Ухвала суду № 75848189, 09.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Справа № 819/539/18

09 серпня 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

позивача ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області - Шмігельської М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Драганівської сільської ради треті особи без самостійних вимог: сільськогосподарське товариство "Драганівка", ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання рішення про відмову у погодженні документів проекту землеустрою незаконним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась із позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Боруха Анатолія Петровича - сільського голови села Драганівка, в якій просить:

- визнати незаконним рішення органу місцевого самоврядування (Драганівської сільської ради) про відмову у погодженні окремих документів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 0,2314 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами), розташованої за межами населеного пункту на території Драганівської сільської ради Тернопільського району;

- зобов`язати орган місцевого самоврядування (Драганівська сільська рада) погодити подані їй на розгляд документи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 0,2314 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами), розташованої за межами населеного пункту на території Драганівської сільської ради Тернопільського району.

Усуваючи недоліків позовної заяви позивачем заявою від 03.04.2018 замінено відповідача Боруха Анатолія Петровича - сільського голову села Драганівка на Драганівську сільську раду.

Ухвалою суду від 10.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Під час розгляду справи позивач в судовому засіданні повідомила суд про зміну анкетних даних, зокрема, заміну прізвища із «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», про що подала підтверджуючі документи: копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.04.2018 та копію паспорта громадянина України НОМЕР_2, виданого 16.07.2018. В зв'язку із цим, позивачем у справі є ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 07.05.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача - ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 05.06.2018 залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, виступають на стороні відповідача: сільськогосподарське товариство «Драганівка», Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

В судовому засіданні 09.08.2018 головуючий суддя оголосив клопотання представника третьої особи - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що позивачем порушується право власності на землю третіх осіб, оскільки предметом спору є земельна ділянка, що на його думку перебуває у власності сільськогосподарського підприємства «Драганівка», учасником якого є ОСОБА_2.

Позивач заперечила проти клопотання про закриття провадження у справі, просила суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 117).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача - сільськогосподарського підприємства «Драганівка» в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 115-116).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача - ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання, просив суд його задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.

Заслухавши заявлене клопотання про закриття провадження у справі, думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач 10.11.2017 звернулася до Драганівської сільської ради із заявою, в якій просила завірити акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при встановленні меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,2314 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Драганівської сільської ради Тернопільської ради, матеріали землевпорядного проектування та перелік обмежень у використанні земельної ділянки.

Листом виконавчого комітету Драганівської сільської ради від 23.11.2017 №1042 позивачу відмовлено в погодженні зазначених у заяві документів, оскільки земельна ділянка надана без погодження з сільською радою, також по ній тривають судові спори (аркуш справи 11).

Як випливає зі змісту позовної заяви основною позовною вимогою у даній справі є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування (Драганівської сільської ради) про відмову в погодженні окремих документів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,2314 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами), розташованої за межами населеного пункту на території Драганівської сільської ради Тернопільської ради, а похідною - вимога про зобов'язання орган місцевого самоврядування (Драганівської сільської ради) погодити подані їй на розгляд документи проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду.

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_3 та Додатку І до нього від 16.09.1995, земельна площею 0,2314, що розташована за межами населеного пункту на території Драганівської сільської ради Тернопільського району знаходиться на праві колективної власності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драганівка», учасником якого є ОСОБА_2 (аркуш справи 53-64).

Розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації № 255 від 23.04.2004 року вилучено землі площею 147,8 га., які не підлягають паюванню, з користування ТОВ «Драганівка» за межами населеного пункту на території Драганівської сільської ради на баланс Драганівської сільської ради в землі запасу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року у справі №2-а/1970/266/11, яка набрала законної сили, скасовано розпорядження голови районної державної адміністрації № 255 від 23.04.2004 у зв'язку з тим, що протокол зборів власників земельних та майнових паїв ТОВ «Драганівка», відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24.11.2010 у справі №1-698/10, є підробленим і збори не проводились.

Разом з тим, як пояснив у судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області вказані землі на даний час згідно даних Держаного земельного кадастру рахуються землями запасу Драганівської сільської ради за межами населеного пункту (згідно розпорядження голови районної державної адміністрації № 255 від 23.04.2004 яке скасоване судом).

Таким чином, правовий режим використання та розпорядження вказаними землями на час слухання справи є чітко не визначеним.

Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…..) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (.....). З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як встановлено вище судом, між учасниками справи існує спір щодо права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Також, слід зазначити, що правовий режим використання та розпорядження вказаними землями на час слухання справи є спірним та чітко не визначеним.

Земельна діляка є об'єктом цивільних прав, і право власності, користування чи розпорядження є цивільними правовідносинами. До встановлення в цивільному порядку правового режиму використання спірної земельної ділянки неможливо вирішити адміністративний спір, предметом якого є правомірність дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо вказаної землі.

Також, суд зазначає, що розгляд адміністративними судами підлягають спори що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватно - правових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб'єктного складу сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.03.2018 №536/233/16.

Крім того, при вирішенні питання щодо юрисдикції даного спору, судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суд України від 25.05.2016 по справі № 21-1204а16, в якій зазначено, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справи, і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Правовідносини які виникли між учасниками справи є цивільно-правовими та підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись зазначеними вище приписами норм діючого законодавства, суд вважає, що провадження у справі № 819/539/18 підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Суд встановив, що при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №0.0.1002306038.1 від 02.04.2018 року.

За таких обставин, оскільки провадження у справі закрито, суд вважає, що позивачу слід повернути сплачений ним судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Драганівської сільської ради треті особи без самостійних вимог: сільськогосподарське товариства "Драганівка", ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання рішення про відмову у погодженні документів проекту землеустрою незаконним та зобов'язання вчинити дії, - закрити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 14 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юка П.М.