Рішення № 75845094, 31.05.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3522/17

Провадження № 2-о/635/11/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2018 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Власенко К.С.,

представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_2 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, чоловік її матері ОСОБА_7, з яким вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 1981 року.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4.

Cпадкоємцями першої черги за законом на майно померлого ОСОБА_6 є його дружина - ОСОБА_7, та донька - ОСОБА_4

За життя, ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений 8 травня 1998 року виконкомом Глибоцької сільської ради, згідно якого усе належне йому майно він заповідав ОСОБА_5

Але дружина померлого, ОСОБА_7, мала право на обов'язкову частку у спадщині, так як досягла віку 83 років та була непрацездатною.

Ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_5, заяв про прийняття спадщини у нотаріальну контору не подавали.

Заінтересована особа ОСОБА_4 вчасно у встановлений законом строк звернулася у Першу державну нотаріальну контору Харківського району Харківської області з заявою про прийняття спадщини.

Свідоцтв про право на спадщину ні хто зі спадкоємців не отримував.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, яке вона прийняла у спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_6, а саме обов'язкову частку у вигляді 1/4 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7, є її рідні діти: ОСОБА_2 та її рідна сестра, заінтересована особа по справі ОСОБА_3

За життя мати склала заповіт, посвідчений 8 травня 1998 року виконкомом Глибоцької сільської ради, згідно якого усе належне їй майно вона заповідала ОСОБА_5

Усі спадкоємці, ОСОБА_5, ОСОБА_2, та заінтересована особа ОСОБА_3, вчасно у встановлений законом строк звернулися у Першу державну нотаріальну контору Харківського району Харківської області з заявами, заявник та заінтересована особа ОСОБА_3 про прийняття спадщини, а ОСОБА_5 про відмову від спадщини. Тобто заявник та заінтересована особа ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті матері.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер чоловік заявника ОСОБА_5

Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому майно та майно, яке він отримав у спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6

Заявник є спадкоємцем першої черги за законом на майно померлого чоловіка.

Заявник у встановлений законом шестимісячний строк після смерті чоловіка звернулася у П'яту Харківську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 звернулася у нотаріальну контору для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який її чоловік отримав у спадщину після смерті ОСОБА_6, однак нотаріус відмовив їй у його видачі, так як її чоловік у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 не подав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та на момент смерті не був зареєстрований за місцем проживання разом з померлим спадкодавцем.

ОСОБА_5 постійно проживав разом з ОСОБА_6 по день його смерті за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_4, але зареєстрований він був за іншою адресою: АДРЕСА_1.

Її мати ОСОБА_7 та її чоловік ОСОБА_6 були людьми похилого віку, тривалий час хворіли, тому потребували стороннього догляду та допомоги, тому заявник з чоловіком мешкали разом з ними у належному їм будинку, надавали їм допомогу, підтримували порядок у будинку та дворі, обробляли город.

Так як на момент смерті ОСОБА_6 її чоловік не був зареєстрований за цим місцем проживання разом з померлим, тому їй необхідно у судовому порядку встановити факт постійного проживання її чоловіка ОСОБА_5 разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримала заяву, просила її задовольнити та пояснила про обставини, викладені вище.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил. Встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Факти, які можуть бути встановлені у судовому порядку визначені ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз'яснень, викладених в п.п. 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», наведений в ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення юридичного факту, а саме: спільного проживання ОСОБА_5 разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, необхідно заявнику для оформлення права власності на спадкове майно.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2, виданим Глибоцькою сільською радою Харківського району Харківської області 07 липня 2006 року /а.с. 10/.

ОСОБА_6 та мати заявника ОСОБА_7, перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 1981 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 /а.с. 9 зворотня сторона/.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 /а.с. 10 зворотна сторона/.

Cпадкоємцями першої черги за законом на майно померлого ОСОБА_6 відповідно до ст. 1261 ЦК України є: його дружина - ОСОБА_7, та його рідна донька, заінтересована особа по справі ОСОБА_4

За життя, ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений 8 травня 1998 року виконкомом Глибоцької сільської ради, згідно якого усе належне йому майно він заповідав ОСОБА_5 /а.с. 13/.

Дружина померлого, ОСОБА_7, мала право на обов'язкову частку у спадщині, так як досягла віку 83 років та була непрацездатною.

ОСОБА_7 та ОСОБА_5, заяв про прийняття спадщини у нотаріальну контору не подавали, однак вони постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину.

Заінтересована особа ОСОБА_4 вчасно у встановлений законом строк звернулася у Першу державну нотаріальну контору Харківського району Харківської області з заявою про прийняття спадщини.

Свідоцтв про право на спадщину ні хто зі спадкоємців не отримував.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4, виданим Глибоцькою сільською радою Харківського району Харківської області 09 січня 2007 року /а.с. 9/.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, яке вона прийняла у спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_6, а саме обов'язкову частку у вигляді 1/4 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7, є її рідні діти: ОСОБА_2 та її рідна сестра, заінтересована особа по справі ОСОБА_3

За життя мати склала заповіт, посвідчений 8 травня 1998 року виконкомом Глибоцької сільської ради, згідно якого усе належне їй майно вона заповідала ОСОБА_5

ОСОБА_5, ОСОБА_2, та заінтересована особа ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулися у Першу державну нотаріальну контору Харківського району Харківської області з заявами, заявник та заінтересована особа ОСОБА_3 про прийняття спадщини, а ОСОБА_5 про відмову від спадщини. Тобто заявник та заінтересована особа ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті матері.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер чоловік заявника ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №4 Харківського міського управління юстиції 27 червня 2007 року /а.с. 8/.

Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому майно та майно, яке він отримав у спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6

Відповідно до ст. 1261 ЦК України заявник є спадкоємцем першої черги за законом на майно померлого чоловіка.

Заявник у встановлений законом шестимісячний строк після смерті чоловіка звернулася у П'яту Харківську державну нотаріальну контору с заявою про прийняття спадщини, тобто прийняла спадщину /а.с. 14/.

ОСОБА_2 звернулася у нотаріальну контору для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який її чоловік отримав у спадщину після смерті ОСОБА_6, однак нотаріус відмовив їй у його видачі, так як її чоловік у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 не подав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та на момент смерті не був зареєстрований за місцем проживання разом з померлим спадкодавцем /а.с. 15 зворотна сторона/.

ОСОБА_5 постійно проживав разом з ОСОБА_6 по день його смерті за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_4, але зареєстрований він був за іншою адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 17, 18/.

Згідно ст. 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Пленум Верховного Суду України у Постанові №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (п.23) роз'яснив, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Згідно Інструкції про вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, діючої на час відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом із спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом і спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем.

Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Встановлення факту спільного проживання однією сім'єю необхідно заявнику для реалізації свого спадкового права.

Встановлення факту, про який просила у своїй заяві ОСОБА_2 не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для встановлення факту проживання ОСОБА_5 разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 81, 247, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 4 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1.

Заінтересована особа - ОСОБА_3, місце проживання (перебування): АДРЕСА_5.

Заінтересована особа - ОСОБА_4, місце проживання (перебування): АДРЕСА_3.

Повне судове рішення складено 11 червня 2018 року.

Суддя А.Ю. Полєхін