Рішення № 75848080, 07.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р. № 820/4895/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Маргвелані І.Л.,

представника позивача - Кізілова О.В.,

представника відповідача - Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 21.06.2018 № 4520 "Про проведення фактичної перевірки".

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що спірний наказ 21.06.2018 № 4520 "Про проведення фактичної перевірки" є протиправним та незаконними, оскільки оформлений з порушеннями п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, а отже, не може бути підставою для проведення фактичної перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржуваний наказ винесений на підставі та у межах діючого законодавства України, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 07.08.2018 об 11:15 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт", зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 16.08.2007.

21 червня 2018 року Головне управління ДФС у Харківській області з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі п.п.80.2.2, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України винесено наказ № 4520 "Про проведення фактичної перевірки".

Як вбачається із вказаного наказу Відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту наказано провести з 22.06.2018 фактичну перевірку господарського об'єкту, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4, в якому здійснює діяльність TOB "АСС-Харківпласт" (податковий номер 34014330), тривалістю у відповідності до вимог п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, за період діяльності з 01.01.2017 по дату завершення перевірки.

21 червня 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області сформовано направлення на проведення перевірки ТОВ "АСС-Харківпласт" № 5991, 5992, 6001, 6002.

Судом встановлено, що 22 червня 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою платника податку для проведення фактичної перевірки, проте директором ТОВ "АСС-Харківпласт" не допущено фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, про що складено акт від 22.06.2018 № 4735/20-40-14-10/34014330.

Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом Головного управління ДФС у Харківській області, як податкового органу.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст.80 Податкового кодексу України.

Тобто, фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов'язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового Кодексу.

Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Як вбачається зі змісту спірного наказу № 4520 від 21.06.2018, контролюючим органом в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем вказані підпункти 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Зокрема, зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

З аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для проведення такого виду перевірки за п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України є інформація, отримана від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства.

Окрім того, у відповідності до вимог п.п. 80.2. 7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, під час проведення перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.

Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, що здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, котрі посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Натомість, відповідачем не конкретизовано суду та не залучено до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували вищезазначені обставини та слугували підставкою для проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання у контексті розуміння п.п. 80.2. 7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Як вбачається із пояснень представника відповідача, підставою для прийняття спірного наказу контролюючим органом стала доповідна записка оперативно-аналітичного відділу, в якій вказано про існування ймовірності відображення в обліку придбання ТМЦ, що реалізовані за готівкові кошти без відображення операцій в податковому обліку або проведення лише на паперових та електронних носіях без фактичного їх здійснення.

При цьому, контролюючим органом як під час подання відзиву на позов, так і в ході судових засідань не надано до суду жодних письмових та належним чином оформлених доказів на підтвердження існування вищезазначеної інформації, тобто фактично контролюючим органом не доведено, що підставою для прийняття наказу була саме вищезазначена інформація, яка не конкретизована суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність підстав у контексті розуміння п.п. 80.2.2, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України для проведення фактичної перевірки підприємства.

За вимогами пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно з абзацом третім п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Системно проаналізувавши положення ст.ст. 75-81 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз. 3 п. 81.1 ст. 81 згаданого кодексу, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Крім того, суд зазначає, що прийнятий відповідачем спірний наказ про фактичну перевірку, що засновувався на вищенаведеній доповідній записці, не можна вважати законним з огляду на недоведеності з боку відповідача, що підставою для прийняття наказу була саме ця записка.

Суд зазначає, що внаслідок проведеного відповідачем аналізу діяльності групи "АСС" (відповідно до наявної в ГУ ДФС у Харківській області інформації) оперативним управлінням ГУ ДФС у Харківській області та встановлення даних, які свідчили про можливі порушення законодавства вказаними платниками податків, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. В той же час, відповідачем не доведено, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки та що саме ця доповідна записка та наявна інформація слугувала підставою для прийняття спірного наказу.

Водночас, суд звертає увагу, що в самому спірному наказі, відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

Окрім того, у спірному наказі не відображено в рамках яких заходів ГУ ДФС у Харківській області встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.05.2018 по справі № 813/3977/16.

Розв'язуючи спір по суті, суд зазначає, що суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю видання, зокрема, наказу на проведення такої перевірки за відсутності належним чином зафіксованих підстав для такої перевірки.

Окрім того, позивачем не оспорювалось право контролюючого органу на проведення перевірок, взагалі, він доводив протиправність прийняття наказу саме щодо позивача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" (вул. Залютинська, буд. 4, м. Харків, 61177, код 34014330) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 21.06.2018 № 4520 "Про проведення фактичної перевірки"

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" (вул. Залютинська, буд. 4, м. Харків, 61177, код 34014330) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин