Ухвала суду № 75847670, 10.08.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/173/18

У Х В А Л А

про застосування заходів процесуального примусу

10 серпня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув питання застосування заходів процесуального примусу у справі № 813/173/18,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач), за участі ОСОБА_2 в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, за участі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з вимогою визнати протиправним та скасувати рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0301 від 21.12.2017 та № 0302 від 21.12.2017.

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло два рішення про накладення на підприємця ОСОБА_1 штрафів за порушення законодавства про рекламу (№№ 0301, 0302 від 21.12.2017). За порушення вимог частини першої статті 14 Закону України «Про рекламу» (самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А без дозволу органів місцевого самоврядування) на позивача накладено штрафи в сумі 2550 грн. кожен (а.с.10, 12).

ФОП ОСОБА_3 стверджує, що не допускав порушень вимог Закону України «Про рекламу», оскільки на день вчинення порушення 24.07.2017 по розміщенню зовнішньої реклами не був власником рекламних конструкцій, а набув такі згідно договору купівлі - продажу лише 28.08.2017. Представник позивача стверджує, що ці рекламні конструкції були власністю ФОП ОСОБА_2, який разом із позивачем в тому ж приміщенні станом на дату проведення Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради реалізовував однотипну продукцію (двері, вікна тощо). Представник позивач також пояснила, що ФОП ОСОБА_1 не з'явився на засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, оскільки вважав, що надісланий ним договір купівлі-продажу рекламних конструкцій від 28.08.2017 підтверджує, що він не порушував вимоги Закону України «Про рекламу», оскільки цей договір укладено пізніше, ніж вчинене правопорушення.

Представник відповідача не змогла пояснити суду, в який спосіб встановлювався власник самовільно розміщених рекламних конструкцій за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А. Вказала, що перевірку за фактом самовільного встановлення зовнішньої реклами за вказаною адресою та порушення ФОП ОСОБА_1 Закону України «Про рекламу» надійшли від Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, який проводив відповідну перевірку. Саме ця особа володіє документами, що підтверджують відповідне порушення та може надати суду їх та пояснення щодо обставин проведення перевірки.

Ухвалою від 24.05.2018 суд залучив до участі у справі Департамент економічного розвитку Львівської міської ради як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Цією ухвалою суд зобов'язав Департамент економічного розвитку Львівської міської ради в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові пояснення та належні копії документів, що підтверджують: - проведення перевірки, за наслідками якої було складено вимоги №№ 23/Р-9-2416, 23/Р-9-2401 від 14.08.2017; - факт вчинення правопорушення (самовільне розповсюдження реклами за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А) саме ФОП ОСОБА_1, а не іншою особою (а.с.88-90).

Департамент економічного розвитку Львівської міської ради участі представника в судове засідання 22.06.2018 не забезпечив, вимоги суду про надання витребуваних документів не виконав. 21.06.2018 на електронну адресу суду третя особа надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, повідомила про неможливість забезпечити участь представника в судове засідання у зв'язку з перебуванням останнього у відпустці. У зв'язку з цим клопотанням суд відклав розгляд справи на 16.07.2018. В судове засідання 16.07.2018 представник третьої особи також не прибув, вимоги ухвали суду від 24.05.2018 не виконав. Суд відклав розгляд справи на 10.08.2018 та повторно скерував Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради копію ухвали від 24.05.2018. Копія ухвали повторно вручена третій особі 23.07.2018 (а.с.110).

Департамент економічного розвитку Львівської міської ради знову не виконав вимог ухвали суду від 24.05.2018 та не надав суду витребувані докази. При цьому від третьої особи суду не надходило повідомлень про неможливість надання витребуваних доказів.

Суд також враховує, що Департамент економічного розвитку Львівської міської ради був завчасно повідомлений про дату, час та місце проведення засідань у справі №813/173/18, проте в жодне із призначених судом засідань (22.06.2018, 16.07.2018, 10.08.2018) представник третьої особи не прибув.

Така процесуальна поведінка третьої особи перешкоджає розгляду адміністративної справи у встановлені Кодексом адміністративного судочинства України процесуальні строки, а відсутність в матеріалах справи витребуваних документів перешкоджає встановленню об'єктивної істини у справі.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з частинами першою, другою статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною третьою статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Стаття 80 КАС України визначає, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома).

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина восьма статті 80 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф (пункт 5 частини першої статті 145 КАС України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (частина п'ята статті 149).

Отже, Департамент економічного розвитку Львівської міської ради не виконав вимоги ухвали суду від 24.05.2018 та витребувані цією ухвалою документи не подав, про неможливість подання документів суд не повідомив. Відсутність витребуваних документів перешкоджає розгляду справи по суті та прийняттю законного та обґрунтованого рішення. З огляду на ці обставини до третьої особи слід застосувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 528,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72, 80, 94, 144, 145, 149, 241, 248, 256, п.п. 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

застосувати до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (528,60 грн.).

Стягнути штраф в розмірі 528,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 34814859) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (реквізити рахунку: отримувач коштів: УК у Печерському районі/21081100; код отримувача: 38004897; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31116106026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100)

Копію ухвали направити Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - для відома, Державній судовій адміністрації України - для стягнення штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Москаль Р.М.