Постанова № 75849749, 13.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8244/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергоконструкція" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Енергоконструкція" (представник Здоренко В.Є., ордер серії АА №145048 від 10.08.2018 року) до Державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації" Яценко Ольги Миколаївни, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ліквідатора ТОВ "Спецбудсервіс-УА", третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві(представник Борзна М.П., довіреність №1978/9/26-59-10-11 від 15.12.2017 року) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство "Енергоконструкція" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації" Яценко Ольги Миколаївни, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ліквідатора ТОВ "Спецбудсервіс-УА", третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Спецбудсервіс-УА", здійснену 16.06.2017, номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - 10741110023002553.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Водночас, представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме витребувати від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві копію ліквідаційного балансу ТОВ "Спецбудсервіс-УА".

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Дослідивши означене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про залишення його без задоволення, адже таке клопотання було подано з пропуском строку, встановленого в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві підтримав вимоги апеляційної скарги, проси її задовольнити.

Інші сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що До КП "Центр державної реєстрації" 11.04.2017 звернувся представник ТОВ "Спецбудсервіс-УА" з пакетом документів для вчинення реєстраційної дії з внесення рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

16.06.2017 відповідачем здійснено запис про державну реєстрацію припинення ТОВ "Спецбудсервіс-УА" за номером №10741110023002553 без повернення суми боргу.

Не погоджуючись з таким рішенням державного реєстратора, позивач, вважаючи порушеним своє право на отримання кредиторський заборгованості, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус. Державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

З позовної заяви позивача вбачається, що останній не погоджується з реєстраційною дією відповідача про припинення юридичної особи - ТОВ "Спецбудсервіс-УА", оскільки не було задоволено його вимоги про стягнення кредиторської заборгованості, та взагалі не були розглянуті ліквідаційною комісією.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Так, згідно з частиною дванадцятою статті 17 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Як свідчить Протокол №7 Загальних зборів учасників ТОВ "Спецбудсервіс-УА" від 11.04.2017 на порядку денному Загальних зборів учасників були поставлені питання про припинення товариства, шляхом його ліквідації у добровільному порядку; про призначення голови ліквідаційної комісії товариства; про строки проведення ліквідаційної процедури товариства; про уповноваження керівника на проведення всіх необхідних реєстраційних дій товариства.

За результатами розгляду зазначених питань, прийнято рішення про припинення товариства як юридичної особи, шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства; призначити голову ліквідаційної комісії - генерального директора товариства - ОСОБА_4 та зобов'язано останнього здійснити всі необхідні заходи, пов'язані з внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з правом передоручення третім особам.

ТОВ "Спецбудсервіс-УА", звертаючись 16.06.2017 до КП "Центр державної реєстрації", для реєстрації припинення юридичної особи у відповідності до вимог статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" надав відповідачу заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, довідку архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, оригінал документу, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.

Разом з тим, заперечуючи проти реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи ТОВ "Спецбудсервіс-УА", позивачем не доведено належними доказами та не обґрунтовано нормами чинного законодавства підстав вважати, що відповідач - державний реєстратор при вчиненні реєстраційної дії припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, повинен перевірити чи провести перевірку виконання головою ліквідаційної комісії своїх обов'язків щодо розрахунків з кредиторами такого підприємства.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що під час проведення реєстраційної дії щодо проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, державним реєстратором і третьою особою було дотримано процедуру та порядок визначений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Крім того, відповідальність за достовірність відомостей, що подаються до органів державної реєстрації несе заявник. Водночас, чинним законодавством України на державних реєстраторів не покладено обов'язку перевіряти достовірність відомостей, що надходять від заявника, крім тих, що безпосередньо зазначені в цьому Законі.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", підставами для відмови у державній реєстрації є випадки, коли:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

- раніше строку, встановленого цим Законом;

- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

- в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

- щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

- щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

- щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

- щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

- щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

На момент вчинення оскаржуваної дії жодна з наведених обставин не існувала, а відтак, державним реєстратором правомірно та у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" було проведено реєстраційну дію №10741110023002553 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією.

Крім цього, державний реєстратор не наділений повноваженнями визнавати недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, а тому він діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Щодо тверджень позивача про те, що оскаржувану реєстраційну дію вчинено державним реєстратором без врахування наявної кредиторської заборгованості позивача, раніше строку, встановленого Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для заявлення вимог кредиторів, суд зазначає наступне.

Відповідно до Протоколу Загальних Зборів учасників ТОВ "Спецбудсервіс-УА" від 11.04.2017 №7 встановлено, що кредитори вправі заявляти до ТОВ "Спецбудсервіс-УА" вимоги протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про прийняття рішення про ліквідацію Товариства.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації внесено 11.04.2017.

Відповідно до частини п'ятої статті 105 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з вимогами статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 26 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

При цьому, ані позивач, ні інша особа не зверталась до суду з позовом чи з заявою до державного реєстратора про скасування запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації внесено чи внесення до нього змін.

Відтак, відсутні підстави вважати, що оскаржувану реєстраційну дію вчинено державним реєстратором поза строком, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для заявлення вимог кредиторів, оскільки оскаржувана реєстраційна дія вчинена 26.06.2017 року, тоді як відомості про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи внесено 11.04.2017.

Безпідставними є також і доводи позивача про порушення його прав оскаржуваною реєстраційною дією, які він обґрунтовує тим, що внаслідок реєстрації припинення юридичної особи не може реалізувати свого права на задоволення кредиторських вимог, оскільки реєстрація припинення відбулась з порушенням порядку та на підставі даних голови ліквідаційної комісії, які не відповідають дійсності.

Втім, в матеріалах справи відсутні докази порушення рішенням відповідача прав та інтересів позивача, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства припинення юридичної особи не звільняє останню від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, взятих на себе під час перебування в статусі юридичної особи.

Крім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості у ТОВ "Спецбудсервіс-УА" перед ним, а також визнання неправомірними дій ліквідатора товариства, наразі наявність такої заборгованості не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі.

Водночас, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 5 кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Виходячи із змісту зазначеної норми процесуального закону, передумовою звернення до суду є суб'єктивне переконання особи (позивача) у порушенні її прав суб'єктом владних повноважень у конкретних публічно - правових відносинах. Тобто переконання у тому, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї оскаржуваним рішенням протиправно покладено певний обов'язок. При цьому, у разі відповідного звернення юридичної особи суд при розгляді справи надає оцінку доводам щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах.

Такий висновок повністю узгоджується із нормами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналіз положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що завдання адміністративного судочинства визначаються через: мету судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, факт порушення повинен мати місце саме у публічно правових відносинах позивача із відповідачем (суб'єктом владних повноважень), при здійсненні останнім владних управлінських функцій.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання адміністративного судочинства. Якщо при розгляді справи не встановлено факту порушення прав чи інтересів позивача, то навіть у разі, якщо рішення суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстави для задоволення позову та їх скасування відсутні. Тобто, звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Таким чином, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України. від 10.04.2012 року (справа № 21-1115во10).

Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його дій можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням чи діями.

Суд зазначає, що ПАТ "Енергоконструкція" оскаржує запис державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу ТОВ "Спецбудсервіс-УА", що пов'язані та стосуються саме зазначеної юридичної особи.

Водночас, оскаржуване рішення про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису за своєю правовою природою є ненормативним актом індивідуальної дії, який породжує правові наслідки лише для ТОВ "Спецбудсервіс-УА", а не позивача у даній справі.

Так, в абзаці четвертому пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06ю1997 №2-зп у справі № 3/35-313 (справа про акти органів Верховної Ради України) вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".

Таким чином, враховуючи, що оскаржуване рішення (запис) про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу ТОВ "Спецбудсервіс-УА" породжують лише зміни у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації відносно ТОВ "Спецбудсервіс-УА", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що таке рішення (запис) відповідача безпосередньо не змінюють правовий стан позивача у справі.

Отже, з огляду на те, що позивач із відповідачем безпосередньо у публічно - правові відносини не вступав, а оскаржуване рішення жодним чином не порушує право або законний інтерес позивача саме у сфері публічно - правових відносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на наявність судових спорів щодо майнових зобов'язань між ним та ТОВ "Спецбудсервіс-УА", оскільки такі не стосуються предмету доказування у даній справі, а лише стосуються майнових вимог позивача до ТОВ "Спецбудсервіс-УА" у господарському процесі.

Більш того, наявність спорів між позивачем та ТОВ "Спецбудсервіс-УА" у сфері приватно - правових відносин жодним чином не може свідчити про порушення прав позивача діями державного реєстратора, оскільки вирішення таких спорів може відбуватись за правилами господарського судочинства, в незалежності від оспорювання позивачем правомірності включення відомостей про третю особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергоконструкція" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку