Рішення № 75848017, 08.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/2171/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу від 13.06.2018 №78-о "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що накладене дисциплінарне стягнення є протиправним, оскільки: він не вчиняв дисциплінарного проступку, діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, жодних порушень законодавства під час узагальнення та підготовки проекту відповіді не здійснював.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що позивачем в процесі службової діяльності по виконанню покладених на нього обов'язків порушено вимоги чинного законодавства, зокрема, пунктів 6-8 частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу", що полягає у неналежному виконанні працівником, покладених на нього трудових або службових обов'язків, а тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення є правомірним. Також вказував, що посилання позивача на порушення його прав дисциплінарною комісією не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 неодноразово надсилалися звернення про надання письмових пояснень, ненадання відповіді було зафіксовано у актах.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що дисциплінарна справа щодо позивача не містить обов'язкових матеріалів, передбачених статтею 73 Закону України "Про державну службу", а саме: пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; характеристики державного службовця, складеної його безпосереднім керівником та інші відомості, що характеризують державного службовця; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; інші додаткові пояснення осіб, які причетні до справи, про які позивач порушував клопотання про одержання і залучення в службовій записці від 27.04.2018 №462/01-46, чи відповідні акти про їх ненадання; пояснення, які запитувала голова дисциплінарної комісії у ОСОБА_3 запитом від 25.04.2018, чи відповідні акти про їх ненадання.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у Державні екологічній інспекції у Полтавській області на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Пунктом 2.2. рішенням розширеного засідання колегії Державної екологічної інспекції України від 08.02.2018 №1/1 доручено керівникам територіальних органів Держекоінспекції провести аналіз та встановити причину незабезпечення у 2017 році вжиття всіх передбачених законодавством заходів впливу до суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з порушенням вимог законодавства у сфері охорони, раціонального використання та відтворення водних ресурсів, а також атмосферного повітря (адміністративні стягнення, нарахування, пред'явлення та стягнення збитків, подання матеріалів до адміністративних судів щодо обмеження чи зупинення діяльності, передача матеріалів до правоохоронних органів, внесення приписів про анулювання дозволів на спеціальне водокористування, на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря тощо). Про результати надати інформацію до Держекоінспекції. Термін до 20.03.2018.

На виконання зазначеного рішення начальником Держекоінспекції у Полтавській області ОСОБА_4 проставлена резолюція "ОСОБА_5 Керівники структурних підрозділів до виконання".

У свою чергу, заступником начальника Держекоінспекції у Полтавській області ОСОБА_5 зроблена резолюція "ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 розглянути по резолюції кожного пункту".

На виконання вимог пункту 2.2. Рішення ОСОБА_1 20.03.2018 (кінцевий термін подачі узагальнюючої інформації) подано проект відповіді, у якій зазначено про те, що після повернення матеріалів перевірок здійснених у 2017 році до структурних підрозділів Держекоінспекції у Полтавській області, роботу по вивченню матеріалів на предмет вжиття по ним вичерпних заходів інспекційного реагування буде продовжено.

13.06.2018 наказом №78-о "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1." вирішено накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного наказу, а тому звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII. Згідно з частиною другою статті 5 цього Закону, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 64 Закону України "Про державну службу", за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України "Про державну службу", підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно пункту 5 частини другої 2 цієї ж статті, дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За правилами частини першої статті 66 Закону України "Про державну службу", до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану /частина третя статті 66 Закону/.

Відповідно до частин першої, дев'ятої-одинадцятої статті 69 Закону України "Про державну службу", для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно частин першої, третьої, дев'ятої статті 71 Закону України "Про державну службу", з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин першої-третьої статті 73 Закону України "Про державну службу", з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

За змістом частини першої статті 74 Закону України "Про державну службу", дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Закону України "Про державну службу", рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє зробити висновок, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Суд зазначає, що вимоги ухвали суду від 27.06.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі відповідачем не виконано в частині зобов'язання відповідача надати документи та матеріали, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Водночас, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, судом досліджуються ті докази, які відповідач визнав достатніми для подання до суду з метою доказування правомірності прийняття наказу від 13.06.2018 №78-о.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача слугувало подання голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_9

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що проект відповіді, підготовлений позивачем, не містив запитуваної інформації, у ньому зазначено лише про неможливість подання узагальненої інформації в обумовлені строки (оскільки необхідні матеріали перебували на опрацюванні у спеціаліста по боротьбі з корупцією та на час поданні проекту відповіді не були повернуті до інспекції).

Лише в останній день для подання відповіді з узагальненою інформацією (20.03.2018) ОСОБА_1 було відібрано службові записки у співробітників про неможливість вчасного отримання та узагальнення інформації та подано 20.03.2018 проект відповіді.

Однак, суд звертає увагу, що, приймаючи спірний наказ, відповідач не дослідив чи є вчинені позивачем дії дисциплінарним проступком, оскільки підставою для застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння, яке визнається дисциплінарним проступком. Вказане відповідає приписам частини другої статті 74 Закону України "Про державну службу", згідно якої дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

При цьому, суд враховує, що за висновками Європейського суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Європейського суду з прав людини, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад. Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) дисциплінарного провадження про порушення позивачем вимог посадової інструкції та чинного законодавства, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість позивача, і без оцінки свідчень, наданих нею безпосередньо.

До того ж, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

На думку суду, жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного наказу відповідач не навів, натомість такий прийнято лише з формальних підстав. Зазначене не спростовано відповідачем в процесі розгляду та вирішення даної справи.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про відсутність у матеріалах дисциплінарної справи пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; характеристики державного службовця, складеної його безпосереднім керівником та інші відомості, що характеризують державного службовця; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; інші додаткові пояснення осіб, які причетні до справи, про які позивач порушував клопотання про одержання і залучення в службовій записці від 27.04.2018 №462/01-46, чи відповідні акти про їх ненадання; пояснення, які запитувала голова дисциплінарної комісії у ОСОБА_3 запитом від 25.04.2018, чи відповідні акти про їх ненадання з огляду на наступне.

Листом від 14.05.2018 головою з дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції у Полтавській області ОСОБА_9 повідомлено начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області ОСОБА_4 про необхідність надання відомостей, що характеризують ОСОБА_1 як державного службовця та пояснень, як керівника ОСОБА_1. О.М., оскільки безпосередній керівник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відмовилася надавати характеристику та пояснення.

Отже, у матеріалах дисциплінарної справи відсутня характеристика безпосереднього керівника позивача ОСОБА_5 та пояснення безпосереднього керівника ОСОБА_5, що є порушенням статті 73 Закону України "Про державну службу".

Зі змісту службової характеристики, складеної ОСОБА_4 не вбачається притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у попередні періоди, що в силу вимог пункту 2 частини другої статті 62 Закону України "Про державну службу" є однією з обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця.

Відповідачем не надано суду документів та/або пояснень щодо врахування чи неврахування обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця ОСОБА_10

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність дотримання процедури проведення службового розслідування.

Крім того, суд враховує, що оскаржуваний наказ від 13.06.2018 №78-о не містить чіткого формулювання суті вчиненого порушення із посиланням на конкретні пункти посадової інструкції, зі змісту яких було б видно який саме посадовий обов'язок не виконав чи неналежно виконав позивач та в якому порядку він мав би діяти, щоб не допустити таке, на думку відповідача, порушення.

Таким чином, замість конкретизації протиправних дій (бездіяльності) позивача, відповідач обмежився лише загальною констатацією факту вчинення дисциплінарного проступку, зазначивши підстави статті 64, 65, 66, 77 Закону України "Про державну службу".

З урахуванням встановлених обставин та вищевказаних норм Закону, суд вважає, що відповідачем не доведено суду належними, допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, як об'єктивної сторони дисциплінарного проступку. Вказане свідчить про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного наказу від 13.06.2018 року №78-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.", суд приходить висновку, що такий прийнято необґрунтовано (без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення).

У той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними, допустимими та достатніми доказами.

Отже, позов підлягає задоволенню, а спірний наказ - скасуванню як протиправний.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підпунктом 15 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, код ЄДРПОУ 38019348) про визнання незаконним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 13.06.2018 №78-о "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, код ЄДРПОУ 38019348) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 440,50 (чотириста сорок гривень п'ятдесят копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 серпня 2018 року.

Суддя К.І. Клочко