Рішення № 75846553, 08.08.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1186/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шевченко К.О.

при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітон" (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інженерна компанія "Фортекс-Україна" (65059, місто Одеса, вул. Краснова, буд.11 А)

про стягнення 3 154,56 грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

14.06.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітон" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інженерна компанія "Фортекс-Україна", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3 154,56 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що ним за видатковою накладною №9053 від 30.11.2017р. було поставлено відповідачу товар, який отримано останнім на підставі довіреності №1211 від 30.11.2017р.

Як вказує позивач, разом із товаром відповідачу було надано рахунок на оплату по замовленню №К-10490 від 30.11.2017р. на суму 3154,56 грн., який ТОВ "Виробничо-інженерна компанія "Фортекс-Україна" оплачено не було.

Враховуючи, що направлена ТОВ "Юнітон" відповідачу вимога від 22.05.2018р. вих.№66ю про сплату заборгованості залишилась без відповіді та задоволення, позивач був вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 18.06.2018р. відкрито провадження у справі №916/1186/18, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадженні із призначенням судового засіданні для розгляду справи по суті на 11.07.2018р.

06.07.2018р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітон" надійшло клопотання вх.№13582/18 (а.с.47) про розгляд справи за відсутності позивача.

У судовому засіданні 11.07.2018р. було оголошено перерву до 08.08.2018р., про що винесено відповідну ухвалу.

Позивач у судове засідання, призначене на 08.08.2018р. не з'явився, натомість в матеріалах справи наявне клопотання останнього, в якому зазначено, що ТОВ "Юнітон" позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справи без його участі.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-23), на адресу, зазначену позивачем для листування у позовній заві, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

При цьому, суд зауважує, що ухвалою про відкриття провадження у справі явка позивача та відповідача у справи була визнана необов’язково.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Приймаючи до уваги, що відправлення вищевказаних ухвал були повернуті від відповідача з відміткою поштової установи „за закінченням терміну зберігання” (а.с.52-55, 57-64), а також визнання судом його явки необов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. При цьому, згідно частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, чинним законодавством обов’язкова письмова форма договору поставки не передбачена.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітон" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інженерна компанія "Фортекс-Україна" за видатковою накладною №9053 (а.с.13) металопродукцію на загальну суму 3 154,56 грн., яку на підставі довіреності №1211 від 30.11.2017р. (а.с.14) прийнято ОСОБА_1.

Таким чином, оцінюючи характер відносин між сторонами та факт поставки товару за накладними, суд доходить висновку, що дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції та направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вказує позивач, одночасно з поставкою товару, відповідачу було надано рахунок на оплату по замовленню №К-10490 від 30.11.2017р. на суму 3154,56 грн., який ТОВ "Виробничо-інженерна компанія "Фортекс-Україна" оплачено не було.

При цьому, як встановлено судом, 23.05.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітон" на адреси відповідача було направлено вимоги про сплату заборгованості у сумі 3 154,56 грн., яка залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачем, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "Виробничо-інженерна компанія "Фортекс-Україна" суми основного боргу у розмірі 3 154,56 грн. цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інженерна компанія "Фортекс-Україна" (65059, місто Одеса, вул. Краснова, буд.11 А, код ЄДРПОУ 38546999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітон" (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1, код ЄДРПОУ 23853490) заборгованість у сумі 3 154 /три тисячі сто п'ятдесят чотири/ грн. 56 коп. та судовий збір у сумі 1 762 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Одеського апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13.08.2018р.

Суддя Ю.М. Щавинська