Постанова № 75849463, 07.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2018 рокусправа № 804/5101/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.

судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Чорнодуб М.А.,

представника третьої особи без самостійних вимог: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги відповідача Міністерства юстиції України та третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_5

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 (суддя Коренев Андрій Олексійович, суддя Тулянцева І.В., суддя Верба І.О.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Міністерства юстиції України, в особі Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_5 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат ОСОБА_1, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах позивача, громадянина Республіки Молдови, ОСОБА_6, з позов до Міністерства юстиції України, в особі Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Просив:

- визнати протиправними дії Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо розгляду скарги ОСОБА_5;

- визнати не правомірним Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2016 року щодо розгляду скарги ОСОБА_5;

- скасувати Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2016 року щодо розгляду скарги ОСОБА_5;

- визнати протиправним рішення (наказ) Міністерства юстиції України №3751/5 від 22.12.2016 року;

- зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати державну реєстрацію реєстраційних дій по скасуванню реєстраційних дій, вчинених на рішення Міністерства юстиції України №3751/5 від 22.12.2016 року.

Позов обґрунтовано тим, що в грудні 2016 року Міністерством юстиції України проведено скасування реєстраційних дій, якими внесенні зміни про юридичну особу та зміни в установчі документи Приватного підприємства "Інстайл Білдінг". Підставою скасування реєстраційних дій став наказ №3751/5 Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 22.12.2016 року. Наказ видано на підставі Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 02.12.2016 року за результатом розгляду скарги ОСОБА_5 від 01.11.2016 року. Скарга ОСОБА_5 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.11.2016 року за № 34379-0-33-16, в скарзі зазначено про скасування реєстраційних дій №12241050026025428 щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи та №12241070027025428 щодо внесення змін про юридичну особу. Реєстраційні дії проведені державним реєстратором 20.09.2016 року. Позивач, вважає, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, порушено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації затверджений постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1128, оскільки, Комісія не може розглядати скарги осіб, у яких не виникли правовідносини з державним реєстратором. Розглядаючи скаргу особи, яка не є учасником товариства Відповідач фактично визнав рішення учасників товариства, які покладені в основу звернення для проведення реєстрації своїх корпоративних прав, не законним, чим вийшов за межі юрисдикції адміністративного судочинства. Крім того помилковість висновків Відповідача стало бездіяльність щодо не запрошення Позивача до розгляду скарги, чим не дотримано вимоги п. 9 Порядку 1128, відповідно до якого, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Крім того, зазначив, що порушення п. 9 Порядку 1128 спричинило не належне виконання Відповідачем вимог п. 10 Порядку 1128, відповідно до якого, суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Враховуючи вищезазначене позивач вважає, що розглядаючи скаргу ОСОБА_5 та приймаючи наказ про скасування реєстраційних дій, відповідачі вийшли за межі своїх повноважень та в порушення Порядку розгляду скарг № 1125 від 25 грудня 2015 року, не забезпечили належним чином право позивача на захист та особисту участь під час розгляду скарги.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2016 року № 3751/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань" та зобов'язано Міністерство юстиції України скасувати державну реєстрацію реєстраційних дій по скасуванню реєстраційних дій, вчинених на підставі рішення Міністерства юстиції України № 3751/5 від 22 грудня 2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Свою позицію щодо задоволення частини позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтував тим, що суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийняття оскаржуваного наказу та не спростував доводи позивача, наведені в позові. Дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень розглянув скаргу з порушенням процедури, що встановлена законом; перевищив повноваження та здійснив їх не у спосіб, передбачений законом, тому не можуть вважатися законними і обґрунтованими рішення відповідача, що прийняті з порушенням порядку їх прийняття та без надання позивачу можливості ознайомлення із змістом скарги та надати свої пояснення щодо її суті; порушено п. 9-11 Порядку №1128, оскільки здійснивши повідомлення на сайті МЮУ про розгляд скарги ОСОБА_5 відповідач жодних повідомлень на адресу позивача не направляв. Також зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ «Лелас проти Хорватії»).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, Міністерством юстиції України та третя особа у справі, ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.

Відповідач, Міністерство юстиції України в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 122-129 т. 1). Посилається на те, що не порушував норми законодавства, та діяв у відповідності до п. 9-11 Порядку №1128. Зазначає, що реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором здійснені з порушеннями норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», що зазначено у Висновку, тому наказом МЮУ від 22 грудня 2016 року № 3751/5 реєстраційні дії були скасовані. При цьому, повідомлені особи про розгляд скарги були у відповідності Порядку розгляду скарг № 1125 від 25 грудня 2015 року.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 (апеляційна скарга подана представником, адвокатом ОСОБА_3) просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 136-138 т. 1). Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що матеріали справи не містять доказів місця, що підтверджують перебування громадянина Молдови на території України, що свідчить про порушення норм процесуального права при зверненні до суду; про можливе порушення своїх прав позивач міг дізнатися з 22.12.2016 року, тому пропустив строк звернення до суду; матеріали справи підтверджують, що на офіційному веб-сайті Мінюсту України розміщено оголошення про розгляд скарги, тому не порушено відповідачем п. 10 Порядку розгляду скарг № 1125 від 25 грудня 2015 року; заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу подано за формою, яка була не чинною на момент подання заяви, а також не надано документи, що засвідчують повноваження ОСОБА_6, тому Комісією з розгляду скарг встановлені порушення з боку державного реєстратора та прийнято висновок про скасування незаконних дій державного реєстратора. Таким чином, наказ МЮУ не підлягає скасуванню.

Представником позивача, адвокатом ОСОБА_1 подано письмові пояснення на апеляційні скарги (а.с. 42-43 т 2). Вважає, що твердження апелянтів є безпідставними. Зазначає, що іноземці мають право на звернення до суду нарівні з громадянами України. На строк до 90 днів іноземці, які в'їжджають на територію України, звільняються від реєстрації (реєстрація здійснюється в пункті пропуску через державний кордон). Зазначає, що 21.09.2016 року ОСОБА_6 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (квартири) з ОСОБА_9 строком на 36 місяців за адресою: АДРЕСА_1, тому позов було подано за місцем тимчасового проживання за вказаною адресою у зв'язку з чим підсудність справи не порушена.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги, при цьому, просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю в порядку п. 5 ч. 1 ст. 315 КАС України.

Позивач проти апеляційних скарг заперечив, вважає апеляційні скарги необґрунтованими та безпідставними. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Рішенням співвласників № 20-09-2016/1 Приватного підприємства "Ньотон" від 20 вересня 2016 року право власності на Приватне підприємство "Ньотон", статутний капітал якого становить 200 100грн. передано на користь ОСОБА_6. Контроль за державну реєстрацію вищевказаних змін покладено на нового власника Підприємства - ОСОБА_6 (щодо внесення та затвердження відповідних змін до статуту Приватного підприємства "Ньотон", а також щодо звернення до органів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з метою внесення вищевказаних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Згідно п. 8 Рішенням власника № 20-09-2016/2 Приватного підприємства "Ньотон" від 20 вересня 2016 року, обов'язок, щодо державної реєстрації вищевказаних змін до статуту Підприємства та відомостей про Підприємство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних, осіб-підприємців та громадських формувань, покладено на ОСОБА_6 (а.с. 23)

20 вересня 2016 року державним реєстратором проведено реєстраційні дії № 12241050026025428 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 12241070027025428 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах". Зазначеними реєстраційними діями змінено керівника, склад учасників та підписантів, місцезнаходження, найменування та кінцевого бенефіціарного власника Підприємства.

01 листопада 2016 року ОСОБА_5 звернулася до МЮУ зі скаргою на дії державного реєстратора, в обґрунтування скарги посилалась на те, що державним реєстратором не було перевірено повноваження заявника на підписання та надання документів на проведення вищезазначених реєстраційних дій.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_5, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації склала висновок від 02.12.2017 року, згідно із яким встановлено, що при вчиненні реєстраційних дій допущено порушення законодавства, оскільки документи, подані для проведення реєстраційних дій, не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме:

- подано Заяву про державну реєстрацію за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 № 15/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.01.2016 за № 14/28144, без урахування змін, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2016 № 1327/5 "Про затвердження Змін до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.2016 за № 681/28811;

- документи подано особою, яка не має на це повноважень.

На підставі висновку Комісії від 02.12.2016 року Міністерством юстиції України видано Наказ від 22.12.2016 № 3751/5, яким, відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 28, ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128, задоволено скаргу ОСОБА_5 від 01.11.2017 року. Скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно приватного підприємства "Інстайл Білдінг" від 20.09.2016 р. № 12241050026025428 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 12241070027025428 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційний центр "Коммунітас" Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Соколенко Т.Г. Виконання якого покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

Суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, натомість колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з таким чиснровком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-ІУ, Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-ІУ одним із основних принципів державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Таким чином, відомості, які вносяться до Єдиного державного реєстру повинні вноситися виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Водночас, відповідно до ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» однією із підстав, на якій вносяться відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є відповідні заяви про державну реєстрацію.

При цьому, частиною 2 ст. 15 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.

Оскільки Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України, то такі заяви повинні відповідати формі, яка затверджена Міністерством юстиції України.

Слід взяти до уваги що згідно із п. 10 Положення про Міністерство юстиції України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228 накази Мін'юсту, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 № 15/5 затверджено форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі форму заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2016 № 1327/5 внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 06.01.2016 № 15/5, а саме до форми заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру необхідно використовувати форму заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку затвердив Мінюст.

Проте, державним реєстратором 20.09.2016 під час внесення відомостей до Єдиного державного реєстру не було використано форму заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка була чинна станом на 20.09.2016.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією відповідача, що 20.09.2016 відомості до Єдиного державного реєстру державним реєстратором були внесені з порушенням вимог до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Так, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному Державному Реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, утому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

4) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених ст. 36 Закону;

5) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Водночас частиною 19 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що у разі подання документів, крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному Державному Реєстрі, представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

При цьому, частина 9 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлює, що у разі участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Таким чином, зазначені норми встановлюють необхідність подання примірника оригіналу (нотаріально засвідченої копії) документа, що засвідчує повноваження представника.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що власником Підприємства прийнято рішення від 20.09.2016 № 20-09-2016/2 звільнити з посади директора Підприємства ОСОБА_11 та призначити на цю посаду нового власника Підприємства (ОСОБА_6) з 21.09.2016, однак згідно з відомостями, які містяться у Єдиному Державному Реєстрі, заявник (ОСОБА_6) звернувся до державного реєстратора та подав вищезазначений комплект документів державному реєстратору 20.09.2016, не надавши примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) документа, що засвідчує його повноваження.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідно до зазначеного рішення, ОСОБА_6 призначено на посаду з 21.09.2016, тому 20.09.2016 року на нього ще не розповсюджувалися повноваження, які почали діяти з 21.09.2016 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації є подача документів особою, яка не має на це повноважень.

При цьому, пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачена можливість дій державного реєстратора при поданні документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі. Зокрема передбачено зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації не в повному обсязі. Натомість, державний реєстратор проігнорував зазначену норму, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» - державний реєстратор мав підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації.

Дослідимо пункт 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (далі - Порядок №1128).

Так, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується:

- скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі),

- суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до п. 10 Порядку №1128 суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у своєму адміністративному позові позивач зазначає про: «оголошення на офіційному сайті Міністерства юстиції України про розгляд скарги до ПП «Інстайл Білдінг».

Отже, у відповідності до пункту 10 Порядку №1128 відповідачем надано оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про розгляд скарги ОСОБА_5 до ПП «Інстайл Білдінг».

Варто зазначити, що Порядком №1128 не затверджено форму оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту, а відтак доводи позивача про неналежне повідомлення його як заінтересованої особи спростовуються.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що розмістивши оголошення про розгляд скарги відносно ПП «Інстайл Білдінг» суб'єкт розгляду скарги вчинив дії у спосіб, передбачений п. 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

В іншій частині позовних вимог апеляційні скарги не подавалися, отже, діючи в межах апеляційних скарг, колегія суддів апеляційної інстанції не перевіряє в іншій частині рішення правильність застосування норм законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в судовому засіданні та в судових дебатах представник третьої особи без самостійних вимог (адвокат ОСОБА_3) просив рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу за підсудністю в силу ст. 315 КАС України. Виходячи з зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає можливість частково задовольнити апеляційну скаргу третьої особи без самостійних вимог. Колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для направлення справи за підсудністю в силу ст. 315 КАС України, оскільки в силу ч. 2 ст. 318 КАС України, справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи суді першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Дослідивши матеріали справи з цього питання та вислухавши пояснення учасників справи (які заперечили, що в суді першої інстанції заявлялося клопотання про непідсудність даної справи даному суду) колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що відсутні підстави направлення справи на новий розгляд у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), оскільки не найшов підтвердження довід представника третьої особи без самостійних вимог, що ним при розгляді справи в суді першої інстанції заявлялося про непідсудність даної справи.

Колегією суддів апеляційної інстанції також досліджено, що матеріали справи не містять підтвердження, що позивачем у справі, ОСОБА_6, 21.09.2016 року було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (квартири) з ОСОБА_9 строком на 36 місяців за адресою: АДРЕСА_1. Надана в судовому засіданні копія зазначеного договору не є доказом, натомість, оригінал договору - не надано.

Слід зазначити, що подана до суду представником позивача (адвокатом ОСОБА_1) нотаріально завірена заява ОСОБА_9 про укладення договору оренди з ОСОБА_6, також не є підтвердженням укладення та виконання договору оренди (а.с. 38-40 т. 2).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що не знайшло підстав для задоволення клопотання представника третьої особи без самостійних вимог (адвоката ОСОБА_3) щодо зупинення провадження у справі (а.с. 57-58 т. 2) до набрання чинності рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 року по справі № 904//1659/18 (а.с. 59-63 т. 2), оскільки рішення Господарського суду не впливає на вирішення по даній справі.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження заяви про відмову позивача від позову (а.с. 174 т. 1, 198 т. 1), в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_6 зазначені заяви не подавав.

Колегія суддів апеляційної інстанції піддала сумніву заяву, подану ОСОБА_6, оскільки заява має ряд відмінностей, які впливають на висновок, що саме позивачем могла бути подана зазначена заява (а.с. 224 т. 1). Так, не співпадають прізвище, ім'я особи, що зазначена в позові та прізвище, ім'я особи, що зазначена в заяві. Крім того викликає сумнів і підпис в заяві, якій на думку колегії суддів апеляційної інстанції відрізняється від підпису позивача ОСОБА_6, що мається в інших документах справи (а.с. 16, 19 з/с, 23, 244, 245, т. 1).

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в разі існування спору щодо об'єкту права, такий спір вирішується в порядку цивільного процесуального або господарського процесуального кодексів. Не може бути вирішено спірне питання щодо права власності на об'єкт шляхом здійснення реєстраційної дії або шляхом зверненням до адміністративного суду з позовом, оскільки адміністративне судочинство не встановлює право власності на об'єкт, адміністративне судочинство досліджує правильність прийняття суб'єктом владних повноважень рішень (дій, бездіяльності); при цьому, вирішення питання щодо спірного права власності не об'єкт не може бути здійснено і вирішено шляхом подачі адміністративного позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції не торкалася дослідження питань що стосуються спору про право, оскільки позов було подано відносно правомірності дій та рішень (наказу) суб'єкта владних повноважень. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що основа спору криється в питанні, що стосується права на відповідний об'єкт.

Отже, в суді апеляційної інстанції знайшли підтвердження факти, що на офіційному веб-сайті Мінюсту України розміщено оголошення про розгляд скарги, у зв'язку з чим не знайшли підтвердження доводи позивача, що відповідачем порушено п. 10 Порядку розгляду скарг № 1125 від 25 грудня 2015 року; заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу подано за формою, яка була не чинною на момент подання заяви, у зв'язку з чим знайшли підтвердження аргументи відповідача та третьої особи без самостійних вимог, що позивачем не було надано документи, що засвідчують повноваження ОСОБА_6; матеріалами справи підтверджено, що Комісією з розгляду скарг встановлені порушення з боку державного реєстратора тому прийнято висновок про скасування незаконних дій державного реєстратора (а.с. 55-58 т. 1). Висновок Комісії з розгляду скарг покладено в основу рішення суб'єкта владних повноважень - наказу Міністерства юстиції України від 22 грудня 2016 року № 3751/5 (а.с. 54 т. 1), який прийнятий у відповідності до норм законодавства України (Порядку № 1128 від 25.12.2015), тому не підлягає скасуванню.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції до даних правовідносин не можна застосовувати рішення ЄСПЛ «Лелас проти Хорватії» (на яке посилається суд першої інстанції та зазначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків), оскільки в даному випадку суб'єктом владних повноважень дотримані всі передбачені процедури та не здійснені протиправні дії.

Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами, викладеними в апеляційних скаргах, що надає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування

Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 р. - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 р. - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017р. - скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили 07.08.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07.08.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 13.08.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова