Рішення № 75848936, 14.08.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/363/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В., розглянуто справу

за позовом: Приватного підприємства «Аверс – Плюс»,

вул. Лізи Чайкіної, буд. 23-Б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

вул. Гонча (вул. Горького), буд. 40, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про визнання дій незаконними та зобов’язання утриматись від певних дій

За участю:

від позивача: ОСОБА_1 ордер від 04.05.2018 серії ЧН № 012133, адвокат

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 19.12.2017 за № 41/7981, представник

ОСОБА_3 довіреність від 19.12.2017 за № 41/8016, представник

У судовому засіданні 14.08.2018року Господарським судом Чернігівської області після закінчення оголошених перерв у судових засіданнях 06.08.2018 та 09.08.2018 на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним підприємством “Аверс – Плюс” подано позов до Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” про визнання дій незаконними та зобов’язання утриматись від вчинення певних дій. Згідно заявленого позову ПП “Аверс – Плюс” просить суд:

- визнати незаконними дії ПАТ “Чернігівобленерго” щодо внесення до рахунку № 356_04-2018 від 17.04.2018 (за активну електроенергію) поточних показників приладу обліку ПП “Аверс – Плюс” по точці обліку 1 База (вул. Коцюбинського, 2а, м. Ніжин) станом на 17 квітня 2018 року – 115 кВт, які не відповідають фактичним поточним показникам цього приладу обліку станом на 17 квітня 2018 року – 46 кВт.;

- визнати незаконними дії ПАТ “Чернігівобленерго” щодо безпідставного нарахування ПП “Аверс – Плюс” суми до оплати за активну електроенергію, яка цим підприємством фактично спожита не була, у розмірі 77688,39 грн.;

- визнати незаконними дії ПАТ “Чернігівобленерго” щодо безпідставного нарахування ПП “Аверс – Плюс” суми підвищеної оплати за спожиту електроенергію понад договірну величину у розмірі 64271,39 грн.;

- визнати незаконними дії ПАТ “Чернігівобленерго” щодо направлення ПП “Аверс – Плюс” рахунків № 356_04-2018 від 17.04.2018 за активну електроенергію на суму 91198,40 грн., № 2D356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 64271,39 грн. та листа – попередження б/н б/д про припинення електропостачання з 04.05.2018 з 08:00, у разі несплати цим підприємством 69480,74 грн. за активну електроенергію та 64271,39 грн. за перевищення договірних величин споживання;

- зобов’язати ПАТ “Чернігівобленерго” утриматись від вимог до ПП “Аверс – Плюс” по оплаті рахунків № 356_04-2018 від 17.04.2018 за активну електроенергію на суму 77688,39 грн. (з урахуванням визнаної позивачем та сплаченої ним суми 13510,01 грн.) та № 2D356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 64271,39 грн. підвищеної оплати за спожиту електроенергії понад договірну величину.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2018 позовну заяву ПАТ «Чернігівобленерго» до ПП «Аверс – Плюс» про визнання дій незаконними та зобов’язання утриматись від вчинення певних дій, - було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 66-67). У підготовчому судовому засіданні 17.07.2018 суд на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 календарних днів до 29.08.2018, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання (а.с.139). Враховуючи, що у підготовчому судовому засіданні 06.08.2018 були вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, суд ухвалив закрити підготовче провадження та, керуючись приписами ч. 6ст. 183 ГПК України, за письмовою згодою обох сторін, розпочав розгляд справи по суті, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання (а.с.179-181).

Позивач у судових засіданнях 06.08.2018, 09.08.2018 та 14.08.2018по розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити пред’явлений позов в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що починаючи з 20.04.2007 між сторонами склались договірні відносини з постачання електричної енергії на підставі укладеного правочину, договору № 356 про постачання електричної енергії. Як ствердив позивач, він належним чином виконував договірні зобов’язання за вказаним договором з моменту його укладення, в тому числі своєчасно щомісяця на кінець розрахункового періоду знімав показання засобів обліку спожитої ним електричної енергії та передав зняті показники постачальнику. При цьому, відповідач участі у фіксуванні показань лічильників не приймав.

Позивач зазначив, що 17.04.2018, тобто у останній день розрахункового періоду у квітні місяці, ним у відповідності до додатку № 4 до договору № 356 від 20.04.2007 було самостійно зафіксовано показники приладу обліку заводський номер 8524921 по точці обліку 1: База, вул. Коцюбинського, 2а, що станом на 17.04.2017 становили 46, внесено їх до «Акту – звіту про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії» та того ж дня передано до Ніжинського РЕМ, як відокремленого підрозділу відповідача. При цьому, як зауважив позивач, попередні показники вказаного лічильника були ним зняті 17.03.2018 (тобто у останній день розрахункового періоду за березень місяць) та становили 34, що також були своєчасно ним передані відокремленому підрозділу відповідача.

Таким чином, як ствердив позивач, у період з 18.03.2018 по 17.04.2018 за вказаною вище точкою обліку ним було спожито активну електроенергію обсягом 4800 кВт год (46 – 34 ) х коефіцієнт 400). До оплати за вказаними показниками Ніжинським РЕМ позивачу було виставлено рахунок № 356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 13510,01 грн. Позивач ствердив, що станом на 18.04.2018 він повністю розрахувався перед відповідачем за спожиту активну електроенергію у спірному періоді згідно виставленого рахунку, про що до матеріалів справи надав належним чином завірену копію квитанції від 18.04.2018 за № TS201353 (а.с.40).

Однак, 03.05.2018 позивач отримав від відповідача рекомендований лист від 27.04.2018 за № 867, згідно якого на його адресу були надіслані наступні документи: рахунок за активну електроенергію № 356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 91198,40 грн.; рахунок за споживання електричної енергії понад договірну величину № 2D356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 64271,39 грн. разом з розрахунком; та лист – попередження про припинення електропостачання, яким констатовано, що станом на 26.04.2018 заборгованість позивача за активну електроенергію склала 69480,74 грн. та за перевищення договірних величин споживання 64271,39 грн. Даним листом позивача було попереджено, що у разі несплати ним вказаних сум до 03.05.2018, електропостачання буде припинено з 04.05.2018 з 08:00 год.

Позивач вказав, що згідно виставленого відповідачем рахунку за активну електроенергію за квітень 2018 року (період з 18.03.2018 по 17.04.2018)обсяг споживання за точкою обліку: 1 База, Коцюбинського, 2а, склав - 32402 кВт год, виходячи з показань лічильника № 8524921 на рівні115 (як поточні) та 34 (як попередні). Однак, як наголосив позивач, на кінець розрахункового періоду, а саме станом на 17.04.2018, поточні показання лічильника № 8524921 становили 46, тобто обсяг споживання у спірному періоді становив 4800 кВт год, що був ним своєчасно оплачений згідно до першого рахунку, виставленого відповідачем.

Як підкреслив позивач, наведені дії відповідача суперечать умовам договору № 356 від 20.04.2007, в тому числі його додаткам №№ 3-4, є порушенням договірних зобов’язань. Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом (а.с.4-13).

Відповідач відзивом на позов та повноважний представник відповідача у судових засіданнях 06.08.2018, 09.08.2018 та 14.08.2018 проти задоволення позову заперечив в повному обсязі, з наступних підстав.

По-перше, відповідач вказав, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним, оскільки позивач просить суд визнати незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго», однак серед способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, не визначено такого способу захисту як визнання незаконними дій юридичної особи. Як звернув увагу відповідач, серед способів захисту, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, однак відповідач не є таким органом. При звернені до суду з позовом, обраний спосіб захисту порушеного права має узгоджуватись з такими критеріями: відповідати змісту права, що порушене, та бути здатним його відновити (1), а також має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або бути визначений іншим Законом чи укладеним сторонами договором (2). При цьому, обраний спосіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у позові. Відповідач зауважив, що позовна вимога щодо заборони ПАТ «Чернігівобленерго» виставляти рахунки, вносити до них покази засобів обліку, нараховувати оплату за електричну енергію взагалі є втручанням у його господарську діяльність. Підсумовуючи відповідач ствердив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає наведеним вище критеріям, що є самостійною підставою для відмови у позові.

По-друге, відповідач вказав на відсутність порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду. Відповідач зазначив, що його дії були правомірними та відповідали умовам укладеного сторонами правочину та вимогам чинного законодавства. Як зауважив відповідач, взаємовідносини, які виникли в процесі продажу і купівлі електричної енергії між ним як постачальником електричної енергії та позивачем як споживачем (на роздрібному ринку електричної енергії) до 11 червня 2018 року регулювались Правилами користування електричною енергією (надалі – ПКЕЕ), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 за № 28, зареєстрованими МЮУ 02.08.1996 за № 417/1442 (що втратили чинність 11.06.2018). Відповідач зазначив, що пунктом 3.33 ПКЕЕ, яким він керувався, визначено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку, що включає в себе також контрольне зняття показань засобу обліку споживача.

Відповідач констатував, що20.04.2018 ним була здійснена невдала спроба проведення контрольного огляду вузла обліку ПП «Аверс – Плюс» на ТП-233 (База), за адресою: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ніжин, проведення якого було ним заплановано, в тому числі для перевірки фактичних показників приладів обліку споживача за минулий розрахунковий період (березень – квітень 2018 року). Як зазначив відповідач, працівники ПАТ «Чернігівобленерго» в особі начальника енергоінспекції ОСОБА_4, заступника директора ОСОБА_5, старшого інспектора Плеса С.М. не були допущені на територію ПП «Аверс-Плюс» для проведення огляду вузла обліку споживача та контрольного зняття показань лічильника,про що ними було складено акт № 000299, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 132).

При повторній спробі, 23.04.2018 відповідачем в особі інспектора Кириченко Ю.А. у присутності керівника ПП «Аверс – Плюс» ОСОБА_6 було проведено контрольний огляд електроустановки позивача, за адресою вул. Коцюбинського, 2 а, м. Ніжин, та знято контрольні показники лічильника № 8524921, які станом на 23.04.2018 становили 131,4. За результатом контрольного огляду було складено відповідний акт№ 010048, який був підписаний зі сторони ПАТ «Чернігівобленерго» інспектором Кириченко Ю.А та зі сторони ПП «Аверс – Плюс» керівником ОСОБА_6, тобто позивач погодився із зафіксованими відповідачем показаннями приладу обліку станом на 23.04.2018 (а.с.84-85).

Відповідач наголосив, що виходячи із технічних характеристик трансформаторів струму, встановлених у позивача на підставі акту заміни засобів обліку від 15.10.2013 за № 495,через мережі позивача у період з 18.04.2018 по 23.04.2018 технічно не могло пройти 34160 кВтгоделектроенергії(131,4 – 46) х коефіцієнт 400), виходячи з показників лічильника № 8524921: попередні 46 (17.04) (які були самостійно зафіксовані споживачем) та поточні 131,4 (23.04)(які бути зафіксовані постачальником у присутності споживача як контрольні). З наведеного слідує, що позивач умисно вводив відповідача в оману та свідомо занизив показання лічильника № 8524921 за минулий розрахунковий період (18.03 по 17.04), що було виявлено під час контрольного зняття постачальником показів даного засобу обліку.

Виходячи з наведених обставин, відповідач ствердив, що зафіксовані самостійно споживачем показання лічильника на рівні 46 станом на 17.04.2018, не можуть братись до уваги при визначені вартості електроенергії, спожитої ПП «Аверс – Плюс» у період з 18.03.2018 по 17.04.2018, оскільки такі показання лічильника не відповідають дійсності (є значно заниженими споживачем). Відтак, ним було проведено перерахунок обсягу та вартості спожитої позивачем активної електроенергії у період з 18.03.2018 по 17.04.2018, з урахуванням попередніх показань лічильника 34 (зафіксованих споживачем станом на 17.03.2018) та поточних - 115 (станом на 17.04.2018

Відповідач пояснив, що при визначені вартості обсягу електроспоживання ПП «Аверс – Плюс» понад договірну величину у період з 18.03.2018 по 17.04.2018, він керувався пунктом 4.2.2 та розділом 5 договору № 356, виходячи з наступних показників лічильника № 8524921: попередні 34 (18.03.2018) та поточні 115 (17.04.2018). При цьому, ним було взято до уваги скорегований (збільшений) за заявою позивача розмір договірної величини споживання у спірному періоді, що був підвищений до 5000 кВт. Відповідач ствердив, що ним було правомірно визначено до сплати за споживання ПП «Аверс – Плюс» електричної електроенергії понад договірну величину у квітні 2018 року (18.03 – 17.04) – 64271,39 грн. (а.с.71-77, 128-131).

Позивач проти доводів відповідача заперечив. У відповіді на відзив позивач наголосив, що показання лічильника № 8524921, які були зняті відповідачем у присутності керівника позивача під час контрольного огляду вказаного засобу обліку та внесені до акту № 010048 на рівні 131,4, мали бути враховані відповідачем у розрахунковому періоді за травень місяць, який тривав з 18.04. по 17.05, на який і припадає контрольний огляд засобу обліку, що проведений відповідачем - 23.04.2018. Як ствердив позивач, у період з 18.04.2018 по 23.04.2018, його електроустановками було спожиту активну електроенергію в обсязі 34160 кВт. год. (131,4 – 46) х коефіцієнт 400), що відповідає показанням лічильника № 8524921 на рівні 46 (як попередні) та 131,4 (як поточні) відповідно. Значне зростання обсягу споживання електроенергії у період з 18.04. по 23.04. позивач пояснив тим, що ФОП ОСОБА_7М, який за договором від 03.01.2018 за № 1 орендує у нього будівлю цеху безалкогольних напоїв літ. «А» для здійснення виробництва борошняних кондитерських, хлібобулочних, макаронних виробів тощо, у вказаний період значно збільшив обсяги виробництва продукції тривалого використання, шляхом запуску електричних печей MIWE RollIn/FO 60/80 72.6 kW, MIWE RollIn 1/0608 TL 80kW, MIWE RollIn 1/0606 TL 80kW, загальною потужністю 232,6 кВт/год, завчасно попередивши про це позивача як орендодавця приміщення. З наведених підстав, позивач звертався до відповідача із заявою від 10.05.2018 про збільшення у травні місяці лімітів споживання з 2,8 тис. кВт/год до 35 тис. кВт/год, належним чином завірена копія якої додана ним до матеріалів справи. Підсумовуючи позивач підкреслив, що ні договором № 356 від 20.04.2007, ні ПКЕЕ, ні будь – яким іншим нормативно – правовим актом не передбачено віднесення обсягів спожитої електричної енергії зафіксованих у поточному розрахунковому періоді до попереднього розрахункового періоду (а.с.95-101).

Крім того, заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначив, що у спірних правовідносинах ні законодавчо, ні в договорі не визначено чіткого ефективного способу захисту порушеного права. Відтак, ПП «Аверс – Плюс» вважає, що саме обраний ним спосіб захисту порушеного права є найбільш прийнятним, оскільки він не суперечить закону і є, на його думку, ефективним, так як унеможливить в подальшому стягнення з нього оспорюваних сум та припинення відповідачем електропостачання установок ПП «Аверс – Плюс» за їх несплатою. При цьому, позивач зауважив, що згідно приписів ст. 5 ГПК України, у випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідач у запереченні від 12.07.2018 за № 4 на відповідь на відзив, спростовуючи доводи позивача, надав розгорнутий розрахунок величини добового споживання електроенергії за вузлом обліку ТП-233 (точка обліку: завод продтоварів), що проведений ним з урахуванням технічних характеристик трансформаторів струму, встановлених у ПП «Аверс - Плюс» згідно акту від 15.10.2013 за № 495, дані про які також містяться в актівід 11.01.2018 за № 022975 (а.с.133). Згідно проведеного розрахунку максимальний обсяг електричної енергії, що міг пройти через мережі споживача за шість діб (18.04. – 23.04), беручи до уваги технічні характеристики трансформаторів струму та напруги, а також9-ти годинний режим роботи електроустановки споживача, погоджений сторонами у додатку №6 до договору № 356, - становить 7950,18 кВт. Відповідач наголосив, що наведені обставини спростовують твердження позивача, що у період з 18.04. по 23.04 ним було спожито активну електроенергію обсягом 34160 кВт. год. (131,4 – 46) х коефіцієнт 400), при тому що річний обсяг попередньо узгоджений сторонами складає 41200 кВт. год, та свідчать про заниження споживачем показань лічильника на кінець розрахункового періоду у квітні місяці (а.с.128-131).Таким чином, виходячи з технічної неможливості пропуску за шість діб (18.04 – 23.04) мережами споживача 34160 кВт год активної електроенергії, відповідачем було перераховано обсяг споживання електроенергії ПП «Аверс Плюс» у попередньому розрахунковому періоді, за який споживач занизив фактичні показники лічильника.

Додатково, враховуючи доводи позивача про те, що саме у період з 18.04 по 23.04, позивачем було також порушено погоджений сторонами у договорі режим роботи електроустановок (9 годин на добу), наслідком чого (цілодобового та безперервного працювання електричних печей MIWE RollIn/FO 60/80 72.6 kW, MIWE RollIn 1/0608 TL 80kW, MIWE RollIn 1/0606 TL 80kW) могли бути аварійні ситуації, відповідач провів розрахунок максимально можливого обсягу електроенергії, що могла бути спожита зазначеним обладнанням у режимі його цілодобової експлуатації. Користуючись даними, що знаходяться у відкритому доступі на сайті компанії BAKITO - офіційного постачальника даної техніки на території України, відповідачем було встановлено, що даним обладнанням максимально за шість діб могло бути спожито приблизно 14688 кВт год в режимі цілодобової роботи, так як середнє споживання електроенергії однією ротаційною пічкою MIWE RollIn коливається в межах 25 – 34кВт на годину (в залежності від загрузки печі). З наведених підстав, відповідач ствердив, що доводи позивача про те, що його обладнанням за шість діб було спожито заявлений ним обсяг електроенергії, - не відповідає дійсності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно статті 4 ЗУ “Про ринок електричної енергії” учасники ринку провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір на постання електричної енергії споживачу. З огляду на приписи частини 1 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії”, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

20квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Чернігівобленерго» (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго», код ЄДРПОУ 22815333) (постачальник за договором) та Приватним підприємством «Аверс –Плюс» (споживач за договором) укладено договір № 356 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною для використання потужністю 550,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлена згідно додатку №2/1 – 2/2«Акт розмежування балансової належності електромереж» до цього договору (а.с.19-22, 25-26).

Сторони п. 2.1 договору № 356 від 20.04.2007 погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, вони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі –ПКЕЕ).

Пунктом 2.2.4 договору № 356 на відповідача покладено обов’язок надавати споживачу рахунки на оплату електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в Додатку № 3 до цього договору «Порядок розрахунків».

Згідно пунктів2.3.2 та 2.3.3 договору, на споживача покладено обов’язок оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку № 3 до цього договору „Порядок розрахунків”, Додатку № 4 до цього договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та діючого законодавства; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки згідно з додатком № 6 «Режим роботи електроустановки споживача».

З огляду на умови Додатку № 6 «Режим роботи електроустановок споживача» сторонами встановлено 9-ти годинний режим роботи електроустановок ПП «Аверс – Плюс», що триває з 08:00 год по 17:00 год, з дозволеною потужністю по точці обліку База по вул. Коцюбинського, 2а, - 300 кВт (а.с.30).

Додатком № 3 “Порядок розрахунків за використану електричну енергію” сторони встановили, що позивач (споживач) здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 18 числа попереднього місяця по 17 число наступного місяця включно, плановими платежами, при чому: перший плановий платіж, самостійно до 2 числа розрахункового періоду у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, згідно договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду. Розмір суми планового платежу розраховується позивачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу напруги на очікуваний обсяг/ частку очікуваного обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 3-х операційних днів з дня отримання рахунка (а.с. 34).

Додатком № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» сторони погодили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються позивачем за показами розрахункових засобів обліку 17 числа кожного місяця/кварталу та заносяться в “Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії”, який не пізніше наступного дня за підписом відповідальної посадової особи надається відповідачу, після чого позивач отримує від відповідача рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку (а.с.28).

За приписами пункту 5.2 договору № 356договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів. Пунктом 5.1 договору № 356 передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 вересня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Виходячи з умов Додатку № 5 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», сторонами по точці обліку: завод продтоварів по вул. Коцюбинського, 2а, - на 2018 рік погоджено обсяг постачання електричної енергії на рівні 41,2 тис. кВт. год. з дозволеною потужністю 300 кВт, в тому числі з березня 2018 року по квітень 2018 року на рівні 3,6 тис. кВт. год., а з квітня 2018 року до травня 2018 року на рівні 2,8 тис. кВт. год.

Звернення споживача щодо коригування протягом розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури (п. 5.5. договору № 356). Пунктом 4.4 ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви.

Судом встановлено, що у період з березня 2018 року по квітень 2018 року за заявою позивача від 10.04.2018 енергопостачальником було збільшено ліміт споживання у вказаному періоді по площадці: завод продтоварів, - з 3600 кВт/год до 5000 кВт/год, враховуючи попередню оплату ПП «Аверс – Плюс» заявленого ліміту споживання, про що ПАТ «Чернігівобленерго» було складено письмове повідомлення від 10.04.2018 за № 612 (а.с.33-36, 83).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 квітня 2018 року ПАТ «Чернігівобленерго» виставив позивачу рахунок № 356_04-2018, згідно якого ПП «Аверс – Плюс» було пред’явлено до оплати 13510,01 грн. за спожиту активну електроенергію в обсязі 4800 кВт. (46 кВт – 34 кВт) х коефіцієнт 400) за точкою обліку 1База по вул. Коцюбинського, 2а, виходячи з показань лічильника № 8524921: поточні – 46 кВт та попередні 34 кВт.

Рахунок від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 13510,01 грн. був виставлений ПАТ «Чернігівобленерго» до сплати ПП «Аверс – Плюс» на підставі показань лічильника № 8524921, зафіксованих споживачем самостійно, без повноважних представників постачальника, які участі в зняті показань зазначеного вище приладу обліку у розрахунковому періоді з 18.03.2018 по 17.04.2018 не приймали, що підтверджується поясненнями обох сторін.

Разом з рахунком від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 13510,01 грн. до матеріалів справи позивачем було надано акт від 17.04.2018 про використану електричну енергію за період з 18.03 по 17.04.2018, згідно якого ПП «Аверс-Плюс» було спожито 4800 кВт/год електричної енергії загальною вартістю 13510,01 грн., а також лист – попередження ПАТ «Чернігівобленерго» про припинення електропостачання споживача, у разі неоплатиним до 05.05.2018 заборгованості в сумі 6713,00 грн., що утворилась у останнього станом на 17.04.2018 (а.с.38-39). Вказані документи не містять підпису та печатки відповідача, однак їх дійсність останнім не спростовується.

Облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог ПУЕ та ПКЕЕ (п. 7.1 договору № 356).Відповідно до умов п. 6.1 ПКЕЕ (діючих на момент виникнення та існування спірних правовідносин) розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Пунктом 3.33 ПКЕЕ встановлено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача та оформляються актом про проведені роботи з детальним описом результатів обстеження.

Визначення поняття контрольний огляд засобу обліку наведено у п. 1.2 ПКЕЕ, згідно якого контрольний огляд засобу огляду – виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно акту про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Таким чином, за результатами контрольного огляду вузла обліку споживача енергопостачальник встановлює факт відповідності його засобів обліку вимогам технічної документації, перевіряє відсутність порушень з боку споживача електроенергії, в тому числі щодо вірної передачі ним показань засобів обліку у відповідному розрахунковому періоді та фіксує контрольні показники таких засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2018 працівники Ніжинського РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» в особі начальника енергоінспекції ОСОБА_4, заступника директора ОСОБА_5, старшого інспектора Плеса С.М. не були допущені на територію ПП «Аверс-Плюс» для проведення контрольного огляду вузла обліку позивача на ТП-233 (База), за адресою: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ніжин, про що свідчить акт № 000299 про не допуск представників ПАТ «Чернігівобенерго» до електроустановок споживача, складений за підписом трьох повноважних представників відповідача, з урахуванням вимог п. 6.41 ПКЕЕ, згідно якого акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) (а.с.132). Інших вимог щодо акту ПКЕЕ не містять. Враховуюче зазначене, судом залишено поза увагою доводи позивача про відсутність в акті № 000299 запису про представників позивача, присутніх при оформленні даного документу, які перешкодили енергопостачальнику здійснити контрольний огляд вузла обліку , а також те, що вказаний акт є підробленим (складеним працівниками ПАТ «Чернігівобленерго»значно пізніше за дату, вказану на документі; не за місцем знаходження електроустановки споживача), оскільки його твердженняне ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах у розумінні статтей 76 – 79 ГПК України.

Судом встановлено, що при повторній спробі 23.04.2018 відповідачем в особі інспектора Кириченко Ю.А. у присутності керівника ПП «Аверс – Плюс» ОСОБА_6 було проведено контрольний огляд електроустановки позивача, за адресою вул. Коцюбинського, 2 а, м. Ніжин, та знято показники лічильника № 8524921, які станом на 23.04.2018 становили 131,4. За результатом контрольного огляду було складено відповідний акт за № 010048, який був підписаний зі сторони ПАТ «Чернігівобленерго» інспектором Кириченко Ю.А та зі сторони ПП «Аверс – Плюс» керівником ОСОБА_6 Таким чином, позивач в особі керівника погодився із зафіксованими відповідачем показаннями приладу обліку № 8524921 станом на 23.04.2018 (а.с.84-85).

Зафіксувавши під час контрольного огляду електроустановки відповідача (1База по вул. Коцюбинського, 2а) контрольні показання лічильника № 8524921, які станом на 23.04.2018 склали 131,4, що позивачем не спростовуються, відповідач, беручи до уваги технічні характеристики струмоприймачів, встановлених на спірному об’єкті споживача згідно акту від 15.10.2013 № 495, та погоджений сторонами режим роботи електроустановок споживача (додаток № 6 до договору № 356), встановив факт заниження споживачем реального обсягу споживання активної електроенергії у періоді з 18.03.2018 по 17.04.2018.

Так, максимальна допустима потужність (Р) 294,45 кВт за точкою обліку (1База, вул. Коцюбинського, 2а), розрахована за технічними характеристиками трансформаторів струму (20/5), встановлених на об’єкті позивача у 2013 році (дані по трансформаторам струму також занесені до акту № 022975 від 11.01.2018 згідно якого проведено заміну лічильника по спірній точці обліку) (а.с.133), режим роботи електроустановок споживача тривалістю 9 годин на добу (t доб), погоджений сторонами додатком № 6 до договору № 356 (а.с.30), виключає можливість проходження через мережі позивача у період з 18.04 по 23.04.2018, тобто за 6 діб, активної електроенергії обсягом 34160 кВт год (131,4 – 46 ) х 400).

Твердження позивача, що у період з 18.04. по 23.04.2018 року, тобто за шість діб, ним було спожиту активну електроенергію в обсязі 34160 кВт год, при тому що споживання на весь рік, тобто за 365 днів, погоджено сторонами на рівні 41200 кВт год (додаток № 5 до договору в редакції на 2018 рік), - критично оцінюється судом. Здійснений позивачем розрахунок максимально можливого добового обсягу споживання активної електроенергії за точкою обліку 1База, вул. Коцюбинського, 2а, на рівні 7200 кВт год, згідно якого за 6 діб, за умови безперервної цілодобової експлуатації електроустаткування споживача, мережами ПП «Аверс – Плюс» могло пройти 43200 кВт год активної електроенергії (а.с.144-146),проведений без урахування режиму роботи електроустановки споживача, погодженого сторонами умовами додатку № 6 до договору № 356, та без застосування коефіцієнтувикористання струмоприймачів, що є необхідним, оскільки будь - яке електрообладнання протягом усього часу роботи не споживає максимальнийобсяг електроенергії, виходячи із специфіки своєї роботи (режим нагрівання, режим роботи на заданих параметрах, зокрема підтримання необхідного рівня температури щодо електропечей, наявних у позивача тощо).

Таким чином, доводи позивача про наявність на спірному об’єкті електрообладнання (в тому числі: електричних печей MIWE RollIn/FO 60/80 72.6 kW, MIWE RollIn 1/0608 TL 80kW, MIWE RollIn 1/0606 TL 80kW),що за шість діб могло б спожити активну електроенергію в обсязі 34160 кВт год (а.с.111-125), - є припущенням з боку позивача, що не підтверджене належними доказами в розумінні статтей 76-79 ГПК України (наприклад, висновком фахівців відповідної галузі тощо), а тому залишено судом поза увагою.

Враховуючи що під час контрольного огляду вузла обліку ТП-233, постачальником у присутності повноважного представника споживача станом на 23.04.2018 було зафіксовано контрольні показання лічильника № 8524921 на рівні 000131,4 та, як наслідок, встановлено факт свідомого заниження споживачем обсягу споживання активної електроенергії у період з 18.03.2018 по 17.04.2018, відповідачем повторно було виставлено споживачу до оплати рахунок за активну електроенергію від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 91198,40 грн., виходячи з поточних показників лічильника № 8524921 на рівні 115, вирахуваних постачальником як середньодобове споживання (131,4 кВт – 34 кВт) : 36 днів) х 30 днів) + 34 кВт) (а.с.42).

Пунктом 4.2.2 договору № 356 встановлено, що за перевищення протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Керуючись пунктом 4.2.2 договору № 356, відповідач за період з 18.03.2018 по 17.04.2018провів нарахування ПП «Аверс –Плюс» підвищеної оплати за спожиту електричну енергію понад договірну величину, виходячи зі середньозваженого тарифу (п. 6.17 ПКЕЕ), - вартість якої склала 64271,39 грн. та виставив до сплати позивачу рахунок від 17.04.2018 за № 2D356_04-2018 (а.с.43-44).

Згідно вимог п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії, у разі, в тому числі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами. Відповідно п. 6.1.3 договору № 356 ПАТ «Чернігівобленерго» наділено правом обмежити або припинити електропостачання споживача з повідомленням його не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком № 3 «Порядок розрахунків».

Відтак, направивши на адресу ПП «Аверс – Плюс» лист-попередження про припинення електропостачання, яким констатовано наявність у споживача заборгованості за активну електроенергії в розмірі 69480,74 грн. та за перевищення договірних величин споживання в розмірі 64271,39 грн., у разі несплати останнім вказаних сум у строк до 03.05.2018, відповідач діяв згідно вимог пункту 6.1.3 договору № 356 та вимог п. 7.5 ПКЕЕ.

З огляду на те, що споживач ПП «Аверс – Плюс» свідомо занизив обсяг активної електроенергії, спожитої ним у період з 18.03 по 17.04, суд дійшов висновку, що дії відповідача з корегування рахунку за активну електроенергію від 17.04.2018 за № 356_04-2018 та повторного його пред’явлення до оплати споживачу, виходячи із реальних показників даного засобу обліку, не можуть вважатися неправомірними, оскільки самі по собі такі дії не порушують прав позивача. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що обґрунтовуючи заявлений позов, позивач не вказав конкретної норми права, що була порушена відповідачем при повторному пред’явлені до сплати відкоригованого рахунку за відповідний розрахунковий період.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 1 ст. 73 вказаного Кодексу встановлено, що доказами є будь –які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно ст. 79 даного Кодексу достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з наведених вище норм, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достатніх, достовірних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду. Дії енергопостачальника ПАТ «Чернігівобленерго» щодо виставлення споживачу ПП «Аверс – Плюс» до сплати рахунку № 356_04-2018 від 17.04.2018 (за активну електроенергію) на суму 91198,40 грн., виходячи з поточних показників лічильника № 8524921 на рівні 115, рахунку № 2D356_04-2018 від 17.04.2018 (за споживання електричної енергії понад договірну величину) на суму 64271,39 грн., а також направлення на адресу позивача листа попередження про припинення електропостачання з 03.05.2018, - не можуть вважатись такими, що порушили права позивача.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально – правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому, частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Право кожної особи на захист свого порушеного права, його невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через статтю 4 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції – на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право пред’явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб’єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Вимоги позивача про визнання незаконними дій ПАТ “Чернігівобленерго” щодо внесення до рахунку № 356_04-2018 від 17.04.2018 (за активну електроенергію) поточних показників приладу обліку по точці обліку 1 База (вул. Коцюбинського, 2а, м. Ніжин) станом на 17 квітня 2018 року на рівні 115 кВт (1); щодо безпідставного нарахування ПП “Аверс – Плюс” суми до оплати за активну електроенергію у розмірі 77688,39 грн. (2);щодо безпідставного нарахування ПП “Аверс – Плюс” суми підвищеної оплати за спожиту електроенергію понад договірну величину у розмірі 64271,39 грн. (3);щодо направлення ПП “Аверс – Плюс” рахунків № 356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 91198,40 грн., № 2D356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 64271,39 грн. та листа – попередження б/н б/д про припинення електропостачання з 04.05.2018 (4), - не є вирішенням господарського спору наявного між сторонами та жодним чином не призводять до поновлення прав позивача, які, як встановлено судом, не є порушеними відповідачем, а відтак, такі вимоги заявлені позивачем передчасно.

Позовна вимога про зобов’язання ПАТ «Чернігівобленерго» утриматись від вимог до ПП «Аверс – Плюс» щодо оплати рахунків № 356_04-2018 від 17.04.2018 за активну електроенергію на суму 77688,39 грн. (з урахуванням визначеної та сплаченої суми 13510,01 грн.) та № 2D356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 64271,39 грн. підвищеної оплати за спожиту електроенергію понад договірну величину, - виходячи зі своєї суті, є вимогою про звільнення ПП «Аверс – Плюс», як споживача активної електроенергії, від обов’язку по її оплаті та направлена на попередження будь – яких вимог енергопостачальника до нього в майбутньому, що фактично позбавляє відповідача в подальшому звернутися за захистом свої прав шляхом подання позову про стягнення заборгованості, в тому числі в судовому порядку, що суперечить вимогам статті 55 Конституції України.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що заявлені позивачем вимоги взагалі не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання судового рішення такого змісту.

Крім того, дослідження обґрунтованості нарахування відповідачем позивачеві вартості спожитої активної електроенергії та вартості електроенергії, спожитої позивачем понад договірну величину, фактично є встановленням у судовому порядку обсягів надання послуг з електропостачання, тобто встановленням факту, проте вимога щодо встановлення або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення; встановлення обсягів надання послуг можливо при розгляді господарськими судами спору щодо стягнення вартості таких послуг або іншого спору про право, що виникає із матеріальних правовідносин. Водночас чинне законодавство не передбачає такого способу захисту як: визнання незаконними дії щодо внесення до рахунку поточних показів приладу обліку певного значення; визнання незаконними щодо безпідставного нарахування суми до оплати за активну електроенергію, яка фактично спожита не була; визнання незаконними дії щодо безпідставного нарахування суми підвищеної оплати за спожиту електроенергію понад договірну величину; визнання незаконними дії щодо направлення рахунків та листів – попереджень про припинення електропостачання; зобов’язання утриматись від вимог по оплаті наданих послуг.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у обліку юридичної особи запису про дебіторську заборгованість не зобов’язує особу, щодо якої вчинено цей запис, на вчинення дій зі сплати таких сум.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 по справі № 927/522/17.

Встановивши відсутність порушеного права у позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, а також невідповідність обраного ним способу захисту вимогам чинного законодавства, - суд вирішив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правову допомогу з огляду на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 178, 184, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 14.08.2018.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Мурашко

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/