Ухвала суду № 75849757, 14.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/1158/17

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

14 серпня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Шелест С.Б., дослідивши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.03.18р. у справі №823/1158/17 за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Командитне підприємство «Леонід», Житлово-будівельний кооператив «Гармонія» про визнання протиправним та скасування рішення

у с т а н о в и в:

рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.03.18р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 08.08.18р. Відповідач, разом із клопотанням про поновлення строків на його оскарження, вдруге подав апеляційну скаргу.

Розглянувши зазначене клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, а також строку її подання, покладається на особу, яка має намір її подати.

Як свідчать обставини справи, оскаржуване рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні 21.03.18р., повний текст судового рішення Відповідачем отримано 10.04.18р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення суду вперше подана 11.05.18р., втім ухвалою апеляційного суду від 21.06.18р. була повернута Апелянту з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Вдруге з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції Апелянт звернувся – 08.08.18р., тобто майже через півтора місяці з моменту повернення апеляційної скарги, поданої вперше.

Пропуск строків на апеляційне оскарження рішення суду, Апелянт мотивує тривалою відсутністю фінансування на сплату судового збору у розмірі 2 643,20 грн.

Разом з тим, згідно платіжного доручення №2466 судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у вказаному розмірі сплачений Апелянтом 20.06.18р. Обставин, які перешкоджали Апелянту вчасно подати апеляційну скаргу з моменту сплати судового збору, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не містить.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи «Устименко проти України», принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").

За таких обставин, вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.

За змістом ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Згідно частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, враховуючи, що підстави зазначені Апелянтом в обґрунтування пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 21.03.18р. визнані судом неповажними, суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 325, 328 КАС України, суддя

у х в а л и в:

наведені Апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.03.18р. у справі №823/1158/17 – визнати неповажними.

Залишити апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.03.18р. у справі №823/1158/17 - без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Шелест С.Б.