Рішення № 75847477, 07.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2018 року

Справа № 808/3299/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (код ЄДРПОУ, 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71-А, кім. 901)

до: 1. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А),

2. Донецької Митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39496499, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 1),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646, (01601, м. Запоріжжя, вул. Бастіонна, буд. 6),

про: визнання протиправними дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

02.11.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (далі – позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі – відповідач 1), Донецької Митниці ДФС (далі – відповідач 2), в якому позивач із урахуванням уточнень від 01.11.2017 просить:

– визнати протиправними дії відповідача 1 щодо неповернення (неперерахування) грошових коштів позивачу відповідно до висновку відповідача 2 від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів та платіжного доручення на суму 1 460 758,05 грн., складеного відповідачем 2 на підставі висновку відповідача 2 від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів;

– визнати протиправними дії відповідача 1 щодо виконання телеграми Державної казначейської служби України від 03.11.2016 № 12-10/254-18383 про тимчасове зупинення списання бюджетних коштів на користь позивача;

– вирішити питання щодо судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.08.2016 позивач звернувся до відповідача 2 із письмовою заявою № 2608/1 про повернення зайво сплачених під час митного оформлення за попередні періоди коштів у розмірі 1 460 758,05 грн. Листом від 12.09.2016 № 4177/10/05-70-19 відповідач 2 поінформував позивача, що 05.09.2016 ним у встановленому порядку було підготовлено Висновок від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів та платіжного доручення на суму 1 460 758,05 грн. Вказані грошові кошти перераховано відповідачем 2 за напрямом, вказаним позивачем у своїй заяві, але платіж було заблоковано безпосередньо відповідачем 1 з кодом блокування «Призупинено перерахування коштів на користь отримувача». Позивач вважає оскаржувані дії відповідача 1 протиправними, оскільки така дія як «призупинення платежу» взагалі не передбачена ані нормами Бюджетного кодексу України, ані Порядком зупинення операцій з бюджетними коштами № 21. Також, як зауважив позивач, протокол про порушення бюджетного законодавства та розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами відповідачем 1 та відповідачем 2 відносно позивача не складались. Крім іншого, рахунок 37340290320026 є депозитним рахунком, а не обліковим рахунком Державної казначейської служби України. Ураховуючи викладене, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків до 12 грудня 2016 року.

Позивачем було усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 15.12.2016 (головуючий – суддя Прудивус О.В.) відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2017 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, Державну казначейську службу України (далі – третя особа).

Представник відповідача 1 позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях проти адміністративного позову (вх. № 3477 від 07.02.2017), відзиві на позовну заяву (вх. № 6919 від 01.03.2018), доповненні до відзиву на позовну заяву (вх. № 22975 від 23.07.2018) в яких зазначив, що ним було отримано лист-доручення третьої особи від 05.08.2015 № 16-10/260-20376 щодо забезпечення зупинення перерахування коштів на користь позивача у зв’язку зі зверненням Служби Безпеки України. Саме на підставі зазначеного листа-доручення відповідачем 1 не прийнято до сплати платіжне доручення від 07.09.2015 № 1712, отримане в електронному вигляді по системі дистанційного розрахункового обслуговування з використанням ПТК «Клієнт Банку-Банк» від відповідача 2 на суму 1 560 758,05 грн. з приміткою «Заборонені платежі на користь отримувача». Також, представник відповідача 1 зауважив, що 03.11.2016 від третьої особи додатково надійшов лист від 03.11.2016 № 12-10/254-18383, яким з метою недопущення фінансування тероризму вирішено тимчасово зупинити списання бюджетних коштів на користь позивача. Із урахуванням викладених обставин, представник відповідача 1 просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на правомірність оскаржуваних дій.

Представник відповідача 2 позов також не визнав з підстав, викладених у запереченнях проти адміністративного позову (вх. № 1410 від 18.01.2017) та у відзиві на позовну заяву, в яких зазначив, що після отримання заяви позивача від 26.08.2016 № 2608/1 про повернення залишків коштів передоплати у сумі 1 460 758,05 грн., які не були використані позивачем для цілей митного оформлення, відповідачем 2 у встановлений строк було підготовлено та направлено відповідачу 1 для подальшого виконання Висновок від 05.09.2016 № 147 про повернення позивачу коштів та платіжного доручення на суму 1 460 758,05 грн. Однак, в цей же день, проведення платежу було сторновано (блоковано), кошти у розмірі 1 460 768,05 грн. повернуті на депозитний рахунок № 3723, що підтверджується даними з ПТК «Клієнт-Банк». З моменту повернення коштів на рахунок відповідача 2 у відповідності до ч. 4 ст. 299 Митного кодексу України їм було повернуто статус авансових платежів. За таких умов, представник відповідача 2 вважає, що останнім було дотримано законодавчо встановлену процедуру повернення позивачу сум залишків коштів передоплати, однак проведення платежу та повернення коштів останньому не відбулось з незалежних від відповідача 2 причин. Із урахуванням викладених обставин, представник відповідача 1 просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи позов також не визнав з підстав, викладених у поясненнях (вх. № 26389 від 28.09.2017), в яких зазначив, що від Служби Безпеки України на адресу третьої особи надійшли листи від 30.07.2015, від 13.10.2016, від 11.09.2017 з грифом «Для службового користування» про тимчасове зупинення операцій з бюджетними коштами з метою недопущення економічних збитків та фінансування терористичної діяльності. Зокрема, було повідомлено, що позивач здійснює фінансово-господарську діяльність на тимчасово непідконтрольній території, адже його виробничі потужності залишаються у м. Донецьку. Отже, перерахування коштів за даних умов, на переконання третьої особи, може призвести до фінансування терористичної та сепаратистської діяльності. Крім того, представник третьої особи звернув увагу суду на ту обставину, що Казначейство під час виконання покладених завдань взаємодіє у встановленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України. За таких обставин, представник третьої особи вважає, що оскаржувані дії відповідача 1 є правомірними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

15.12.2017 набули чинності зміни до КАС України, запроваджені Законом України від 03.10.2017 №2147-VII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2018 призначено підготовче засідання.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №116 від 23.04.2018 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» адміністративна справа №808/3299/16 призначена на повторний автоматизований розподіл у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Прудивуса О.В. у зв'язку з хворобою, що передбачає тривале знаходження у лікарняному закладі. Справа №808/3299/16 автоматизованою системою документообігу суду 23.04.2018 передана на розгляд судді Конишевій О.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2018 призначено підготовче засідання на 23.05.2018. У підготовчому засіданні 23.05.2018 відкладено підготовче засідання на 06.06.2018. У підготовчому засіданні 06.06.2018 відкладено підготовче засідання на 18.06.2018.

18.05.2018 від Донецької Митниці ДФС надійшло клопотання про виключення їх із відповідачів. Суд відмовив у клопотанні , у зв’язку з тим, що відповідно до ст.ст. 48, 49 КАС України у суду не передбачено такої процесуальної дії як виключення відповідачів.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання та призначено його на 18.07.2018.

18.07.2018 Запорізьким окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.07.2018.

24.07.2018 судом отримано від учасників справи клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження.

За приписами ч.1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження – це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (ідентифікаційний номер 24316073) зареєстроване 18.04.1996 за № 1 266 120 0000 012990, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 10-17). Основними видам економічної діяльності є: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19), роздрібна торгівля пальним (47.30), роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (47.91) (т. 1, а.с. 11).

26.08.2016 позивач звернувся до відповідача 2 з заявою № 2608/1, в якій просив повернути на власний розрахунковий рахунок залишок коштів у сумі 1 460 758,05 грн. Вказана заява обґрунтована, зокрема тим, що позивач найближчим часом не планує проводити митне оформлення у зоні діяльності відповідача 2 (т. 1, а.с. 34).

У відповідності до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами № 618 (далі – Порядок) відповідачем 2 було підготовлено Висновок про повернення платнику податків коштів передоплати, що обліковуються на відповідному рахунку митного органу від 05.09.2016 № 147 (т. 1, а.с. 63) та складено платіжне доручення від 07.09.2016 № 1853 на суму 1 460 758,05 грн. (т. 1, а.с. 61). Вказані документи дистанційно були направлені відповідачем 2 відповідачу 1 з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт Банку-Банк».

Однак, 07.09.2016 проведення платежу у розмірі 1 460 758,05 грн. було сторновано (блоковано) відповідачем 2 з кодом блокування «Призупинено перерахування коштів на користь отримувача» (т. 1, а.с. 62). З моменту повернення коштів позивача на рахунок відповідача 2 їм повернуто статус авансових платежів.

Листом від 12.09.2016 № 4177/10/05-70-19 відповідач 2 повідомив позивача, що грошові кошти були перераховані за напрямом, вказаним позивачем у заяві, але платіж було заблоковано безпосередньо відповідачем 1 (т. 1, а.с. 35).

Підставою для вчинення відповідачем 1 оскаржуваних дій є отриманий останнім лист Державної казначейської служби України від 03.11.2016 № 12-10/254-18383, яким на виконання листа Головного контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України з метою недопущення фінансування тероризму зобов’язано всі Головні управління Державної казначейської служби України та м. Києва тимчасово зупинити списання коштів на користь позивача (т. 1, а.с. 131; т. 2, а.с. 206-238).

У подальшому, 17.06.2018 відповідач 1 направив третій особі лист № 14-01.5-5-1/1141-6183, в якій просив надати актуальну інформацію щодо наявності або відсутності заборони на перерахування коштів на користь позивача (т. 3). Листом від 17.07.2018 № 18-10/27.11610 третя особа поінформувала відповідача 1 про відновлення перерахування коштів на користь позивача (т. 3). Відтак, зайво сплачені під час митного оформлення за попередні періоди кошти у розмірі 1 460 758,05 грн. були повернуті позивачу.

Оцінюючи правомірність дій відповідача 1 щодо неповернення (неперерахування) грошових коштів позивачу відповідно до висновку відповідача 2 від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів та платіжного доручення на суму 1 460 758,05 грн., складеного відповідачем 2 на підставі висновку відповідача 2 від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів, суд виходить із такого.

На момент виникнення спірних правовідносин процедура та порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету коштів регламентувались приписами Бюджетного кодексу України (далі – БК України), Митного кодексу України (далі – МК України), Податкового кодексу України (далі – ПК України) та Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі – Порядок).

Так, відповідно до ст. 45 БК України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 120 БК України).

Згідно зі ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами ч. 8 ст. 301 МК України повернення не здійснюється якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

У свою чергу, п.п. 43.3, 43.4 ст. 43 ПК України визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 43.5 ст. 43 ПК України).

Безпосередньо Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України ( 92-15 ) та в міжнародних договорах України.

Відповідно до п. 1 Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві, та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності», відкритого митному органу в уповноваженому банку.

Пунктом 2 вказаного нормативного акту регламентовано, що для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) платника – юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові й ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів (далі – ДРФО) (за наявності) платника – фізичної особи. У заяві визначається напрям зарахування коштів: а) на рахунок платника податків, відкритий у фінансовій установі; б) на банківський рахунок 2603 для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Згідно з п. 4 Порядку Відділ упродовж 10 днів: перевіряє наявність коштів на відповідному рахунку шляхом вивчення відповідності заявлених до повернення платником податків сум коштів наявним даним у Картці - особовому рахунку платника податків, форма якої наведена в додатку 1 до Порядку обліку (далі - Картка - особовий рахунок платника податків); складає акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу (далі – Акт звірення) за формою, наведеною в додатку 12 до Порядку обліку; готує висновок про повернення платнику податків коштів передоплати, що обліковуються на відповідному рахунку митного органу (далі - Висновок про повернення коштів передоплати), за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. ( Абзац четвертий пункту 4 розділу II в редакції Наказу Державної митної служби N 1200 від 28.10.2008).

У разі прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення коштів передоплати, Висновок про повернення коштів передоплати реєструється посадовою особою Відділу в журналі реєстрації висновків про повернення платнику податків коштів передоплати, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів передоплати), форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку (п. 6 Порядку).

Пакет документів передається до Загального відділу для реєстрації службової записки та передачі її разом з оригіналом Висновку про повернення коштів передоплати до Служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності митного органу (далі - Служба) для повернення коштів.

Крім того, як визначено законодавцем у п. 2 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 № 21 «Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами», зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується у разі виявлення факту порушення вимог бюджетного законодавства, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 117 БК України, і полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунків розпорядників та/або одержувачів, крім випадків, визначених абзацами третім-п'ятим п. 3 цього Порядку. При цьому складається протокол про порушення бюджетного законодавства.

Судом встановлено, що у зв’язку з наявністю коштів передоплати, що обліковуються на відповідному рахунку митного органу, у розмірі 1 460 758,05 грн. позивач направив відповідачу 2 заяву № 2608/1 про їх повернення (т. 1, а.с. 34). Факт наявності у позивача вказаних коштів не заперечується жодним із учасників справи. За результатами розгляду даної заяви відповідач 2 відповідно до Порядку № 618 підготував Висновок про повернення позивачу коштів передоплати, що обліковуються на відповідному рахунку митного органу від 05.09.2016 № 147 (т. 1, а.с. 63) та склав платіжне доручення від 07.09.2016 № 1853 на суму 1 460 758,05 грн. (т. 1, а.с. 61). Вказані документи дистанційно були направлені відповідачем 2 відповідачу 1 з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт Банку-Банк». Однак, проведення платежу у розмірі 1 460 758,05 грн. було сторновано (блоковано) відповідачем 2 з кодом блокування платежу «Призупинено перерахування коштів на користь отримувача» (т. 1, а.с. 62). Підставою для цього є твердження Служби Безпеки України та третьої особи про здійснення позивачем фінансово-господарської діяльність на тимчасово непідконтрольній території, адже його виробничі потужності залишаються у м. Донецьку. Отже, перерахування коштів за даних умов, на переконання третьої особи, може призвести до фінансування терористичної та сепаратистської діяльності.

Також суд встановив, що відносно позивача у досліджуваному періоді не складались протоколи про порушення ним бюджетного законодавства.

Отже, оскільки положення МК України, ПК України та Порядку містять імперативні приписи щодо повернення платнику податків надміру сплачених грошових коштів за умови дотримання останнім процедури, суд вважає, що відповідач 1 після отримання від відповідача 2 Висновку про повернення платнику податків коштів передоплати, що обліковуються на відповідному рахунку митного органу від 05.09.2016 № 147 (т. 1, а.с. 63) та платіжного доручення від 07.09.2016 № 1853 (т. 1, а.с. 61) повинен був виконати властиві йому функції, а саме перерахувати позивачу суму надміру сплачених ним коштів у розмірі 1 460 758,05 грн., однак безпідставно відмовив у цьому. Відтак, такі дії відповідача 1 суд оцінює як протиправні.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача 1 щодо неповернення (неперерахування) грошових коштів позивачу відповідно до висновку відповідача 2 від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів та платіжного доручення на суму 1 460 758,05 грн., складеного відповідачем 2 на підставі висновку відповідача 2 від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів, на переконання суду, підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій відповідача 1 щодо виконання телеграми Державної казначейської служби України від 03.11.2016 № 12-10/254-18383 про тимчасове зупинення списання бюджетних коштів на користь позивача, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пп. 6 п. 6 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України» Казначейство для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку надавати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, а також складати протоколи про порушення бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, на підставі яких зупиняти в межах повноважень, передбачених законом, операції з бюджетними коштами, а також ініціювати призупинення бюджетних асигнувань.

Також, п. 11 вказаного Положення визначено, що Казначейство в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну, а також доручень Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Судом встановлено, що третьою особою не приймалось жодного рішення організаційно-розпорядчого характеру, спрямованого на тимчасове зупинення списання бюджетних коштів на користь позивача, оформленого безпосередньо наказом, як того вимагає п. 11 Положення про Державну казначейську службу України, а не телеграмою, що мала місце у даній справі.

Крім того, у контексті надання оцінки спірним правовідносинам суд враховує приписи ст. 284 КАС України, відповідно якої провадження у справах щодо накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них здійснюється на підставі позову Голови Служби безпеки України або його заступника.

Відповідачем 1, відповідачем 2 та третьою особою не надано суду доказів того, що СБУ зверталось до суду адміністративної юрисдикції з позовною заявою щодо про накладення арешту на активи позивача, що пов’язані з фінансуванням тероризму у порядку ст. 284 КАС України. Ураховуючи викладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що дії відповідача 1 стосовно виконання телеграми Державної казначейської служби України від 03.11.2016 № 12-10/254-18383 про тимчасове зупинення списання бюджетних коштів на користь позивача є протиправними. Належних та допустимих доказів зворотнього представником відповідача 1 не було надано суду.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача 1 стосовно виконання телеграми Державної казначейської служби України від 03.11.2016 № 12-10/254-18383 про тимчасове зупинення списання бюджетних коштів на користь позивача, на переконання суду, також підлягають задоволенню.

Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду докази, які спростовують доводи позивача, а відтак, не довів правомірність оскаржуваних дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (код ЄДРПОУ, 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71-А, кім. 901) до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А), Донецької Митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39496499, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646, (01601, м. Запоріжжя, вул. Бастіонна, буд. 6) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо неповернення (неперерахування) грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» відповідно до висновку Донецької Митниці ДФС від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів та платіжного доручення на суму 1 460 758,05 грн., складеного Донецькою Митницею Державної фіскальної служби на підставі висновку від 05.09.2016 № 147 про повернення коштів;

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо виконання телеграми Державної казначейської служби України від 03.11.2016 № 12-10/254-18383 про тимчасове зупинення списання бюджетних коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (код ЄДРПОУ, 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71-А, кім. 901) суму судового збору у розмірі 4 134,00 (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 00 коп.)за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 07.08.2018.

Суддя О.В.Конишева