
Справа №:755/2276/17
Провадження №: 2-о/755/122/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Астахової О.О.,
при секретарях: Наумовій О.С., Седик Д.А., Тіскіні А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції м. Києва, Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -
в с т а н о в и в:
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання із ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про її смерть.
Заявник з кінця 2008 року проживав разом із померлою ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 яка належала їй на праві приватної власності. Після реєстрації шлюбу 06 вересня 2009 року з ОСОБА_3, подружжя продовжило проживати у вказаній квартирі спільно з ОСОБА_2 та вести спільне господарство.
Квартира АДРЕСА_1 була надана на підставі ордеру на трьох осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5.
У ОСОБА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 іншої рідні не має, повторно шлюб вона не укладала. Враховуючи, що ОСОБА_2 потребувала допомоги та піклування через свій похилий вік, то заявник на її прохання погодився опікуватися нею, зокрема купував за власний кошт продукти харчування, ліки, а після її смерті здійснив поховання.
Проживаючи з ОСОБА_2 фактично однією сім'єю, після її смерті, вважаючи себе єдиним спадкоємцем заявник звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Однак, постановою державного нотаріуса від 16 червня 2016 року ОСОБА_1 було роз'яснено, що для отримання спадщини йому необхідно встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини, що змушує його звернутись із означеною заявою до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року до розгляду справи в якості третьої особи залучено Київську міську раду.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 заявлені вимоги щодо встановлення факту проживання заявника однією сім'єю із спадкодавцем протягом п'яти років на момент відкриття спадщини підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав якими обґрунтовується заява.
ОСОБА_1 додатково пояснив, що він познайомився із ОСОБА_2 в 2008 році під час здійснення ним виїзду за місцем її проживання: АДРЕСА_1 на виклик, оскільки на той час працював у міліції. Враховуючи, що покійний чоловік померлої також працював у правоохоронних органах, ОСОБА_2 запропонувала йому проживати у належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1 та надавати їй допомогу у господарстві, на що він погодився. Після одруження заявника із ОСОБА_3 та народження спільної дитини, вони продовжували проживати спільно однією сім'єю із ОСОБА_2, яка неодноразово повідомляла про намір скласти заповіт на ім'я дитини, проте заповіту за життя скласти не встигла.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи: Київської міської ради Солдатченко Л.М. заперечувала проти задоволення заяви, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами того, що він, маючи власну сім'ю та проживаючи у квартирі померлої ОСОБА_2 вів з нею спільне господарство, мав спільний побут та взаємні права та обов'язки, передбачені положеннями Сімейного кодексу України.
З наведених підстав просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1
Представник Головного управління юстиції м. Києва у судове засідання не з'явився, направив до суду пояснення зі змісту яких убачається, що він просить розгляд справи проводити у його відсутність та враховуючи надані докази, фактичні обставини справи, ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.
Суд, заслухавши пояснення заявника, його представника, представника Київської міської ради, допитавши в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши надані докази та матеріали цивільної справи №755/13313/15-ц, копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входила квартира АДРЕСА_1, яка належала їй на праві приватної власності: ? частина на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною радою народних депутатів 17.04.1995 року та інша ? частини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.08.2001 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка - ОСОБА_4.
У квартирі АДРЕСА_1 з 14.03.1974 року по день смерті була зареєстрована ОСОБА_2 Інших зареєстрованих у встановленому законом порядку осіб у квартирі немає, що підтверджується відповідними довідками виданими КК «Центр комунального сервісу» Дніпровського району м. Києва від 17.06.2016 року №117 та №116 (а.с.11, 41, 42).
16 червня 2016 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою в якій просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, з якою він проживав однією сім'єю не менш як п'ять років до дня її смерті (а.с. 39).
Постановою державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Панченко Л.Є. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що ним пропущено 6-ти місячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 та відсутні документи, які підтверджуються факт проживання однією сім'єю з померлою не менше 5 років (а.с. 18).
Як убачається із матеріалів спадкової справи № 741/2016 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, за життя ОСОБА_2 заповіту не складала та інших спадкоємців у померлої не має.
З огляду на відсутність інших спадкоємців, крім заявника, який вважає себе спадкоємцем 4 черги щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що відсутній спір про право. А тому, заява підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю із ОСОБА_2, заявник посилалася на те, що в 2008 році ОСОБА_2 запропонувала йому проживати в її квартирі, у зв'язку з тим, що потребувала допомоги у господарстві. З 2008 року ОСОБА_1, а з 2009 року разом із дружиною ОСОБА_3 та по день смерті ОСОБА_2 вони проживали разом. Заявник допомагав ОСОБА_2 в придбанні продуктів харчування, займався іншими побутовими питаннями під час спільного проживання у АДРЕСА_1. А тому, як особа, що проживала однією сім'єю зі спадкодавцем не менш ніж п'ять років до відкриття спадщини, має право спадкувати за ОСОБА_2 як спадкоємець четвертої черги.
Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 2, 4ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України проте, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, при з'ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та покаами свідків.
Допитані у судовому засіданні свідкиОСОБА_8, ОСОБА_9 суду показали, що після смерті чоловіка за ОСОБА_2 доглядали різні люди, які постійно змінювались. З 2009 року з померлою почав проживати заявник, який доглядав за ОСОБА_2, купував їй продукти, возив до лікарні. Померла була задоволена спільним проживанням із заявником та його сім'єю.
Відповідно до довідки про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва виданої 16 січня 2015 року СКП «Спецкомбінат Лісове кладовище», ОСОБА_1 16 січня 2015 року здійснив поховання померлої ОСОБА_2 на кладовищі Лісове (а.с. 13).
За даними додатку №1 до Договору-замовлення №7.19186.3 на організацію та проведення поховання від 15.01.2015 року ОСОБА_1 було сплачено 1053,32 грн. за надання послуг з поховання ОСОБА_2 (а.с. 14).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживав з кінця 2008 року у квартирі АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2 та здійснив її поховання після смерті.
Разом з тим, належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами заявником не доведено, що він був пов'язаний із ОСОБА_2 спільним побутом та вони мали взаємні права та обов'язки.
Під час судового розгляду судом з'ясовувалось питання з якою метою ОСОБА_1 надавав допомогу ОСОБА_2 та на яких умовах, в чому полягали їх спільні як права так і обов'язки. Заявник вважає себе членом сім'ї спадкодавця враховуючи їх спільне проживання з кінця 2008 року та надання ним допомоги у придбанні їй ліків, супроводі до медичних установ та купівлі продуктів харчування.
При цьому, матеріали справи не містять доказів придбання заявником ліків для ОСОБА_2, продуктів харчування, супроводу її до медичних установ.
Надані заявником квитанції про оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 67-71), не свідчать беззаперечно та однозначно про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство.
За даними акту обстеження житлово-побутових умов від 16 червня 2017 року, затвердженого начальником ЖЕД-411 Вакуленком В.Ф., у квартирі АДРЕСА_1 проживає сім'я ОСОБА_1 з дружиною та малолітньою дитиною. Зі слів ОСОБА_1 він жив однією сім'єю з ОСОБА_2 з 2009 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 118).
Так як наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності не підтверджують факт ведення спільного господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також наявність взаємних прав і обов'язків, а в силу вимог ч.6 ст.81 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявником не доведено факт проживання однією сім'єю з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, а саме, що він вів спільне господарство із ОСОБА_2, мав з нею спільний побут та взаємні права та обов'язки, передбачені Сімейним кодексом України. А тому суд вважає, що обставини, на які ОСОБА_1 посилається, як на підставу своїх вимог, не знайшли підтвердження в судовому засіданні, з огляду на що у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 78-81, 258-259, 265, 268, 293-294, 315, 352-355 ЦПК України, ст. 3 СК України, суд, -
у х в а л и в :
Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції м. Києва, Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Cуддя О.О.Астахова
Повний текст рішення виготовлений 13 серпня 2018 року.
Судове рішення № 75845113, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 06.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/2276/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: