Рішення № 75848227, 13.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

13.08.2018 р. справа №820/4979/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом

ОСОБА_1 до Прокурора Харківської області провизнання незаконним та скасування наказу №1903-к від 11.10.2017р. в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на керівника Харківської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_1,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, в порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання незаконним та скасування наказу прокурора Харківської області від 11.10.2017 р. за №1903-к.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що не порушував ані закону, ані службової дисципліни, належно виконував обов’язки за займаною посадою, контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування за кримінальним провадженням, що знаходилось в роботі, здійснював правильно.

Відповідач, Прокурор Харківської області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що дисциплінарне стягнення було накладено рішенням самостійного і незалежного суб’єкта права - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. При виконанні створених цим рішенням правових наслідків прокурор області закону не порушував.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги положення ч.ч.3 і 9 ст.205 КАС України і ураховуючи незмінність завдання адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 4 ст. 242 КАС України незалежно від категорії спору, імперативно встановлену законодавцем мету адміністративного судочинства у вигляді захисту прав та інтересів невладного суб'єкта, зміст та характер спірних правовідносин, обсяг доказів, котрі повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими документами.

Вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, громадянин України ОСОБА_1 з 15.12.2015р. обіймав посаду керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів України від 27.09.2017р. за №132дп-17 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Наказом прокурора Харківської області від 11.10.2017 р. №1903-к до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Як з’ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення владний суб’єкт обрав приписи ст.ст.11, 43, 49 Закону України «Про прокуратуру», ст.37 КПК України, п.7 наказу Генерального прокурора України №4гн від 19.12.2012 р. «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», а фактичною ж підставою послугувало рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів України від 27.09.2017р. за №132дп-17.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з проходження публічної служби в органах прокуратури унормовані приписами Закону України «Про прокуратуру», а обсяг, зміст та порядок реалізації владних правоохоронних функцій у кримінальному судочинстві визначені, зокрема, приписами ст.ст. 36-41 Кримінального процесуального кодексу України.

Судом установлено, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.09.2017р. за №132дп-17 було предметом оскарження по справі Верховного Суду №800/422/17. 05.03.2018р. Верховний Суд відмовив у позові ОСОБА_1 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.09.2017р. за №132дп-17. Дане рішення залишено в силі Постановою ОСОБА_2 Верховного Суду від 29.05.2018 р.

У тексті поданого до Харківського окружного адміністративного суду п.Бугаєв Андрій Миколайович виклав доводи, котрі зводяться виключно до незгоди саме з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.09.2017р. за №132дп-17.

При цьому, жодних доводів невідповідності закону оскарженого рішення прокурора області позов не містить.

Пунктом 8 ч.1 ст.11 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що керівник регіональної прокуратури у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора.

Вирішуючи спір по суті, суд виконав вимоги ст.9 КАС України, але самостійно не виявив ознак невідповідності закону процедури винесення оскарженого рішення.

Тому суд вважає, що з огляду на приписи ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України відповідач, прокурор Харківської області, у спірних правовідносинах за умови існування діючого рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.09.2017р. за №132дп-17 не мав іншого варіанту правової поведінки, окрім прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Натомість, факт наявності порушеного суб’єктивного права позивача не знайшов свого підтвердження за результатами судового розгляду, що є визначеною процесуальним законом підставою для залишення позову без задоволення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

вирішив:

Позов – залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає

законної сили відповідно ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.