Рішення № 75848629, 10.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року Справа № 823/2534/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління МВС України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління МВС України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову №16/1-63 від 15.05.2018 ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області у проведенні службового розслідування нещасного випадку, який стався 12.09.2012 з позивачем;

- зобов’язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області провести службове розслідування нещасного випадку, який стався 12.09.2012 з позивачем та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що під час проходження служби в органах ОВС України йому заподіяно тілесні ушкодження, внаслідок яких у позивача встановлено закриту ЧМТ, струс головного мозку, забої м’яких тканин, забій грудної клітини, забій правого плечового суглобу, вестибуло-атактичний та церебро-астенічний синдром.

Позивач вказує, що на його звернення від 03.05.2018, відповідач йому відмовив в зв’язку з відсутністю повноважень щодо проведення розслідування.

Позивач вважає вказану відмову протиправною та зазначає, що за фактом отримання ним травми під час виконання службових обов’язків ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області має провести службове розслідування.

Відповідачем подано відзив на позов в якому останній позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що подія яка стала підставою для звернення до суду відбулася 08.09.2012, проте позивач звернувся лише у 2018 році до ліквідаційної комісії із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, тому об’єктивно встановити обставини при яких позивачу завдано тілесні ушкодження не є можливим.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача, викладені ним в позовній заяві, суд зазначає наступне.

08.09.2012 під час проходження служби в органах ОВС позивачу завдано тілесні ушкодження.

Як свідчить виписка з історії хвороби №13776 позивач 12.09.2012 госпіталізований в третій Черкаській міській лікарні, з діагнозом закрита ЧМТ: струс головного мозку, забої м’яких тканин голови, забій грудної клітини, забій правого плечового суглобу, вестибуло-атактичний та церебро-астенічний синдром.

Після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, позивач 03.05.2018 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою щодо проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ним 12.09.2012.

Листом заступника голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 15.03.2018 №16/1-63 позивача повідомлено, що 06.11.2015 розпочато припинення юридичної особи – УМВС України в Черкаській області. Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія не виконує функції УМВС України в Черкаській області, тобто ліквідаційна комісія не наділена повноваженнями проведення розслідування, тому правові підстави для організації проведення службового розслідування відсутні.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Закон України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон №2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно статті 1 Закону №2694 охороною праці є система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 14 Закону №2694 працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

З метою врегулювання питань, пов'язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок №1346).

Відповідно до п. 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.

Згідно з п. 2.2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Пунктом 3.4 Порядку №1346 визначено, що лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою.

Відповідно до п. 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію (п. 3.8 Порядку №1346).

Зі змісту наведених положень Порядку №1346 вбачається, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок.

Факт отримання позивачем тілесних ушкоджень та їх лікування підтверджується випискою з історії хвороби №13776 від 26.09.2012 третьої Черкаської міської лікарні, виписками з історії хвороби №2274 від 09.10.2012, 2964 від 24.12.2012 другої Черкаської міської лікарні відновлювального лікування та виписками з лікарні УМВС України в Черкаській області №1711/699 від 02.11.2012.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з твердженням позивача про наявність правових підстав для проведення службового розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 08.09.2012.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту п. п. 3.9 - 3.11 Порядку №1346 вбачається, що комісія з розслідування за наслідками його проведення може визнати, що: нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

При цьому, відповідно до п.п. 2.2, 2.4 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Разом з тим, доказів складання будь-якого з передбачених Порядком №1346 актів відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що у період з 09.09.2012 УМВС України в Черкаській області забезпечено проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 08.09.2018, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови провести розслідування тілесних ушкоджень, які позивач отримав 08.09.2012 та зобов'язання відповідача провести розслідування вказаного нещасного випадку і прийняти відповідне рішення згідно вимог Порядку №1346.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань управління внутрішніх справ України в Черкаській області з 06.11.2015 перебуває у стані припинення за рішенням засновників; запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутній.

Посилання відповідача на те, що відповідно до ч. 4 статті 105 ЦК України ліквідаційна комісія не має повноважень УМВС в Черкаській області, у зв'язку з чим позбавлена можливості проводити розслідування нещасного випадку, судом оцінюється критично, оскільки чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості здійснити організацію проведення розслідування нещасного випадку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову №16/1-63 від 15.05.2018 ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області у проведенні службового розслідування нещасного випадку, який стався 12.09.2012 з ОСОБА_1.

Зобов’язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 08592537) провести службове розслідування нещасного випадку, який стався 08.09.2012 з ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 08592537) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 1409 (тисячу чотириста дев’ять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко