте, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2015 року, визнаний незаконним та чинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595.

Зокрема, в мотивувальній частини ухвали Вищого спеціалізованого суду у справі №К/800/19498, К/800/19418, зазначено: "Системний аналіз вказаних норм Конституції України та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перевірка законності постанови № 595 в частині затвердження пункту 2 Тимчасового порядку, дає підстави для висновку про те, що, зупиняючи видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Кабінет Міністрів України порушив їхні приписи як щодо наявності повноважень на прийняття такого рішення, так і щодо звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, рівності громадян перед законом, виплати пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги на рівні не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Згідно з пунктом 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 352 від 8 червня 2016 року) (далі по тексту - Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Пунктом 2 розділу ІІ Перехідних положень Закону України від 24.12.2015 "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено необхідність Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України 8 червня 2016 року прийнято постанови № 352 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509" та № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виходячи зі змісту протоколу Комісії № 35 від 14.09.2016, підставою для припинення соціальних виплат ОСОБА_2 Комісія зазначила пп.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 (далі по тексту - Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат).

Так, відповідно до пп.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат, соціальні виплати припиняються, зокрема, у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Разом з тим, як зазначалось вище, в силу Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", постанови КМУ № 637 від 05.11.2014 умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 06.11.2014 року.

Доказів скасування довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, виданої позивачу, відповідачами не надано.

Таким чином, суд зазначає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видана позивачу, вважається такою, що діє безстроково.

Факт наявності у ОСОБА_2 рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк" відповідачами не заперечується.

З огляду на викладене, підстави для припинення соціальних виплат позивачу у третього відповідача були відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі "Пічкур проти України", пунктом 54 якого зазначено про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" Європейський суд з прав людини визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров'я" (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за ст. 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Як зазначено в п. 333 цього рішення Європейського суду з прав людини: "Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією".

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" встановлено, що відповідно до ст.ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Отже, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 є помилковими, оскільки підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Також, колегія суддів зауважує, що Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365 встановлено певну процедуру перевірки наявності внутрішньо переміщеної особи за адресою, вказаною як місце проживання.

Так, згідно з п.3 згаданого вище Порядку структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Згідно з пп.1, пп.2 п.4 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365, додаткова перевірка проводиться у разі, зокрема, наявності інформації про можливу зміну внутрішньо переміщеною особою фактичного місця проживання/перебування без повідомлення у десятиденний строк про це структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування або отримання такої інформації від територіальних органів Пенсійного фонду України, робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрів зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати); наявності інформації про повернення внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окуповану територію України, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзду за кордон, або отримання такої інформації від МВС, СБУ, Держприкордонслужби, Національної поліції, ДМС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних і фізичних осіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам.

У відповідності до п.5 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365 структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення його керівником про проведення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи або з дня отримання інформації від органів, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 4 цього Порядку, проводить таку перевірку із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з урахуванням положень пунктів 8 і 9 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365.

За результатами такої перевірки структурний підрозділ з питань соціального захисту населення готує подання про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальних виплат до комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореної районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісія).

Згідно до п.6 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365 за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

На підставі п.7 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365 у разі коли внутрішньо переміщена особа протягом трьох робочих днів не з'явилася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, такий підрозділ надсилає їй рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися для проходження фізичної ідентифікації.

Водночас структурний підрозділ з питань соціального захисту населення робить запит до Держприкордонслужби щодо виїзду внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У відповідності до п.8 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат №365 Держприкордонслужба протягом п'яти робочих днів безоплатно подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення на його запит інформацію про виїзд внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, із зазначенням кількості днів такої відсутності протягом 90 днів, які передують даті подання відповідного запиту.

Згідно до п.9 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365, за наявності підстав для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що підтверджується письмовою інформацією Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Національної поліції, ДМС, Мінфіну, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних і фізичних осіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам, керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення приймає рішення про скасування такої довідки.

У день прийняття рішення про скасування довідки керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення припиняє призначені структурним підрозділом з питань соціального захисту населення соціальні виплати такій особі та інформує про прийняте рішення органи, що здійснюють соціальні виплати, які припиняють соціальні виплати такій особі до прийняття остаточного рішення комісією.

На підставі пункту 10 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365 структурний підрозділ з питань соціального захисту населення вносить на розгляд комісії протягом трьох робочих днів з дня надходження інформації, зазначеної у пункті 8 цього Порядку, та відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї подання про припинення соціальної виплати.

У відповідності до п.11 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365 комісія протягом п'яти календарних днів розглядає подання про припинення соціальних виплат та приймає відповідне рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про припинення соціальних виплат ОСОБА_2 прийняте Комісією на підставі акту від 01.09.2017, згідно з яким під час перевірки позивача вдома не було, залишено повідомлення про необхідність з'явитися до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради для проходження фізичної ідентифікації протягом трьох робочих днів (а.с.54).

Разом з тим, колегія суддів відмічає, що докази отримання вказаного повідомлення (а.с.55) ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради у відповідності до п.8 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365 було направлено запит до Державної прикордонної служби України від 07.09.2017 № 12.01.30/7830/04 щодо надання інформації про виїзд внутрішньо переміщених осіб за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, зокрема, щодо ОСОБА_2

Однак, копії відповіді на цей запит відповідачами до матеріалів справи не надано, що, з урахуванням вищенаведеного, свідчить про те, що Комісія, не дочекавшись відповіді на запит від Держприкордонслужби, та прибуття ОСОБА_2 для проходження фізичної ідентифікації за повідомленням від 01.09.2017 (у разі його фактичного направлення), прийняла рішення від 14.09.2017 про припинення ОСОБА_2 соціальних виплат.

З огляду на викладене, рішення Комісії від 14.09.2017 в частині щодо ОСОБА_2, оформлене протоколом засідання Комісії № 35, не може вважатися обґрунтованим, таким, що прийняте з урахуванням всіх обставин, які мають значення для його прийняття, та у відповідності до Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат № 365.

З приводу рішення Комісії від 10.11.2017 про відмову в поновленні соціальних виплат ОСОБА_2, оформленого протоколом засідання Комісії № 43, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення, ОСОБА_2 відмовлено в поновленні соціальних виплат з посиланням на відсутність складних життєвих обставин і поважних причин, через які внутрішньо переміщена особа не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Разом з тим, Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою КМУ № 365 від 08.06.2016, не передбачено такої підстави для поновлення соціальних виплат, як та, що була зазначена Комісією у рішенні від 10.11.2017 та наведена вище.

Відповідно до 5 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 (далі по тексту - Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 365) для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи (п.7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 365).

За результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики, який підписується всіма повнолітніми внутрішньо переміщеними особами та у визначених законодавством випадках - їх законними представниками, а також представниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (п.8 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 365).

У разі відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та надає внутрішньо переміщеній особі письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації (п.9-1 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 365).

З матеріалів справи вбачається, що рішення від 10.11.2017 про відмову в поновленні соціальних виплат ОСОБА_2 прийнято Комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 01.11.2017, в якому зазначено, що під час перевірки вдома нікого не було, залишено повідомлення про необхідність з'явитися до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради протягом трьох робочих днів для проходження фізичної ідентифікації (а.с.58).

Разом з тим, слід вказати, що обстеження проводилось за адресою : АДРЕСА_4, в той час як згідно з довідкою від 25.10.2017 № 936 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради, місцем проживання ОСОБА_2 є інша адреса - АДРЕСА_5 (а.с.23).

07.11.2017 соціальним інспектором було проведення обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, про що складено акт від 07.11.2017. За результатами обстеження підтверджено, що ОСОБА_2 фактично проживає за адресою : АДРЕСА_5, на час проведення перевірки 01.11.2017 знаходився на дачі у м. Білопілля.

Таким чином, фактичне місце проживання, зазначене у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2, було підтверджене.

Однак, вищезазначені обставині не були взяті до уваги третім відповідачем при прийнятті рішення від 10.11.2017 про відмову в поновленні соціальних виплат ОСОБА_2, у зв'язку з чим вказане рішення не може вважатися обґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень Комісії від 14.09.2017 в частині припинення позивачеві пенсії з 01.10.2017 та від 10.11.2017 в частині відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 362 від 05.07.2016 створено Комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Отже, Комісію створено саме при виконавчому комітеті Сумської міської ради, а не при Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради, як помилково вказав суд першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/2105/17 шляхом заміни в абзацах 2 та 3 резолютивної частини постанови слів "Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради" словами "виконавчого комітету Сумської міської ради".

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/2105/17 змінити шляхом заміни в абзацах 2 та 3 резолютивної частини постанови слів "Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради" словами "виконавчого комітету Сумської міської ради".

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/2105/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді Л.В. Курило С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 14.08.2018.