Постанова № 75849681, 08.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року Справа № 826/2045/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Кузьменка В.В., Губської Л.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Муштей Л.Ю.,

представника відповідача Плахути С.П.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль»

до Головного управління Державної фіскальної служби

у Київській області

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фасоль» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2017 р. № 0007924001.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позов було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що податковим органом неправильно визначено суму штрафних санкцій за виявлене правопорушення і нараховано штраф на підставі неналежних та недостовірних документів, наданих не уповноваженою особою.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і ухвалити постанову про задоволення позову.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та зазначає, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі виявленого порушення законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Фасоль» (код ЄДРПОУ 41028986) (далі - ТОВ «Фасоль») є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області).

23.10.2017 р. ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 25.09.2017 р. № 1729 та направлень на перевірку від 23.10.2017 р. №№ 1172, 1173 проведено перевірку магазину ТОВ «Фасоль» за адресою: м. Бровари, вул. Чубинського Павла, 3 з питань контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог Податкового кодексу України, законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання та транспортування підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 23.10.2017 р. № 559/10-36-40/41028986 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, яким встановлено факт реалізації пачки цигарок «Davidoff gold slims», виробництва АТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», маркована маркою акцизного податку 26 АБЦТ 641 496 ТВ ЗФ 17/2 по ціні 32,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 23.10.2017 р. № 1/346/182, в той час коли виробником даних сигарет 13.07.2017 встановлена максимальна роздрібна ціна в розмірі 30 грн. (з урахуванням 5% акцизного податку ціна на даний тютюновий виріб повинна становити не більше 31,50 грн.).

Згідно з висновками вказаного акту перевірки позивачем порушено вимоги ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

При цьому, в акті зазначено, що сума залишків тютюнових виробів на момент перевірки в магазині складає 63 087,83 грн.

На підставі складеного акту перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 р. № 0007924001, яким до позивача застосовано до штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 63 087,83 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному досудовому порядку.

Рішенням ДФС України від 24.02.2018 р. № 2368/6/99-99-11-03-01-25 вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 06.11.2017 р. № 0007924001 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір визначених відповідачем штрафних санкцій становить 100 % вартості наявних у позивача тютюнових виробів, а отже оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР), «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246 (далі - Положення № 246).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПК України).

Згідно з п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

У ч.ч. 1, 2 ст. 11-1 Закону № 481/95-ВР встановлено, що виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Частиною 1 статті 17 Закону 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень (абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до ч. 6 ст. 145 ГК України суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

Згідно із ст. 9 Закон № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 4 Положення № 246, запаси - це активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (п. 8 Положення № 246).

Пунктом 16 Положення № 246 встановлено, що при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); абзац пункту 16 виключено нормативних затрат; ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

На рахунку 28 «Товари» здійснюється облік товарів.

На субрахункаx 281 - 284 за дебетом відображаєтьcя збільшення товарів та їх вaртості, за кредитом - зменшення.

На субрaхунку 281 «Товари на складі» вeдеться облік руху та наявностi товарних запасів, що знаходяться нa оптових та розподільчих базах, cкладах, овочесховищах, морозильниках тощо.

Нa субрахунку 282 «Товари в тoргівлі» ведеться облік руху та нaявності товарів, що знаходяться на пiдприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, яткаx, кіосках, у буфетах підприємств грoмадського харчування тощо).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що здійснення суб'єктами господарювання реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими за максимально встановлені, тягне адміністративну відповідальність за абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

При цьому, вихідними даними для розрахунку контролюючим органом штрафу за таке правопорушення є вартість наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, яка має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що розрахунок штрафних санкцій, визначених відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні від 06.11.2017 р. № 0007924001 здійснений на підставі не завіреної належним чином роздруківки «Остатки», виходячи із загальної вартості 63087,83 грн. /Т.1 а.с.51-55/.

Доказів щодо дослідження будь-яких інших документів, підтверджуючих залишки товарів позивача, зокрема по рахунку 281 в порядку, передбаченому Положенням № 246, відповідачем суду не надано і у матеріалах перевірки не міститься.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що відомістю по рахунку № 281 (мікрогрупа «тютюнові вироби») станом на 23.10.2017 р. (день проведення перевірки) за підписом старшого продавця Панасевич Д.В., бухгалтера Сотник О.В. та директора Опанасюк Р.В. загальна вартість наявних у позивача станом на вказану дату тютюнових виробів становила 8589,49 грн. /Т.1 а.с.22-23/.

Крім того, вказана загальна вартість також підтверджується довідкою від 24.10.2017 р. /Т. 1 а.с.24/ та відомістю про рух товару мікрогрупи «тютюнові вироби» у магазині по вул. Чубинського, 3 в м. Бровари Київської області за період з 19.08.2017 р. по 23.10.2017 р. /Т.1 а.с.25-26/ і не спростовується ані матеріалами податкової перевірки, ані доводами відповідача.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що ГУ ДФС у Київській області було безпідставно застосовано показник вартості наявних у ТОВ «Фасоль» тютюнових виробів у розмірі 63087,83 грн. і що такий показник має становити 8589,49 грн., так як зворотного всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведено.

Водночас, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується і позивачем не заперечується безпосередньо факт реалізації пачки цигарок «Davidoff gold slims» за ціною, вищою від максимально встановлену, тобто не заперечується факт вчинення правопорушення, передбачено абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, то колегія суддів вважає, що для дотримання балансу приватного та публічного інтересів у спірних правовідносинах доцільним є визначення позивачу штрафу в розмірі 8589,49 грн., а тому в частині такої суми спірне податкове повідомлення-рішення слід вважати правомірним, а в іншій частині, тобто щодо нарахування 54498,34 грн., воно є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 23.09.1982 р. по справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» та від 11.03.2003 р. «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 р. по справі Федоренко проти України», в яких ЄСПЛ наголошує на необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами публічними та приватними шляхом забезпечення пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене,колегія суддів вважає, що відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 54498,34 грн., а судом першої інстанції неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль» підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2018 року - скасуванню, адміністративний позов - задоволенню частково.

При цьому, відповідно до ч.ч. 3, 6 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тож, судова колегія встановила, що відповідно до квитанції від 20.06.2018 р. № 4555356 у цій справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2643,00 грн.

Ціна позову становить 63087,83 грн.

Позовні вимоги задоволено в частині суми 54498,34 грн., що становить 86,38% від загального обсягу позовних вимог, тому й судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у такому ж процентному співвідношенні, що складає 2283,02 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль» - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 р. № 0007924001 в частині суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 54498,34 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім гривень та тридцять чотири копійки) грн.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль» (код ЄДРПОУ 41028986) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області судові витрати в розмірі 2283,02 (дві тисячі двісті вісімдесят три гривні та дві копійки) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 13 серпня 2018 року.

Головуючий суддя

Судді: