Ухвала суду № 75848282, 14.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відстроченні/звільненні від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху

14 серпня 2018 р. Справа № 2040/6245/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "ПІВДЕНДІПРОШАХТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати вимогу № Ю-14642-17 від 02.03.2018 року.

Ухвалою від 03.08.2018 року вказаний позов було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків прозову, які позивачем було усунуто.

Разом з тим, в позові позивачем заявлено клопотання про відстрочення/звільнення від сплати частини судового збору.

В обґрунтування клопотання вказано, що підприємство, через арешт його коштів, не є спроможним сплатити судовий збір у повному обсязі, проте, сплатило його частину коштами, що були наявні у касі.

Ухвалою від 03.08.2018 року, залишаючи позов без руху, суддею було зазначено, що розгляд вказаного клопотання буде здійснено після виконання вимог вказаної ухвали.

Розглядаючи вказане клопотання та, виконуючи приписи п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя зазначає наступне.

Згідно з 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позов майнового характеру на суму 2071715,23 грн.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, поданого, зокрема, юридичною особою, розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2018 року - 1762 грн., суддя зазначає, що за подання даного позову розмір судового збору складає 31075,73 грн.

З матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що останнім не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством, оскільки лише мається квитанція про сплату судового збору у розмірі 528,61 грн., котру, як вказував позивач, було оплачено всіма коштами, наявними у касі.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У свою чергу, у розумінні приписів ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити сплату судового збору, проте, вказані випадки стосуються фізичних осіб.

Вирішуючи клопотання позивача, як юридичної особи, суд зазначає, що Законом передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .

Слід зазначити, що позивач у своєму клопотанні просить звільнити або відстрочити його від сплати решти судового збору, яка, на його думку, складає 1233,32 грн.

Водночас, слід зауважити, що правові наслідки звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору у разі ухвалення рішення по справі є різними, а позивач, у свою чергу, не конкретизував клопотання.

Крім того, позивач помилково виходить з того, що залишок судового збору після сплати ним 528,61 грн. складає 1233,32 грн., відносячи заявлений позов до позову немайнового характеру.

Заявлена вимога, фактично спрямована на набуття коштів та є майновою, належний розмір судового збору викладено вище.

Позивач наголошуючи у клопотанні про сплату частини судового збору всіма коштами, що були у касі, не надає відповідних доказів з цього приводу.

Крім того, позивач, наголошуючи про неможливість сплати судового збору у повному обсязі через арешт всіх його рахунків, не надає жодних належних доказів, а саме: довідки банків та/або бухгалтерську довідку про те, які саме рахунки відкриті ним, а також, не надає відповідних рішень про арешт таких рахунків.

Наданий позивачем витяг щодо станів виконавчих проваджень не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, оскільки з нього не вбачається інформації про арешт рахунків.

Надана позивачем довідка про відсутність надходжень бюджетних коштів, як доказ в обґрунтування клопотання, не береться до уваги, оскільки в ній відсутній період відсутності бюджетних надходжень, а сама довідка адресована Київському районному суду м. Харкова.

Таким чином, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення/звільнення сплати судового збору суддя відмовляє та зазначає, що вказаний позов, серед іншого, поданий з порушенням ст. 161 КАС України

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору, сплативши 31075,73 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 160,161,169, 248,256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "ПІВДЕНДІПРОШАХТ" про відстрочення/звільнення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "ПІВДЕНДІПРОШАХТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги - залишити без руху повторно.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Заічко О.В.