Ухвала суду № 75845692, 13.07.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34216/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І..за участі секретаря Захарченка В.П., прокурора Матвійчука П.П., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Онищенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Римаренка І.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України старший лейтенант поліції Римаренко І.М., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000081 від 16.02.2018 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України, за погодженням прокурора Матвійчука П.П. звернувся до слідчого судді із клопотанням і просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_1, не менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Клопотання підтримано прокурором Матвійчуком П.П. та обгрунтовано наступним. У провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018000000000081 від 16.02.2018 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України. У ході проведення досудового слідства встановлено, що приблизно на початку січня 2017 у невстановленому слідством місці (точний час та місце під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1, не маючи законного джерела доходів, переслідуючи мету збагачення шляхом виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, збуту незаконно виготовлених голографічних захисних елементів, увійшов до складу організованої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, злочинну групу до складу якої також увійшли: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та невстановлені особи.

Кожний з учасників групи, будучи поінформованим про злочинні наміри та плани групи, в розробці, прийнятті та реалізації яких він брав безпосередню участь, дав згоду на вступ до групи та виконання доручень її організатора, бажаючи об'єднати зусилля з іншими учасниками для досягнення єдиного злочинного результату - незаконного збагачення від виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, збуту незаконно виготовлених голографічних захисних елементів.

Організоване ОСОБА_4 стійке об'єднання мало чітку ієрархічну структуру, відповідно до якої ОСОБА_4 являвся організатором, якому були підпорядковані інші члени групи, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та невстановлені особи.

Функції кожного учасника групи були чітко розподілені відповідно до розробленого ОСОБА_4 плану злочинної діяльності.

ОСОБА_4, як організатор злочинної групи, підшукав учасників групи, відвів собі функції розробки детальних планів вчинення злочинів, інструктажу усіх учасників групи перед вчинення злочинів і керівництва їх діями під час реалізації злочинного плану, схваленого усіма учасникам групи, забезпечення взаємозв'язку між діями усіх учасників, розподілення коштів між учасниками групи отриманих від злочинної діяльності.

Крім того, ОСОБА_4 безпосередньо приймав участь у вчиненні злочинів, а саме розміщував і мережі Інтернет на сайтах «OLX», «АUTO RIO» та інших оголошення з інформацією щодо можливості отримання за короткий проміжок часу документів різного гатунку, зокрема: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (на пластиковій основі), посвідчення водія (на пластиковій основі), доручення, експертиз науково-дослідного бюро судових експертиз «Сантодор», тобто стосовно незаконного виготовлення та збуту документів з елементами голографічного захисту, а також в оголошеннях вказував номера мобільних телефонів НОМЕР_2, НОМЕР_3 за якими можливо здійснити замовлення вищевказаних документів.

У подальшому ОСОБА_4, використовуючи зазначені номери мобільних телефонів приймав замовлення на виготовлення підроблених документів, від осіб, які виявили бажання отримати такі документи (посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, нотаріального доручення, висновку науково - дослідного бюро судових експертиз «Сантодор» та інших), роз'яснював, які саме документи будуть виготовлені (види категорій водійських прав), запевняв замовників документів у тому, що виготовлений документ офіційно буде зареєстрований у відповідних органах, після чого отримував завдаток у розмірі 500 гривень, за один підроблений документ, на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4, яка була відкрита на ім'я його матері ОСОБА_8

Після внесення замовником документу завдатку ОСОБА_4 використовуючи месенджер «VIBER» на абонентському номері НОМЕР_1 отримував конкретну інформацію в залежності від виду замовленого документу (анкетні дані, фотокартки, відомості про автомобіль та інші).

В подальшому невстановлена особа, яка обіймає посаду з доступом до інформаційних баз (автоматизованої системи «АРМОР» та «НАІС») Національної поліції та МВС України, за грошову винагороду в розмірі 150-200 гривень підбирав та надавав для ОСОБА_4 на його електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_10 та месенджер «VIBER» витяги з інформаційних баз для виготовлення підроблених документів.

Після цього, ОСОБА_4 передавав зібрану ним інформацію безпосередньо ОСОБА_5, на якого були покладені функції виготовлення та відправлення замовникам готових підроблених документів через відділення кур'єрської служби доставки ТОВ «Нова Пошта» безпосереднім замовникам. При цьому ОСОБА_5 використовував анкетні дані інших осіб.

Крім того, на ОСОБА_6 також було покладено функції виготовлення електронних варіантів документів та пересилання їх каналами електронної пошти ОСОБА_1, який разом з ОСОБА_7, виконуючи відведені їм функції відповідно до розробленого плану виготовляв вказані підроблені документи з елементами голографічного захисту та самостійно відправляв через відділення кур'єрської служби доставки ТОВ «Нова Пошта» безпосереднім замовникам, при цьому використовуючи анкетні дані інших осіб.

Описані ознаки свідчать про зорганізованість ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та невстановлених осіб у стійке об'єднання для незаконного виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, збуту незаконно виготовлених голографічних захисних елементів, наявність єдиного плану з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи та керівну роль ОСОБА_4

Так, члени організованої групи в період часу з січня 2017 року по липень 2018 року незаконно виготовили, зберігали, перевезли, переслали та збули незаконно виготовленні голографічні захисні елементи ряду мешканців різних населених пунктів на території України, при наступних обставинах:

05.07.2018 року о 17 годині 52 хвилин ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, являючись організатором та активним учасником створеної організованої групи, спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та невстановленими особами, з метою незаконного виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання та збуту незаконно виготовлених голографічних елементів, відповідно до єдиного плану злочинних дій, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3, використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_2, отримав від ОСОБА_9 замовлення на виготовлення підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «BMW-523» з номером кузова НОМЕР_5 та посвідчення водія на своє ім'я.

ОСОБА_4, запевнившись у своїй спроможності виконати вказане замовлення надав ОСОБА_9 для внесення завдатку номер карткового рахунку НОМЕР_6, який відкрито у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я його матері ОСОБА_8

ОСОБА_9, отримавши вказаний номер карткового рахунку для внесення завдатку за замовлені документи, о 18 годині 54 хвилині перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 18, використовуючи термінал самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк» перерахував грошові кошти в сумі 1000 гривень за замовлені у ОСОБА_4 документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «BMW 523» з номером кузова НОМЕР_5 та посвідчення водія на своє ім'я.

ОСОБА_4 отримавши завдаток попросив ОСОБА_9 переслати йому фото закордонного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на вищевказаний автомобіль, фото автомобіля та фото копії свого паспорта громадянина України шляхом месенджера «VIBER», що останній і зробив.

У подальшому ОСОБА_4, зв'язався з невстановленою особою, яка обіймає посаду з доступом до інформаційних баз (автоматизованої системи «АРМОР» та «НАІС») Національної поліції та МВС України, та попросив його підшукати в інформаційних автомобіль схожий на автомобіль «BMW 523» з номером кузова НОМЕР_5 і надати йому.

В свою чергу невстановлена особа за грошову винагороду в розмірі 150-200 гривень 08.07.2018, в невстановлений час, перебуваючи за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 23 підібрав та надавав для ОСОБА_4 на його електрону пошту та месенджер «VIBER» витяги з інформаційних баз (автоматизованої системи «АРМОР та НАІС») Національної поліції та МВС України для виготовлення підроблених документів.

Отриману інформацію ОСОБА_4 переслав ОСОБА_6, який 09.07.2018, в невстановлений час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, виготовив електронний варіант свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «BMW 523» з номером кузова НОМЕР_5 та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 та електронною поштою переслав ОСОБА_1

У подальшому 08.07.2018 о 10.00 годині ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 та перебуваючи за вказаною адресою виконуючи спільний умисел незаконно виготовили свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «BMW 523» з номером кузова НОМЕР_5 та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 09.07.2018 о 18 годині 27 хвилин ОСОБА_1 прибув на відділення кур'єрської служби доставки ТОВ «Нова Пошта» №249, за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, 6 ж, зберігаючи при собі та перевізши незаконно виготовлені свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «BMW 523» з номером кузова НОМЕР_5 та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 з елементами голографічного захисту. Далі ОСОБА_1 вказані підроблені документи з елементами голографічного захисту самостійно відправив через відділення ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_9 наложним платежем, при цьому використовуючи анкетні ОСОБА_10, здійснивши таким чином збут незаконно виготовлених документів з голографічними захисними елементами.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у виготовленні, зберіганні, перевезенні, пересиланні, збуті незаконно виготовлених голографічних захисних елементів вчинених організованою групою, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 199 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою АДРЕСА_5.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.

- протоколом обшуку від 11.07.2018 за адресою: АДРЕСА_4;

- протоколи допиту свідків;

- протоколи огляду;

- іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.

Слідство вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від органів досудового слідства і суду.

Наявність ризику переховування від органів досудового слідства і суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення за яке передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, що може стати одним з чинникові переховування останнього органів досудового слідства.

Наявність ризику, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що він ніде офіційно не працює та постійного джерела доходу не має.

Таким чином, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування ОСОБА_1 під вартою зможе забезпечити запобігання вищевказаним ризикам.

Разом з тим, при виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, передбачених ст. 177 КПК України, прошу суд визначити розмір застави не менший розміру ніж 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Онищенко М.В. заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, безпідставність затримання, та просили врахувати можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Так, сторона захисту вказувала на те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, батька та дружину, які потребують його участі.

Вислухавши сторін кримінального провадження, вивчивши надані ними докази, слід дійти наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень;

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору їх допустимості та можливості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Європейській суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (Заява N 42310/04) від 21 квітня 2011 року, яке набуло остаточного значення 21/07/2011 зазначив наступне: «Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства"(Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, N 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).»

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України , а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема те, що підозрюваний має постійне місце проживання, має батька та дружину, не має постійного доходу, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Проте слід врахувати те, що на даній стадії досудового розслідування є необхідність убезпечити підозрюваного від вчинення дій визначених ст.177 КПК України, враховуючи достатність даних які свідчать про обґрунтованість пред'явленої йому підозри.

За викладених обставин слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому визначивши розмір застави відповідно до ч5 ст. 182 КПК України.

Розмір застави доцільно визначити в межах встановлених даною нормою, виходячи із майнового стану підозрюваного, можливості внесення застави за нього іншою особою, але яка буде посильною для сплати, в той же час буде стримуючим фактором та забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, створить перешкоди для вчинення дій з метою перешкоджання належному здійсненню кримінального провадження.

Слід відхилити розмір застави запропонований прокурором, а саме 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 881 000,00грн., оскільки для застосування положень абзацу другого частини 5 ст.182 КПК України не наданого належного обґрунтування, доводів та доказів .

Отже слід виходити з середнього рівня доходу підозрюваного та членів його сім'ї.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,183,184, 192-194,196,198, 202,205, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 20.48год. 11 липня 2018 року. Строк дії ухвали - до 08 вересня 2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 264 300грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р 37318005112089; отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) , від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати на виклик до досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства до 08.09.2018 включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити підозрюваному, що, у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДП «Київського слідчого ізолятора».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДП «Київського слідчого ізолятора» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого Римаренка І.М., прокурора Матвійчука П.П. та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити застоводавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.І.Цокол