Рішення № 75847515, 09.08.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2018 р. справа № 809/761/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання Волочій Л.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пасічник Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (далі - відповідач, управління ПФУ в м.Івано-Франківську) про визнання протиправними дій щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та зобов'язання призначити та виплачувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком у розмірі 5377,90 грн., починаючи з 01.02.2018.

Ухвалою суду від 08.05.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) для окремих категорій справ незначної складності (а.с.1-2).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 дану адміністративну справу призначено до розгляду із проведенням судового засідання з повідомленням сторін (а.с.31-32).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач як колишній працівник органів внутрішніх справ отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій громадян». Позивач, досягнувши 60 років, 01.02.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, що передують року звернення за призначенням пенсії. Розглянувши вказану заяву, відповідач протиправно, на думку позивача, здійснив переведення позивача з пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій громадян» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник середньої заробітної плати за 2016 рік в розмірі 3764,40 грн. Вважає, що норми чинного законодавства не передбачають здійснення переведення з однієї державної пенсії на іншу, обчислення, призначення і виплата яких проводиться за двома різними законами, а саме: Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, позивач вважає, що відповідачем при обчисленні пенсії за віком неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати, який враховується під час призначення попереднього виду пенсії за 2016 рік у розмірі 3764,40 грн., однак підлягає застосуванню розмір середнього показника заробітної плати в Україні за 2015-2017 роки, який становить 5377,90 грн. Такі висновки позивач обґрунтовує позицією Верховного Суду України, яка визначена в постановах від 31.03.2015 у справі №21-612а14. Враховуючи вказане, позивач просив суд визнати протиправними дії щодо здійсненого 01.02.2018 переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із протиправним застосуванням середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2016 рік в розмірі 3764,40 та зобов'язати здійснити призначення пенсії за віком з 01.02.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на одну застраховану особу за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.05.2018(а.с.27-29). У поданому відзиві відповідач зазначив, що згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій громадян» по 31.01.2018 року. З 01.02.2018 року згідно поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком, його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням середнього показника заробітної плати в розмірі 3764,40 грн. Відповідач з посиланням на ст. 9,10 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» вказала на те, що позивачем використано право вибору одного з видів пенсійного забезпечення у 1999 році при призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій громадян», у зв'язку з чим на підставі поданої заяви позивачу було зроблено перерахунок раніше призначеної пенсії із врахуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески із застосуванням показника - 3764,40 грн.

Позивач, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, надала аналогічні за їх змістом пояснення. Додатково наголошувала на тому, що відповідачем здійснено саме переведення позивача з одного виду пенсії (пенсії за вислугу років, призначеної згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій громадян») на інший вид пенсії (пенсію за віком, призначеної згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Просила суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, встановив таке.

ОСОБА_1, як особа, звільнена зі служби в органах внутрішніх справ, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» з 1999 року отримував у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області пенсію за вислугу років.

Після досягнення 60 річного пенсійного віку та з метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 01.02.2018 вперше звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із відповідною заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 17).

Зі змісту листа відповідача №186/К-15 від 19.04.2018 слідує, що ОСОБА_1 не призначено пенсію за віком, а переведено із пенсії за вислугу років, яка була раніше призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян", на пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При такому переведенні відповідач керувався положенням частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а при обчисленні розміру пенсії застосував показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а саме згідно Пенсійної реформи з 01.10.2017, за 2016 рік в розмірі 3764,40 грн. (а.с. 9-10).

Позивач, не погоджуючись із його переведенням відповідачем з пенсії за вислугою років, яку було призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян», на пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 рік в розмірі 3764,40 грн., з метою захисту свого порушеного права, звернувся до суду.

Досліджуючи доводи позивача щодо здійснення протиправного переведення відповідачем з пенсії за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян», на пенсію за віком, визначену Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд виходить із наступного.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 2) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пункт 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у звязку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сімї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

При цьому, якщо особа надає довідку про заробітну плату, яка відповідає вимогам ч. 1 ст.40 та ч. 2 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який передує року поновлення виплати раніше призначеної пенсії чи переведенню з одного виду пенсії на інший.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1999 року було призначено пенсію відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій громадян», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Крім того, після звільнення з органів внутрішніх справ, позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачені іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

При цьому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на момент звернення позивача у 2018 році із заявою про призначення пенсії за віком, яка передбачає тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, що заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд, про що свідчать постанови від 18.11.2014 у справах № 21-379а14 та № 21-420а14, від 31.03.2015 у справі № 21-612а14, від 09.06.2015 у справі № 21-550а15 та від 22.12.2015 у справі № 21-4071а15/2-а/199/138/14, у справі № 521/4655/17 від 15.03.18.

Суд, виходячи із положень частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду.

Як висновок суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено переводу пенсіонера, який отримує пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки це два різні види державних пенсій, що призначаються та виплачуються різними органами Пенсійного фонду України на підставі різних законів. Переведення з одного виду на інший вид пенсії можна здійснювати лише в межах одного закону.

Пенсія за вислугу років не є однією із видів пенсій в солідарній системі, тобто вона не передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що відповідно унеможливлює переведення на пенсію за віком, яка є видом пенсій в солідарній системі згідно статті 9 вказаного Закону №1058-VІ.

Окрім цього, варто відзначити, що найвищий центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню - Пенсійний фонд України, якому підпорядкований та підконтрольний відповідач, визначив свою чітку позицію щодо необхідності саме призначення особі пенсії за віком, а не переведення на пенсію за віком, про що зазначив у листі № 1878/03 від 27.02.2004.

У вказаному документі зазначено, що «якщо особа отримувала пенсію згідно із законами України… «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»…, то для призначення пенсії по нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона подає пакет документів, який необхідний для призначення даного виду пенсії… При цьому зазначене звернення розглядається як нове призначення, пенсія призначається з дня подання заяви…».

Право вибору пенсії забезпечується обов'язком відповідного пенсійного фонду призначити пенсію відповідно із законом, яким така пенсія передбачена.

Натомість відповідачем проігноровано наведену правову позицію його найвищого керівного органу.

Отже, здійснене відповідачем переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком є протиправним, і таким, що порушує його право на призначення пенсії за віком, яке передбачене статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацом 2 пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи встановлені під час розгляду даної адміністративної справи обставини, правові позиції Верховного Суду, а також те, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком у 2018 році, до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо визначення показника середньої заробітної плати із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Тобто, при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком як особі, яка має право виключно на її призначення, а не переведення, відповідач повинен був призначити позивачу пенсію за віком, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки ((4482,35+6273,45)/2) у розмірі 5337,90 грн., відповідно до положення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, у спірних правовідносинах визначено право позивача як особи, яка отримувала пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», саме на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на одну застраховану особу за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 коп. з урахуванням раніше виплачених сум.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Згідно вимог частини 1 статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2016-2017 роки з 01.02.2018, - протиправними.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на одну застраховану особу за 2016-2017 роки в розмірі 5377 (п`ять тисяч триста сімдесят сім гривень) 90 коп. з 01.02.2018 з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач: управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, адреса: вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76000, код ЄДРПОУ 20550895.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення складене в повному обсязі 13 серпня 2018 р.