Рішення № 75847521, 01.08.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2018 року м. Ужгород№ 807/888/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

сторони в судове засідання не з'явились ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, третя особа - ОСОБА_3 міська рада про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, якою просить суд: "1. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,60 га для ведення особистого селянського господарства у контурі 1194 за межами населеного пункту на території ОСОБА_3 міської ради Іршавського району Закарпатської області. 2. Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області видати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у контурі 1194 орієнтовною площею 1,60 Га за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території ОСОБА_3 міської ради Іршавського району Закарпатської області за межами населеного пункту. 3. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 судові витрати; 4. Витребувати в порядку ст. ст. 11, 69, 71 КАС України від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та дослідити в судовому засіданні матеріали справи, що стосуються питань розгляду клопотання".

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 14 квітня 2017 року він звернувся із клопотанням до відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,60 Га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту контур 1194 на території ОСОБА_3 міської ради. Однак, 12 травня 2017 року позивач отримав відповідь про відмову, яка мотивована тим, що бажане місце розташування земельної ділянки не відповідає затвердженому генеральному плану міста. Позивач не погоджується з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважає такі дії відповідача протиправними, у зв’язку із цим звернувся із даним позовом до суду.

17.04.2018 року в судовому засіданні ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, що занесена до журналу судового засідання, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 міську раду Закарпатської області (а.с.а.с. 49).

Позивач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, однак надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, однак надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову та просив суд у задоволенні такого відмовити повністю.

Представник ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, однак надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності на основі наявних в матеріалах справи доказах.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, 14 квітня 2017 року позивач звернувся із клопотанням до відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,60 Га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту контур 1194 на території ОСОБА_3 міської ради. До заяви додано копії: паспорта; ідентифікаційного номера; графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 20-24).

За результатами розгляду вказаного клопотання позивача, відповідачем листом від 12 травня 2017 №М-1862/0-3655/6-17 надано відповідь, у якій зазначено, що подана заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме невідповідністю місця розташування земельної ділянки затвердженому генеральному плану м. Іршава (а.с. 8).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1-3, пункту 4 підпункту 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 р. № 308, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_4 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, Міністерства аграрної політики та продовольства України, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Закарпатської області.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (стаття З Земельного кодексу України).

Згідно із частиною 2 статті 78 Земельного кодексу України (далі - Кодекс), право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у меж норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з статтею 118 частиною 7, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням колегії від 14 жовтня 2014, введеного в дію наказом Держземагентства України № 328 від 15 жовтня 2014, начальники Головних управлінь зобов'язані під час розгляду клопотань юридичних та фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що надходять з 15 жовтня 2014 року, забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою, а саме, надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

З метою належного виконання викладеного вище, листом від 20.04.2017 року Відділ в ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області звернувся до ОСОБА_3 міської ради з проханням висловити свою позицію щодо можливості передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,60Га в контурі 1194 гр. ОСОБА_5 (а.с.26-27).

ОСОБА_3 міської ради № 02-20/659 від 10 травня 2017 року надано відповідь, в якому заперечувала щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_5, площею 1,60 Га в контурі 1194 за межами населеного пункту, у зв’язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки генеральному плану міста (а.с. 28).

Рішенням ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 01 червня 1995 року затверджено генеральний план забудови м. Іршави на перспективу до 2015 року. Рішенням ОСОБА_3 міської ради від 29 березня 2013 року № 831 визначено існуючий генеральний план м. Іршави придатним для використання. Згідно вказаного генерального плану, зазначена земельна ділянка знаходиться на території де запланована одно-двох поверхова індивідуальна забудова, садибного типу з присадибними ділянками площами 0,06 га., частково розміщена в 15м. санітарно-захисній охоронній зоні високовольтних ліній 35 кВ. та вулицях запланованих для обслуговування житлового кварталу.

На підставі даного листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, листом від 11 травня 2017 року, як уже зазначалося судом, і було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у зв’язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки затвердженому генеральному плану м. Іршава.

Земельним кодексом України передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що було зазначено судом вище.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 частини 2, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у відповідності до вимог ч.2 ст. 77 КАС України відповідач по справі відповідно до покладеного на нього обов’язку щодо доведення правомірності свого рішення, спростував доводи та пояснення представника позивача, а відтак діяв у межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а тому у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.77, 242-245, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, третя особа - ОСОБА_3 міська рада про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.08.2018 року.

СуддяОСОБА_6