Рішення № 75846511, 03.08.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

______________

"03" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2977/17

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Лазуренко Є.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_1 – на підставі довіреності № 02.2-20/26 від 20.02.2018р.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбілд" до відповідача ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради про визнання частково недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелбілд" (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради (далі – відповідач) про визнання недійсним пункту 1, Додатку 5 рішення ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992р. № 104 «Про прийняття в комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2017р. (суддя Щавинська Ю.М.) було порушено провадження у справі № 916/2977/17 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 22.01.2018р. о 16 год. 00 хв.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2017р. (суддя Щавинська Ю.М.) справу № 916/2977/17 було прийнято до розгляду за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22 січня 2018р. о 16год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2018р., приймаючи до уваги необхідність надання позивачу можливості подати додаткові докази у справі, підготовче засідання у справі №916/2977/17 відкладено на 16.02.218р.

05.02.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.02.2018р. представником відповідача було надано суду заяву про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 16.02.2018р. представником позивача було надано суду відповідь на відзив, відповідно до якого, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

16.02.2018р. у судовому засіданні по справі №916/2977/17 оголошено перерву до 19.03.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2018р., враховуючи клопотання представника позивача про продовження підготовчого провадження для надання йому можливості подати додаткові докази, строк підготовчого провадження у справі №916/2977/17 продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на "28" березня 2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2977/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбілд" до ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради про визнання частково недійсним рішення із призначенням справи до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11.04.2018р. о 13год.45хв.

11.04.2018р. судом було відкладено розгляд справи на 26.04.2018р. об 11 год. 15 хв., про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 26.04.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелбілд" було надано суду заяву, в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/2977/17.

Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивача вказав на неможливість розгляду суддею Щавинською Ю.М. справи №916/2977/17, оскільки вона вже розглядала позов сторони даної справи до іншої сторони в іншому провадженні, із прийняттям рішення по справі №916/2403/16.

На думку заявника, оскільки суддею при прийнятті рішенні по справі №916/2403/16 вже було досліджено рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992р. №104 "Про прийняття в комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури", визнання недійсним п.1 додатку 5 до якого є предметом позову по справі №916/2977/17, суддя не може бути неупередженою та об’єктивною.

При цьому, представник позивача зазначив про порушення суддею Щавинською Ю.М. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006р., схвалених Резолюцією економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006р. №2006/23, з огляду на незаявлення самовідводу у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2018р. подана ТОВ "Інтербілд" з порушенням встановленого чинним законодавством строку заява про відвід судді Щавинської Ю.М. визнана необґрунтованою, у зв’язку з чим, на підставі ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №916/2977/17 було зупинено до вирішення питання про відвід судді Щавинської Ю.М. іншим суддею.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області №205 від 26.04.2018р. відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України призначений повторний автоматичний розподіл заяви, за результатами якого вищевказану заяву розподілено судді Смелянець Г.Є.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Смелянець Г.Є.) від 02.05.2018р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтелбілд" у задоволенні заяви за вх.№2-2147/18 від 26.04.2018р. про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/2977/17 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2018р. враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунено, провадження у справі було поновлено із призначенням до розгляду у засіданні суду на 02.05.2018р. о 15 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2018р. суддею Господарського суду Одеської області Щавинською Ю.М. було заявлено самовідвід від розгляду справи №916/2977/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбілд" до ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради про визнання частково недійсним рішення.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області №215 від 03.05.2018р. відповідно до ст.ст. 32, 40 ГПК України призначений повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу розподілено судді Гуту С.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2018р. було прийнято справу № 916/2977/17 до свого провадження, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання та підготовче засідання призначено на 05 червня 2018 р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2018р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/2977/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбілд" до відповідача ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради про визнання частково недійсним рішення та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на "04" липня 2018 р. о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.07.2018р. було відкладено розгляд справи в судовому засіданні на "02" серпня 2018 р. о 09:30 год.

В судовому засіданні 02.08.2018р. судом було оголошено перерву в судовому засіданні до "03" серпня 2018р. о 12 год. 30 хв.

03.08.2018р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

11 січня 1992 року керуючись Постановою КМУ № 311 від 05.11.1991 року «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною/республіканською власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць/комунальною власністю» на основі рішення обласної ОСОБА_3 народних депутатів № 226-ХХІ від 25.11.1991 року «Про розмежування державного майна між власністю обласної ОСОБА_3, міст обласного значення і районів області», Виконком Одеської міської ради народних депутатів прийняв рішення № 2 «Про порядок оформлення та передачі майна в комунальну власність міста».

Рішенням №2 встановлений перелік підприємств та майна яке розмежовується між власністю обласної ради та місцевої влади, перелічені в додатку №1. Також створено комісію з передачі та затверджено акти-приймання передачі майна (додаток №3).

Додатком №1 до рішення №2 від 11.11.1992р. ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів не передбачено об'єкту Міського відділу народної освіти такий об’єкт, як Дитячий садок №240 розташований Одеса, Академіка Корольова 58-а, або будівлі та споруди які знаходяться за зазначеною адресою.

Відповідно до Розділу І Переліку державного майна, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затверджений Постановою КМУ від 05.11.1991 року № 311 у власність областей передаються лише, дошкільні виховні та позашкільні навчально-виховні заклади, середні загальноосвітні навчально-виховні заклади, педагогічні училища, школи-інтернати, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, будинки учителя, інститути удосконалення вчителів, методичні кабінети, фільмотеки, підрозділи по господарському обслуговуванню установ і закладів народної освіти, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.

ОСОБА_2 комітет Одеської міської ради на підставі матеріалів, наданих комісією по передачі об’єктів державного майна в комунальну власність міста і у відповідності з рішенням міськвиконкому № 2 від 11.01.1992 року «Про порядок оформлення та передачі майна в комунальну власність міста» виконкомом Одеської міської ради народних депутатів прийняв рішення № 104 від 06.04.1992 року «Про прийняття в комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури». Даним рішенням ВК ОМР вирішив:

- затвердити акти приймання-передачі і перелік державного майна комунальної власності міста по галузям житлово-комунального господарства (Додаток № 1), охорони здоров’я (Додаток № 2), народної освіти (Додаток № 3), культури (Додаток № 4);

- включити в склад комунальної власності міста додаткові об’єкти народної освіти (Додаток № 5);

- доручено відділам та управлінням від імені Виконкоми, на основі проведеної інвентаризації, в строк до 1 лютого 1992 року оформити приймально-здавальну документацію для прийняття державного майна у підприємств, організацій та установ на баланс міст виконкому (підстава - рішення міськради № 179-ХХ1 від 27.09.1991 року). Форма акта - додаток № 3;

- для організації проведення прийняття державного майна в комунальну власність міста створити комісію у відповідністю с Додатком № 2.

Додатком №5 до вищевказаного рішення встановлений Перелік об’єктів, додатково включених до комунальної власності: пункт 1: Дитячий садок № 240 вул. Корольова, 58а.

Разом з тим, як зазначає позивач, враховуючи, що дитячий садок № 240, розташований в м. Одесі по вул. Ак.Корольова, 58А, перебував на балансі тресту «Чорноморгідробуд» колишнього союзного підпорядкування Міністерства транспортного будівництва СРСР, тобто знаходився у відомчому підпорядкуванні, а тому на думку позивача, не міг бути переданий до власності комунальної власності Одеської обласної ради.

В якості підтвердження належності до відомчої підпорядкованості тресту «Чорноморгідробуд» Дитячого садка №240, позивач посилається на Статут Тресту «Черноморгідробуд».

Позивач посилається на неможливість застосування (передачі) на підставі Постанови КМУ від 05.11.1991 року № 311 будь-якого об’єкту Тресту «Чорноморгідробуд» в тому числі Дитячого садку №240, оскільки в рішенні Обласної ради Народних депутатів №266-ХХІ від 25.11.1991р. «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області» відсутній об’єкт - Дитячий садок №240 розташований в м Одеса, Академіка Корольова 58-а.

Крім того, позивач посилається на те, що пунктом 3 постанови № 311 від 05.11.1991 року «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною/республіканською власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць/комунальною власністю» передбачено розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих ОСОБА_3 народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських ОСОБА_3 народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських ОСОБА_3 народних депутатів та разом з тим згідно п. 4 Указу Президії Верховної ОСОБА_3 України «ІІро передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» №1452-ХІІ від 30 серпня 1991 року рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності після прийняття Постанови Верховної ОСОБА_3 України від 24 серпня 1991 року «Про оголошення незалежності України» без узгодження з відповідними органами управління. визначеними Кабінетом ОСОБА_3 України, вважаються недійсними.

Проте, як зазначає позивач, майно, а саме: будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Одеса, вул.Академіка Корольова 58-а належать на праві приватної власності ТОВ «ІНТЕЛБІЛД» що підтверджується витягом з реєстру прав власників на нерухоме майно. Раніше, у році такі будівлі та споруди були на місці Дитячого садочку №240, яким розпорядився відповідач.

Позивач зазначає, що громадянин ОСОБА_4, разом із іншими громадянами, заснував ТОВ «Інтелбілд» за протоколом №1 від 14.06.2016р. здійснивши свій внесок до статутного фонду в розмірі 725 900,00 гривень - майном, а саме будівлею та спорудами загальною площею 2 927 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-А.

На підставі внесення до статутного фонду нерухомого майна, його фактичної передачі до ТОВ «Інтелбілд» за актом приймання-передачі нерухомого майна 15.06.2016р., за ТОВ «Інтелбілд» на законних підставах зареєстровано нерухоме майно вартістю 725 900грн., оформлене рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30115676 від 17.06.2016р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

В подальшому, за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах Одеської міської ради було відкрито провадження у Господарському суді Одеської області до ТОВ «ІНБЕЛБІЛД» за участі третіх осіб на стороні позивача ТОВ «Чорноморгідробуд», Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ПП «Юридичне бюро «КДВ», ТОВ «ІНТЕЛХАУС», НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню- дошкільний навчальний заклад «ІНТЕЛЕКТ», у вигляді ТОВ про витребування майна, у вигляді майнового комплексу, загальною площею 2927,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Корольова, 58-А із чужого незаконного володіння на користь Одеської міської ради (господарська справа № 916/2403/16.

Під час розгляду даної справи, в обґрунтування позовних вимог і було подано Рішення № 104 від 06.04.1992 року ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів, з текстом якого було ознайомлено згідно отриманої відповіді на адвокатський запит № 2070-11.1 -34 від 20.07.2017 року.

Про наявність зазначеного рішення ТОВ «ІНТЕЛБІЛД» стало відомо лише отриманням відповіді на адвокатський запит № 2070-11.1-34 від 20.07.2017 року, за результатами розгляду Господарським судом одеської області справи №916/2403/16 рішення від 03.07.2017р.

Позивач вважає Рішення № 104 від 06.04.1992 року ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів незаконним та таким що підлягає скасуванню в частині розпорядження приватним майном, та з вищезазначених підстав звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради (далі – відповідач) про визнання недійсним пункту 1, Додатку 5 рішення ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992р. № 104 «Про прийняття в комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури».

Відповідач, проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема ОСОБА_2 комітет Одеської міської ради зазначає, що у позові взагалі не визначено за захистом якого права чи охоронюваного законом інтересу звернувся позивач у даній справі. Крім того, Одеська міська рада вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним з огляду на те, що правовою підставою для звернення до суду иоже бути виключно захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача, в той час як прийняття судового рішення на користь позивача у даній справі не буде мати наслідком поновлення його прав чи захист його охоронюваних законом інтересів.

Стосовно підстав прийняття рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992 р. № 104 «Про прийняття до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури», відповідач зазначив, що згідно вимог п. 5 Постанови Верховної ради УРСР «Про введення в дію Закону УРСР «Про власність» від 26.03.1991 р. ОСОБА_3 України було доручено забезпечити за участю Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних рад народних депутатів розмежування майна між власністю Української PCP та власністю відповідно Кримської АРСР, міста Києва та інших областей. При чому виходити необхідно було з того, що у власність Кримської АРСР та областей , окрім майна підприємств, закладів та організацій обласного підпорядкування, повинно було входити також майно підприємств, закладів та організацій загальнодержавного підпорядкування, які передані у власність областей.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарськими судом Одеської області під час розгляду справи №916/2403/16 встановлені наступні обставини.

Нежитлові приміщення дитячого садку №240, розташованого в м.Одесі по вул.Ак.Корольва, 58А вибуло з користування Одеської міської ради з початку на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2004р. по справі №2-946/04, яким було встановлено факт знаходження нерухомого майна у власності ТОВ "УВК "ІНТЕЛЕКТ"; визнано за ТОВ "УВК "ІНТЕЛЕКТ" право власності на нерухоме вказане майно.

В подальшому ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2009 р. у справі №8-4/09 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2004р. по справі №2-946/04 було скасовано за нововиявленими обставинами.

12.01.2012р. КП "ОМБТ та РОН" на підставі ухвали Приморського районного суду м.Одеси по справі № 8-4/09 від 22.05.2009 р. зроблений запис у книзі 35неж на сторінці 147, реєстр. № 3477 про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2004 р., яким було визнано право власності на будівлі, літ. А - школу, Б,В,Д - сараї, Г - вбиральню, загальною площею 2927,3 кв.м. за TOB "НВК "Інтелект".

Однак, в подальшому рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2013 р. у справі №3/17-4969-2011 було визнано за НВК "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню-дошкільний навчальний заклад "Інтелект" у формі ТОВ право власності на будівлі і споруди загальною площею 2927,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Колольва, 58 А.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 р. вищезазначене рішення по справі №3/17-4969-2011 було залишено без змін.

23.10.2013р. на підставі рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2013р. по справі № 3/17-4969-2011 за НВК "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад "Інтелект" у вигляді ТОВ, було зареєстровано право власності на спірне майно.

17.06.2014р. постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2013 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. у справі № 3/17-4969-2011 були скасовані, у позові Навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад "Інтелект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради та Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності було відмовлено.

Проте, як встановлено судом під час розгляду справи № 916/2403/16, незважаючи на те, що спір щодо визнання права власності за НВК "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад "Інтелект" у вигляді ТОВ перебував на касаційному розгляді в ВГСУ, у період часу з лютого 2014р. по червень 2016р. між НВК "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад "Інтелект" та третіми особами відбулася низка правочинів, за якими право власності на спірне майно 17.06.2016 р. перейшло до ТОВ "ІНТЕЛБІЛД".

Незважаючи на скасування судового рішення, яке стало підставою для набуття права власності НВК "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад "Інтелект" у вигляді ТОВ на спірне майно, ТОВ "ІНТЕЛХАУС" 24.11.2015 року оформило в Овідіопольському районному управлінні юстиції Одеської області свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одесі по вул. Ак. Корольва, 58А, загальною площею 2927,3 кв.м.

У наступному, рішенням засновника ПП "Юридичне бюро "КДВ" від 10.11.2015р., оформленим протоколом № 16, було вирішено включити до складу ПП "Юридичне бюро "КДВ" ТОВ "ІНТЕЛХАУС" із внеском до статутного капіталу підприємства вищевказаної будівлі та споруди.

17.11.2015 року Приватному підприємству "Юридичне бюро "КДВ" було видано Одеським міським управлінням юстиції Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одесі по вул. Ак. Корольва, 58А, загальною площею 2 927,3 кв.м.

17.06.2016 року ОСОБА_4 подав до загальних зборів засновників (учасників) ПП "Юридична фірма "КДВ" заяву про вихід зі складу засновників (учасників) ПП "Юридичне бюро "КДВ".

Рішенням загальних зборів засновників ПП "Юридичне бюро "КДВ" від 11.02.2016р., оформленим протоколом № 17, було вирішено виключити зі складу ПП "Юридичне бюро "КДВ" ТОВ "ІНТЕЛХАУС" із виплатою грошових коштів у розмірі 7259000 грн. та ОСОБА_4 з поверненням йому його вкладу до статутного капіталу підприємства майном, а саме: будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одесі по вул. Ак. Корольва, 58А.

За актом приймання - передачі від 15.02.2016 р. ПП "Юридичне бюуо "КДВ" передало, а гр. ОСОБА_4 прийняв вказане майно.

Рішенням загальних зборів засновників від 14.06.2016 р., оформлених протоколом № 1, було засновано ТОВ "ІНТЕЛБІЛД", затверджено статут товариства із статутним капіталом 1 451 800 грн. та визначено розмір внесків засновників до статутного капіталу товариства.

До складу засновників ТОВ "ІНТЕЛБІЛД" увійшов гр. ОСОБА_4, внеском якого до статутного капіталу товариства стало майно вартістю 725 900 грн., яке було передано ОСОБА_4 до ТОВ "ІНТЕЛБІЛД" за актом приймання-передачі від 15.06.2016 р., а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса по вул. Ак. Корольва, 58 А, загальною площею 2927,3 кв.м.

17.06.2016 року на підставі рішення засновників ТОВ "ІНТЕЛБІЛД" від 14.06.2016р. та акту приймання-передачі майна від 15.06.2016 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було прийнято рішення № 30115676 про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "ІНТЕЛБІЛД", що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.08.2016р. № 66786968.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03 липня 2017 о. у справі №916/2403/16 за позовом прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбілд» про витребування з володіння Товариства на користь Одеської міської ради будівлі та споруди школи (літ.А), складу (літ.Б), складу (літ.В), складу (літ.Г), загальною площею 2927,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-а позов було задоволено повністю та витребувано з володіння ТОВ «Інтелбілд» будівлі та споруди у вигляді: школи(літ. А), складу (літ. Б), складу (літ. В), вбиральні (літ. Г), складу (літ, Д) загальною площею 2 927,3кв.м, що знаходяться за адресою:м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-а, на користь Одеської міської ради.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. рішення господарського суду Одеської області від 03 липня 2017 року у справі №916/2403/16 залишено без змін.

У даній справі, позивач просить суд задовольнити вимогу немайнового характеру про визнання частково недійсним рішення, відповідно до якого, на думку позивача було передано право власності Одеській міській раді будівлею дитячого садку № 240, розташованого в. м. Одесі по вул. Ак. Корольва, 58А.

Зокрема, позивач просить суд визнати частково недійсним п. 1 додатку № 5 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992 р. № 104 «Про прийняття до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури».

В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач посилається на ті обставини, що дитячий садок № 240, розташований в м. Одесі по вул. Ак. Корольва, 58А, перебував на балансі тресту «Чорноморгідробуд» колишнього союзного підпорядкування Міністерства транспортного будівництва СРСР, тобто знаходився у відомчому підпорядкуванні, а тому не міг бути переданий до власності Одеської обласної ради та у комунальну власність міста Одеси, оскільки відповідно до Розділу І Переліку державного майна, що передається до власност: адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затверджений Постановою КМУ від 05.11.1991 року № 311 у власність областей передаються лише, дошкільні виховні та позашкільні навчально-виховні заклади, середні загальноосвітні навчально-виховні заклади, педагогічні училища, школи-інтернати, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, будинки учителя, інститути удосконалення вчителів, методичні кабінети, фільмотеки, підрозділи по господарському обслуговуванню установ і закладів народної освіти, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.

Також позивач посилається на відсутність акту приймання - передачі від Обласної ради до комунальної власності м. Одеси будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-а.

Додатком № 5 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 06.04.1992 р. №104 «Про прийняття до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури» встановлений перелік об’єктів, додатково включених до комунальної власності, а саме в п. 1 зазначений Дитячий садок № 240 розташований за вищевказаною адресою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 Закону України "По місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) комунальна власність становить основу місцевого господарства. До комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність. Органи місцевого самоврядування мають право: вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць підприємств (об'єднань), організацій і установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населення даної території, функціонування місцевого господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "По місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_2 комітет ОСОБА_3 народних депутатів є виконавчим і розпорядчим органом відповідної ОСОБА_3, їй підпорядкованим та підзвітним.

Згідно зі ст. 35 Закону України "По місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчий комітет ОСОБА_3 народних депутатів, в галузі управління комунальною власністю, розвитку місцевого господарства, наділений наступними повноваженнями: 1) здійснює управління майном, яке належить до комунальної власності, майновими фондами житлово-комунального господарства та іншим майном для задоволення потреб і запитів населення; 2) вирішує питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об'єктів, які перебувають у комунальній власності; 3) забезпечує виконання затверджених ОСОБА_3 планів приватизації об'єктів комунальної власності; 6) вносить пропозиції власникам про передачу або продаж у комунальну власність підприємств та інших об'єктів, які належать їм і мають важливе значення для забезпечення потреб населення відповідної території.

З вищезазначеного вбачається, що виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів було прийнято рішення від 06.04.1992 р. № 104 «Про прийняття до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури» відповідно до норм діючого на той час законодавства України.

Підставою прийняття рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992 р. № 104 «Про прийняття до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури», слугували наступні обставини.

Згідно вимог п. 5 Постанови Верховної ради УРСР «Про введення в дію Закону УРСР «Про власність» від 26.03.1991 р. ОСОБА_3 України було доручено забезпечити за участю Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних рад народних депутатів розмежування майна між власністю Української PCP та власністю відповідно Кримської АРСР, міста Києва та інших областей. При чому виходити необхідно було з того, що у власність Кримської АРСР та областей , окрім майна підприємств, закладів та організацій обласного підпорядкування, повинно було входити також майно підприємств, закладів та організацій загальнодержавного підпорядкування, які передані у власність областей.

Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 05.11.1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю)» було затверджено перелік державного майна, яке передається у власність адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю), а також встановлено перелік державного майна, яке залишається в загальнодержавній власності . Так, наприклад, у переліку майна, що передається в комунальну власність, перебувало майно житлово-комунального господарства (а саме житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів).

Відповідно до вищезазначеної постанови Кабінету ОСОБА_3 України, рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266 - XXI «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області», а також додатку № 2 до вищевказаного рішення обласної ради до переліку державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування, відносяться зокрема дитячі дошкільні заклади.

Таким чином, все майно, розташоване на території України яке на момент розмежування власності було зареєстровано як житловий та нежитловий фонд ради народних депутатів, було передано в комунальну власність, тобто власність адміністративно-територіальних одиниць.

Так, Наказом Фонду Державного майна України від 13.11.1991р. № 85 трест "Чорноморгідробуд" було перетворено в державне підприємство України - трест "Чорноморгідробуд".

27.11.1991 року трест "Чорноморгідробуд" звернувся до виконкому Одеської міської ОСОБА_3 народних депутатів з листом за № 06/349, в якому посилаючись на неможливість виділення асигнувань для утримання дошкільних установ № 240, 291 на 280 місць кожне, виклав прохання у сприянні у передачі на баланс місцевих рад дитячих садків-яслів № 240 та № 291 по вул. Корольова, 58-А та 68а, зберігши їх для потреб Київського району або зменшити відрахування від прибутку до бюджету місцевих рад на суму, необхідну для утримання цих дитячих закладів.

25.12.1991 року між трестом "Чорноморгідробуд" та виконкомом Київської районної ради народних депутатів м. Одеси було укладено договір передачі у безстрокове користування дитячих садків № 240 та № 291, за умовами п. 1.1. якого Трест передав з балансу, а виконком Київської районної ради прийняв на баланс дитячий садок № 240, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Корольова, 58-А, з усіма господарськими спорудами і майном, відповідно до акту приймання - передачі (додаток № 1, який є невід'ємною частиною даного договору).

Як вбачається з п.1 рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 10.01.1992 року № 11 "Про прийняття відомчих дошкільних закладів на баланс райвно" прийнято на баланс райвно з 01.01.1992 року дошкільний заклад № 240 з остаточною балансовою вартістю та матеріальними цінностями загальною сумою 432 000 крб., що раніше належав житлово-комунальному відділу тресту "Чорноморгідробуд", та доручено райфінвідділу виділити кошти на утримання цього дошкільного закладу.

В подальшому, керуючись вищевказаною постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 05.11.1991 р. № 311 та зазначеним рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266 - XXI, виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів було прийнято рішення від 11.01.1992 р. № 2 «Про порядок оформлення і передачі державного майна у комунальну власність міста». Пунктом першим даного рішення встановлено здійснити приймання до комунальної власності міста державного майна відповідно до додатку № 1 та доручено відділам та управлінням оформити документацію з приймання-передачі відповідним Актом.

Згідно з п. 27 Розділу III додатку № 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1992 р. № 2 до комунальної власності м. Одеси були прийняті дошкільні заклади, які входять до системи міського відділу народної освіти.

В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1992 р. № 2 було прийняті оскаржуване позивачем рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992 р. № 104 «Про прийняття до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури», згідно з п. 1 додатку № 5 до якого був затверджений перелік об’єктів, додатково включених до комунальної власності м. Одеси, а саме: дитячий садок № 240, розташований у м. Одесі, вул. Ак. Корольова, 58а.

Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р. (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до державних органів управління освітою в Україні належать місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Відповідно до ч. 2 Стаття 14 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р. (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на управління закладами освіти, що є комунальною власністю. Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_3 України.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р. (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Відповідно до ст.ст. 29, 34 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р. (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) структура освіти включає дошкільну освіту та дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки

Таким чином, з урахуванням вимог законодавства України (діючого на час виникнення спірних правовідносин) дошкільний заклад, яким є дитячий садок № 240, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Корольова 58-А, прийнятий на баланс районного відділу народної освіти з 01.01.1992 р. на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 10.01.1992 року № 11, входив до системи міського відділу народної освіти.

Таким чином, з урахуванням рішення ВК Київської районної ради народних депутатів від 10.01.1992 року № 11 та на підставі рішення ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1992 р. № 2 було прийнято оскаржуване позивачем рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992 р. № 104 «Про прийняття до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров л, народної освіти та культури».

Проаналізувавши вищезазначені обставини, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми, що регулюють спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним пункту 1, Додатку 5 рішення ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992р. № 104 «Про прийняття в комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури», з підстав викладених позивачем у позовній заяві.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначає позивач, про наявність Рішення № 104 від 06.04.1992 року ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів, йому стало відомо під час розгляду справи №916/2403/16, вказане рішення було подано до господарського суду в якості обґрунтування позовних вимог, з текстом якого позивач ознайомився згідно отриманої відповіді на адвокатський запит №2070-11.134 від 20.07.2017 року.

Таким чином, як вбачається із вищезазначеного, строк позовної давності почав свій перебіг з моменту ознайомлення позивача із оскаржуваним рішенням.

Іншого суду доведено не було.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбілд" до відповідача ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради про визнання недійсним пункту 1, Додатку 5 рішення ОСОБА_2 комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992р. № 104 «Про прийняття в комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, народної освіти та культури» – відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13 серпня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут