Ухвала суду № 75848231, 14.08.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

14 серпня 2018 року м. Рівне №817/672/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:позивача: представник Людва О.В., відповідача: представник Карпець О.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ВВС" доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

01.03.2018 приватне підприємство "ВВС" звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області визнання протиправною та скасування постанови №17-4.3/20, винесеної 25.10.2017 головним інспектором будівельної інспекції нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичуном Михайлом Володимировичем про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 3031200 гривень за порушення ч.9 ст.2 Закону України "Про відповідальністю за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Ухвалою судді від 02.03.2018 позовна заява залишалася без руху, позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви.

У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, і ухвалою від 22.03.2018 відкрито провадження у справі №817/672/18. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.04.2018.

В рамках підготовчого засідання 13.04.2018 судом винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду, мотивоване тим, що згідно з пунктом 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995, постанову про накладення штрафу може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Також в рамках підготовчого засідання 15.05.2018 судом винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №817/672/18 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №817/1270/17.

Ухвалою суду від 15.05.2018 закрито підготовче провадження у справі; розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 19.06.2018.

В судове засідання 19.06.2018 позивач участі представників не забезпечив. Один із представників позивача - Людва О.В. подав клопотання про перенесення судового засідання, мотивоване участю в судовому засіданні Луцького міськрайонного суду. Суд причини неприбуття позивача в судове засідання поважними не визнав. Разом з тим розгляд справи відклав до 14.08.2018, задовольнивши клопотання представника відповідача про витребування у Приватного підприємства "ВВС" оригіналу дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 115163362799 від 14.12.2016 та оригіналу сертифікату №ІУ 165162501823 від 19.01.2017, для огляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.08.2018 до початку розгляду справи по суті, представником відповідача заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. Клопотання мотивується тим, що відповідно до статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову. В свою чергу, згідно з положеннями абзаців 3-6 пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування. Постанова №17-4.3/20 від 25.10.2017, яка наразі є предметом позову, направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу ПП "ВВС" 25.10.2017, а до суду підприємство звернулося 26.02.2018, тобто з пропуском вказаного строку.

Представник позивача просив у клопотанні відмовити, покликаючись на обставини, зазначені у позовній заяві в частині клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що копію постанови ПП "ВВС" отримало лише 12.02.2018 при зверненні до відповідача з письмовим запитом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступних висновків.

За правилами частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

В свою чергу, за вимогами частини другої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Оскільки суд не перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів у справі №817/672/18, заява сторони відповідача про залишення позову без розгляду прийнята судом до розгляду.

Вирішуючи клопотання по суті, суд зазначає, що за правилами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

А в силу вимог частини третьої цієї статті, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Судом встановлено, що постанова №17-4.3/20 від 25.10.2017 винесена в порядку і на підставі норм 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994.

Вказана постанова була направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу ПП "ВВС" 25.10.2017 за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Волинська область, м.Луцьк, вул.Сосюри,2. Згідно даних про відстеження даного рекомендованого поштового відправлення на офіційному сайті Укрпошта, вказане рекомендоване відправлення шосте відділення зв'язку м.Луцька тричі намагалося вручити адресату і через місяць часу, тобто після завершення встановленого терміну зберігання, а саме 25.11.2017 повернуло рекомендований лист відправнику (а.с.108-110).

Відповідно до цього, постанова №17-4.3/20 від 25.10.2017 вважається врученою суб'єкту містобудування.

Окрім того, постанова №17-4.3/20 від 25.10.2017 винесена в день проведення позапланового заходу державного нагляду, який проводився за участі уповноваженої особи ПП "ВВС".

Таким чином ПП "ВВС" повинно було дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 25.10.2017.

Крім того, статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994, встановлено інші ніж у Кодексі адміністративного судочинства України строки звернення до суду , а також інший порядок обчиснення таких строків.

Оскільки за вказаною нормою, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення, то строк оскарження постанови №17-4.3/20 від 25.10.2017 скінчився 09.11.2017.

Разом з тим, до суду підприємство звернулося 26.02.2018, тобто з пропуском вказаного строку.

Та обставина, що копію постанови №17-4.3/20 від 25.10.2017 ПП "ВВС" отримало у відповідь на заяву представника від 12.02.2018, не впливає на перебіг строку звернення до суду.

За правилами частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки зазначені ПП "ВВС" причини пропуску строку звернення до адміністративного суду насправді поважними не вважаються, а викладені в ухвалі про відкриття провадження у справі та в ухвалі від 13.04.2018 про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду, висновки суду були передчасними, зазначена позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

З урахуванням того, що ПП "ВВС" не наведено будь-яких поважних причин, які б дійсно об'єктивно перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, суд дійшов висновку що поновлення такого строку вважатиметься порушенням принципу правової визначеності.

Так пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення цього пункту констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п.41, від 3 квітня 2008 року) (п.47 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п.53 рішення).

За наведеного, клопотання сторони відповідача про залишення позовної заяви позивача без розгляду через пропуск ним строку звернення до суду підлягає до задоволення.

За правилами частини третьої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Відповідно до частини п'ятої цієї статті, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Разом з тим, за правилами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду, однак лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки на даному етапі таке клопотання відсутнє, підстав для повернення позивачу сплаченої ним суми судового збору немає.

Керуючись статтями 166, 122, 123, 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Приватного підприємства "ВВС" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови №17-4.3/20 від 25.10.2017,- залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу суду складено 14 серпня 2018 року

Суддя Друзенко Н.В.