Ухвала суду № 75847851, 14.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4003/18

УХВАЛА

14 серпня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 126 від 05 липня 2018 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 126 від 05 липня 2018 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно із ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, відповідно до ст. 118, ч. 1 ст. 119, ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановляються тримісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Так відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

З адміністративного позову убачається, що позивач оскаржує наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 126 від 05.07.2018 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. При цьому повідомлення про відмову ним отримано 11.07.2018 року, про що зазначає сама позивач у позові та вбачається з повідомлення, проте до суду з даним позовом позивач звернувся 09.08.2018 року.

Виходячи із з'ясованих судом обставин та наведеного законодавства вбачається, що позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами.

У позові представник позивача просить поновити строк для оскарження спірного, посилаючись на те, що 17.07.2018 року була подана позовна заява до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним вищезазначеного рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та його скасування. Проте дана позовна заява була повернута, що підтверджується ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року по справі № 1540/3550/18. Як зазначає представник позивача, він дану ухвалу не отримував, а сам позивач з даною ухвалою до нього не звертався. Про те, що позовну заяву повернуто він дізнався через електронний сайт Одеського окружного адміністративного суду.

При цьому, представником позивача не зазначено дати коли йому стало відомо про наявність вищезазначеної ухвали суду, а також не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у позові відносно поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Також суд звертає увагу, що відповідно до даних системи Діловодства спеціалізованого суду, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року по справі № 1540/3550/18 направлено на адресу позивача 20.07.2018 року.

Крім того, згідно даних системи Діловодства спеціалізованого суду встановлено, що 24.07.2018 року зазначена ухвала була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а отже була наявна в загальному доступі та представник позивача мав можливість ознайомитися зі змістом зазначеної ухвали ще 24.07.2018 року.

При цьому, зі змісту позову, судом не вбачається будь-яких причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали своєчасно звернутись позивачу або його представнику до суду із вищезазначеними вимогами.

Зі змісту п. 51 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", п. 570 рішення Європейського Суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі № 6-2469цс16 вбачається, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку (у разі їх наявності) та надати до суду належні докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 126 від 05 липня 2018 року та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов