Постанова № 75849671, 08.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року Справа № 823/634/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Сорочка С.О.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника відповідача Гаврилюк Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за

діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та

містобудування управління

Державної архітектурно-будівельної інспекції

у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни,

третя особа, яка не заявляє

самостійні вимоги

на предмет спору: Департамент архітектури та містобудування

Черкаської міської ради,

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-1), головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.12.2017 № 1677 про скасування дії паспорта прив'язки тимчасової споруди від 24.10.2016 р. № 588.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року позовну заяву було залишено без розгляду внаслідок повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи 17.05.2018 р., що вона двічі зверталася до суду із заявою про відкладення судового розгляду і що її другий представник не наділений повноваженнями на представництво інтересів у суді.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідачем - ДАБІ України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та наполягає на правомірності оскаржуваної ухвали суду та відсутності у суду правових підстав для відкладення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України та виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду його справи, повторно не прибув в судове засідання (не забезпечив явку свого представника).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1, 2 ст. 124 КАС України передбачено, що Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Частинами 1, 10 статті 126 КАС України передбачено, що повістка може бути вручена безпосередньо в суді.

Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 4 частини 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для залишення судом адміністративного позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність в суду об'єктивних підстав вважати, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, однак, не з'явився в судове засідання за відсутності жодних поважних причин.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що 14.02.2018 р. ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду позовну заяву ФОП ОСОБА_3 та відкрито провадження у справі /Т.1 а.с.1-2/.

13.04.2018 р. у судовому засіданні розгляд справи було відкладено на 11.05.2018 р., про що позивача було повідомлено під розписку /Т.2 а.с.54/.

08.05.2018 р. позивач звернулася до суду із заявою про перенесення судового засідання, призначеного на 11.05.2018 р., на інший день після 23.05.2018 р., оскільки її представник ОСОБА_5 з 09.05.2018 р. по 23.05.2018 р. буде перебувати поза межами України, а вона є інвалідом 2-ї групи, має значні проблеми зі слухом, а тому не здатна самостійно керуватися в судовому засіданні /Т.2 а.с.55/.

11.05.2018 р. судовий розгляд справи було відкладено на 17.05.2018 р.

15.05.2018 р. позивача було повідомлено телефонограмою про розгляд справи 17.05.2018 р.

16.05.2018 р. позивач знову звернулася із заявою про перенесення судового засідання з підстав, аналогічних тим, що наводилися нею у заяві від 08.05.2018 р. /Т.2 а.с.59/.

17.05.2018 р. ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без розгляду через повторну неявку позивача за відсутності поважних причин.

Таким чином, апеляційний суд звертає увагу на те, що про розгляд справи 11.05.2018 р. позивач була повідомлена під розписку, тобто у спосіб, не передбачений чинним КАС України, зокрема ст.ст. 124, 126, 129, та всупереч вимогам ч.3 ст. 126 КАС України, позивач не була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду її справи, призначеного на 17.05.2018 р., за п'ять днів.

Крім того, позивач реалізувала своє право на звернення з клопотанням про відкладення судового розгляду справи, однак таке клопотання не було задоволено судом першої інстанції без належного обґрунтування, що суперечить висновкам Європейського суду з прав людини, наведеним у рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», відповідно яких судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що доводи позивача, наведені в заявах від 08.05.2018 р. та від 16.05.2018 р. з приводу неможливості прибути в судове засідання у період з 09.05.2018 р. по 23.05.2018 р. та неможливості самостійно реалізувати своє право на захист, не підтверджуються жодними доказами.

Крім того, аналізуючи доводи обох сторін, колегія суддів звертає увагу й на те, що твердження відповідача про наявність у позивача другого представника, який не перебував у вказаний період за кордоном, є необґрунтованими, оскільки у матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували наявність у нього повноваження саме на представництво інтересів позивача у суді.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя, а також на захист прав та інтересів в суді через представника є основоположними конституційними правами особи та регламентовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статтею 6.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання і судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення даного питання та порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 13 серпня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: