Постанова № 75844431, 08.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 серпня 2018 року

місто Київ

справа №753/92/18

провадження №22-ц/796/5821/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.,

суддів - Музичко С.Г., Лапчевської О.Ф.

за участю секретаря - Юрчука С.В.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2

заінтересована особа - державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренко Максим Олександрович

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом ОСОБА_3

на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Гальонкіна Ю.С. від 18 травня 2018 року у справі за скаргою на дії держаного виконавця щодо розрахунку суми заборгованості по сплаті аліментів,

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренка М.О., в якій просив визнати незаконними дії державного виконавця щодо проведення розрахунку суми заборгованості по сплаті скаржником на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів до повноліття дитини за виконавчим листом Дарницького районного суду міста Києва від 16 березня 2016 року у зведеному виконавчому провадженні №53660812; визнати незаконним та скасувати розрахунок суми боргу, а також зобов'язати державного виконавця провести перерахунок заборгованості за аліментами виходячи з фактичного доходу, отриманого скаржником після відрахування податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 5 жовтня 2017 року по 12 грудня 2017 року та виходячи з даних про те, що боржник не був зареєстрований у м. Києві та не проживав з 7 серпня 2015 року.

На обґрунтування вимог скарги, скаржник зазначав, що розрахунок заборгованості за аліментами проведено державним виконавцем з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на час виникнення заборгованості він не працював, тоді як державний виконавець провів відповідний розрахунок по середньому заробітку для даної місцевості, не врахувавши, що він не був зареєстрований у м. Києві, не врахував податки та інші збори, які відраховувалися з його заробітної плати та здійснив розрахунок боргу без їх виключення.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренка М.О. щодо проведення розрахунку суми заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів до повноліття дитини за виконавчим листом Дарницького районного суду міста Києва № 753/19791/15-ц від 16.03.2016 року у зведеному виконавчому провадженні № 53660812 та скасовано розрахунок суми боргу.

Зобов'язано державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренка М.О. провести перерахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 за аліментами, які сплачуються ним за виконавчим листом Дарницького районного суду міста Києва № 753/19791/15-ц від 16.03.2016 року у зведеному виконавчому провадженні № 53660812, виходячи з фактичного доходу отриманого ОСОБА_1 після відрахування податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 05.10.2017 року по 12.12.2017 року та даних щодо місця проживання та реєстрації боржника, починаючи з 7 серпня 2015 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просив ухвалу суду скасувати, та прийняти постанову про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначав, що за відсутності відомостей щодо місця роботи ОСОБА_1 в офіційних базах даних (ДФС, ПФУ) державний виконавець дійшов правильного висновку про необхідність розрахунку заборгованості на підставі ч. 2 ст. 195 СК України, при цьому державний виконавець правильно застосував для обрахунку заборгованості інформацію Головного управління статистик у м. Києві щодо розміру середньомісячної заробітної плати на одного середньооблікового працівника по м. Києву, починаючи з 13.10.2015 по 05.10.2017, оскільки боржник у порушення ст..ст. 77, 78, 81, 83 ЦПК України не надав жодного доказу на підтвердження того, що він не проживає у м. Києві.

Вказував на те, що доводи суду про не вчинення державним виконавцем дій щодо встановлення обставин, чи працював боржник на час виникнення заборгованості, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки 29.04.2016 та 13.05.2016 державним виконавцем направлено запити в ДФС та отримано відповідь про відсутність інформації про отримання боржником доходу у вигляді заробітної плати.

Крім того, вказував, що задовольняючи вимогу скарги про зобов'язання державного виконавця провести перерахунок заборгованості по аліментам, виходячи з фактичного доходу отриманого ОСОБА_1 після відрахування податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 05.10.2017 по 12.12.2017 року, суд не звернув увагу, що державним виконавцем 10.11.2017, 23.11.2017 отримано інформацію з ДФС України, згідно якої інформація про ОСОБА_1 в ДРФО відсутня. Також 10.11.2017, 23.11.2017 державним виконавцем отримано відповідь з Пенсійного фонду України, згідно якої в територіальних підрозділах Пенсійного фонду України інформацію про ОСОБА_1 не знайдено.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник просили апеляційну скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.

ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що вона є необґрунтованою.

Представник Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві головний спеціаліст - ОСОБА_6 просила задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, 16 березня 2016 року Дарницьким районним судом міста Києва на підставі рішення суду від 26 лютого 2016 року видано виконавчий лист № 753/19791/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 жовтня 2015 року і до повноліття дитини.

У виконавчому листі вказано, що боржник ОСОБА_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1.

Зазначений виконавчий лист пред'явлено стягувачем ОСОБА_2 до виконання у Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

На підставі виконавчого листа та заяви стягувача про примусове виконання рішення суду старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_7 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 50642132.

Згідно з заявою боржника від 22 серпня 2016 року, яка була подана ним до державної виконавчої служби, з червня 2016 року він був скорочений з місця його роботи.

Згідно з наказом № 29-к від 01.06.2016 року Всеукраїнського благодійного фонду «Соціальне партнерство», засвідчена копія якого долучена до матеріалів виконавчого провадження, ОСОБА_1 звільнено 01.06.2016 р. з посади виконавчого директора за угодою сторін.

Відповідно до копії довідки, ОСОБА_1 працював у Всеукраїнському благодійному фонді «Соціальне партнерство» з 9 лютого 2015 року та займав посаду виконавчого директора.

Заборгованість по аліментам станом на 31 травня 2017 року становить 54 817 грн.

Згідно відповіді на запит державного виконавця від 20 жовтня 2017 року до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у м. Києві, ОСОБА_1 був зареєстрований у АДРЕСА_1, 07.08.2015 року знятий з реєстрації та вибув до смт. Українка, Обухівський район, Київська обл..

Згідно відповідей на запити державного виконавця від 10 листопада 2017 року до Державної фіскальної служби України, Пенсійного Фонду України про джерела отримання доходів боржників, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє відоме місце роботи про осіб-боржників, які отримують пенсії, інформації не знайдено.

Згідно довідки від 15.11.2017 року ТОВ «Мультмакс», ОСОБА_1 з 05.10.207 року та по теперішній час працює у товаристві та займає посаду виконавчого директора з посадовим окладом у 5 000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 17.11.2017 року заборгованість по аліментам становить 74 573,04 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості від 12.12.2017 року сума боргу станом на зазначену дату становить 72 520,50 грн. Заборгованість по аліментам за період з 05.10.2007 року по 12.12.2017 року нараховувалася з урахуванням довідки про доходи боржника у ТОВ «Мультмакс».

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок суми заборгованості за аліментами, здійснений державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренком М.О. є передчасним, проведеним без повного з'ясування усіх обставин та виконання вимог закону.

З таким висновком суду повністю погодитися не можна.

Перевіряючи доводи апеляційної карги про те, що за відсутності відомостей щодо місця роботи ОСОБА_1 в офіційних базах даних (ДФС, ПФУ) державний виконавець дійшов правильного висновку про необхідність розрахунку заборгованості на підставі ч. 2 ст. 195 СК України, при цьому державний виконавець правильно застосував для обрахунку заборгованості інформацію Головного управління статистики у м. Києві щодо розміру середньомісячної заробітної плати на одного середньооблікового працівника по м. Києву, починаючи з 13.10.2015 по 05.10.2017, оскільки боржник у порушення ст..ст. 77, 78, 81, 83 ЦПК України не надав жодного доказу на підтвердження того, що він не проживає у м. Києві, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу, враховуючи таке.

Так, згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Отже, до повноважень державного виконавця належить визначення, чи є достовірною подана сторонами виконавчого провадження інформація.

Так, згідно ч.3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 195 Сімейного кодексу Українизаборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Частиною 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема, за заявою сторін виконавчого провадження.

Пунктом 7.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року визначено, що розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилися після утримання податків, відсотків або частки заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.

Згідно п.7.13.1 вказаної Інструкції, якщо боржник не працює або відсутні інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.

Судом встановлено, що починаючи з жовтня 2015 до 05.10.2017 року, будучи обізнаним про свій обов'язок сплачувати аліменти за рішенням суду, ОСОБА_1 аліменти за весь період заборгованості починаючи з жовтня 2015 року сплачував частково та у незначному розмірі, який визначав самостійно, що було відображено державним виконавцем у довідці розрахунку заборгованості.

Як убачається з розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 нараховувалася з 13.10.2015 по 12.12.2017 року.

Так як, боржником довідки з місця роботи до державного виконавця не надавалися, тому розрахунок заборгованості проводився згідно інформації Головного управління статистики у м. Києві щодо середньомісячної заробітної плати на одного середньооблікового штатного працівника по м. Києву починаючи з 13.10.2015 по 05.10.2017 року.

Заборгованість по аліментам за період з 05.10.2017 року по 12.12.2017 року нараховувалася згідно довідки про розмір окладу з ТОВ «Мультмакс».

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

З матеріалів справи убачається, що боржник неодноразово звертався до державного виконавця з різними заявами, проте своє місце проживання чи місце реєстрацію не повідомляв державному виконавцю.

Крім того, ОСОБА_1 не надав суду доказів, на підтвердження того, що він не проживає у м. Києві.

Зазначеного, суд першої інстанції не урахував, а тому дійшов помилкового висновку, що державний виконавець передчасно здійснив розрахунок заборгованості згідно інформації Головного управління статистики у м. Києві щодо середньомісячної заробітної плати на одного середньооблікового штатного працівника по м. Києву починаючи з 13.10.2015 по 05.10.2017 року, та суд не звернув уваги на те, що обов'язок щодо повідомлення про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну реєстрації) Законом України «Про виконавче провадження» покладається саме на сторін виконавчого провадження.

Таким чином, ухвала суду в частині зобов'язання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренка М.О. провести перерахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 за аліментами, які сплачуються ним за виконавчим листом Дарницького районного суду міста Києва № 753/19791/15-ц від 16.03.2016 року у зведеному виконавчому провадженні № 53660812, виходячи з даних щодо місця проживання та реєстрації боржника, починаючи з 7 серпня 2015 року підлягає скасуванню, а у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо розрахунку суми заборгованості по аліментам в цій частині слід відмовити.

Так, доводи апеляційної скарги про не урахування судом, що державним виконавцем 10.11.2017, 23.11.2017 отримано інформацію з ДФС України, згідно якої інформація про ОСОБА_1 в ДРФО відсутня, а також 10.11.2017, 23.11.2017 державним виконавцем отримано відповідь з Пенсійного фонду України, згідно якої в територіальних підрозділах Пенсійного фонду України інформацію про ОСОБА_1 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки встановлено, що в матеріалах справи наявний наказ від 01.06.2016 року Всеукраїнського благодійного фонду «Соціальне партнерство» (том 1 а.с. 88), де вказано, що ОСОБА_1 було звільнено 01 червня 2016 року з посади виконавчого директора за угодою сторін, що свідчить про те, що він працював до 01.06.2016 року і отримував дохід, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що державний виконавець при здійсненні розрахунку не урахував вказаного наказу, і дійшов передчасного висновку, що боржник не працював з жовтня 2015 року.

Крім того, запити державного виконавця до Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України здійснено за прізвищем «Трет'як», тоді як прізвище боржника «Трєт'як», що унеможливлює підтвердження відсутності доходів саме боржника ОСОБА_1

Окрім того, за основу брався посадовий оклад у розмірі 5 000,00 грн. без врахування податків та інших зборів, які відраховувалися з заробітної плати ОСОБА_1

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду в частині зобов'язання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренка М.О. провести перерахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 за аліментами, які сплачуються ним за виконавчим листом Дарницького районного суду міста Києва № 753/19791/15-ц від 16.03.2016 року у зведеному виконавчому провадженні № 53660812, виходячи з даних щодо місця проживання та реєстрації боржника, починаючи з 7 серпня 2015 року підлягає скасуванню, а у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, а ухвала суду підлягає скасуванню в частині та у відповідній частині скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця слід відмовити, то з урахуванням ч. 13 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 176,20 грн., що становить 50% від суми сплаченої за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 381, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року в частині зобов'язання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренка М.О. провести перерахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 за аліментами, які сплачуються ним за виконавчим листом Дарницького районного суду міста Києва № 753/19791/15-ц від 16.03.2016 року у зведеному виконавчому провадженні № 53660812, виходячи з даних щодо місця проживання та реєстрації боржника, починаючи з 7 серпня 2015 року - скасувати, та в цій частині постановити постанову про відмову у задоволенні скарги.

В іншій частині ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 176,20 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий С.В. Кулікова

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.Г.Музичко