Постанова № 75844087, 13.08.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/344/17 Провадження № 22-ц/795/1014/2018 Головуючий у I інстанції - Усенко Л. М. Доповідач - Боброва І. О.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Бобрової І.О.

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.

Сторони:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення сторін в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

місце ухвалення судом першої інстанції рішення - смт Куликівка

дата складання судом першої інстанції повного тексту рішення - 27.06.2018,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 113 110,70 грн .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 04.04.2013 між банком та ОСОБА_2 був укладений договір № б/н, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов'язання за договором банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_2 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 113 110,7 грн, яку банк просив стягнути з відповідача.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 04.04.2013 в розмірі 15 167 грн 34 коп, з яких 14 667, 34 грн - заборгованість за кредитом, 500 грн -штраф, а також 220, 57 грн судового збору.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вказує, що кредит був отриманий відповідачем у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту, а тому документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, зокрема, виписка про рух коштів, і можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог. Відповідачем не був спростований розрахунок заборгованості по відсотках, пені та інших сум. Крім того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами складає кредитний договір.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції частково не відповідає.

Судом встановлено, що 04.04.2013 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг, за яким банк відкрив позичальнику картковий рахунок із встановленим кредитним лімітом в розмірі 15 000 грн зі сплатою 27,60 % річних за користування кредитними коштами.

Це підтверджується копією власноручно підписаної анкети-заяви, копією Умов та правил надання банківських послуг, витягом з Тирифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

У зазначеній заяві відповідач вказує, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає Договір про надання банківських послуг між нею та позивачем. Цей договір відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг діє протягом 12 місяців з моменту підписання та автоматично пролонгується, якщо жодна зі сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору.

Сторонами не заперечується, що АТ КБ „ПриватБанк" зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитну картку з можливістю користуватися кредитним лімітом у розмірі, встановленому договором. Відповідач користувалася кредитними коштами, про що свідчить виписка з особового рахунку за період з 04.04.2013 по 22.05.2018 (а.с.97). За час дії кредитного договору відповідач тричі отримувала кредитні картки НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 остання з яких мала термін дії до останнього дня 01.2017 (а.с.60,102). Фотокопію останньої картки додана особисто відповідачем до відзиву на позовну заяву (а.с.57).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.1.2.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його користування, за перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором.

Пунктом 1.1.2.6 вищевказаних Умов передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити Винагороду Банку.

Умовами визначено, що строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками відбувається в наступному порядку:

- строк погашення процентів по Кредиту - щомісячно за попередній місяць;

- строк погашення Кредиту - в повному об'ємі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці.

Як вказано вище, з матеріалів справи вбачається, що строк дії картки №5457092301887067, виданої відповідачу, був встановлений до січня 2017 року (а.с.60).

Суд правомірно відмовив ОСОБА_2 у задоволенні заяви про застосування до вимог банку строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14цс14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Зазначене узгоджується також із правовими висновками, викладеним у постановах Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі №6-116цс13, від 19.03.2014 у справі №6-20цс14, та підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13 червня 2018 року у справі №686/6697/16-ц.

Отже, перебіг строку позовної давності для захисту порушених прав АТ КБ «Приватбанк» щодо нарахованої та несплаченої відповідачем спірної суми кредитної заборгованості почався з наступного місяця після дати закінчення строку дії картки - 01 лютого 2017 року. До суду з позовом АТ КБ «ПриватБанк» звернулось 05.04.2017, тобто в межах строку позовної давності. Щодо періодичних платежів, то строк позовної давності щодо них також не пропущений. З витягу з особового рахунку вбачається, що відповідач 02.06.2014 поповнювала готівковими коштами кредитну картку в терміналі самообслуговування (а.с.98).

Звертаючись з позовом, АТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що станом на 28.02.2017 у ОСОБА_2 виникла заборгованість у розмірі 113 110 грн 70 коп, яка складається з: 14 667 грн 34 коп - заборгованості за кредитом; 89 380 грн 95 коп - заборгованості по процентах за користування кредитом; 3200 грн. 00 коп - заборгованості по пені та комісії за користування кредитом, а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500,00 грн штрафу (фіксована частина) та 5362 грн 41 коп. штраф (процента складова).

Розглядаючи справу, та, ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості за тілом кредиту та штрафу (фіксована частина), суд першої інстанції виходив з того, що позичальник не був належним чином повідомлений про зміну відсоткової ставки за користування кредитом, а заявлена до стягнення сума комісії є супутньою послугою, що виключає можливість стягнення 89 380 грн 95 коп нарахованих відсотків та 3200 грн комісії. Відмовляючи у стягненні 5362 грн 41 коп штрафу (відсоткова частина), суд першої інстанції виходив з того, що зазначений штраф обраховується у відсотку від суми позову, яку суд вважав недоведеною в заявленому позивачем розмірі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

АТ КБ «ПриватБанк» оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог, тому в іншій неоскарженій частині рішення суду не переглядається.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що з 01 вересня 2014 року процентна ставка за користування кредитом була збільшена з 27,60% до 32,40%, з 01.04.2015 - до 42%.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частина друга статті 1067 ЦК України).

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил передбачено право банку проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розмірів наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з пунктом 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом семи днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду з умовами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови.

Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням і без попереднього повідомлення клієнта.

Згідно з пунктом 1.1.3.1.9 Умов та правил банк зобов'язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати позичальнику виписку про стан картрахунків та про проведені за минулий місяць операції по картрахунках. При підключенні позичальника до системи INTERNET-banking (приват24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobail-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції SMS-повідомлень.

Обов'язком клієнта відповідно до пункту 1.1.2.3 Умов та правил є отримання виписки про стан картрахунків і про проведені операції за картрахунками.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

За змістом правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 6-57ц12, та постанови Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №515/1844/16-ц боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Матеріали справи доказів належного повідомлення відповідача про підвищення відсоткової ставки не містять.

Твердження позивача про те, що Умови і Правила надання банківських послуг передбачають повідомлення про зміну тарифного плану через SMS-повідомлення, не може бути прийнято до уваги і сприйматися як належне повідомлення споживача про зміну таких послуг, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Умовами встановлено обов'язок банку, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно договору, а даних щодо такого інформування матеріали справи не містять.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано переконливих доказів на підтвердження виконання банком свого обов'язку проінформувати ОСОБА_2 про зміну відсоткової ставки з 27,60 % до 42 % у спосіб, встановлений умовами кредитного договору, не менш ніж за 7 днів до таких змін.

Проте, встановивши, що зміна відсоткової ставки з 27,60 % до 42% була проведена банком з порушенням умов договору, суд першої інстанції не вирішив питання про часткове задоволення позову, виходячи з попередньої відсоткової ставки.

З розрахунку, наданого АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що за період з 04.04.2013 (дата видачі кредиту) по 31.01.2017 (останній день строку дії картки) заборгованість процентів, нарахованих із розрахунку 27,60% річних, становить 59 318 грн 89 коп.

Зазначена сума і підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк».

Відмовляючи в задоволення вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення 3200 грн заборгованості за пенею та комісією, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена сума у розрахунку заборгованості значиться як комісія, тобто є супутньою послугою за обслуговування кредиту, а тому її стягнення є незаконним.

За змістом пункту 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний, в тому числі, оплачувати комісію на умовах, передбачених даним договором.

Однак, укладений між сторонами кредитний договір, а зокрема, його складові та невід'ємні частини, що знаходяться у матеріалах справи, не містять умов щодо розміру, випадків та порядку нарахування і сплати комісії.

Тому вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення 3200 грн не підлягали задоволенню з цих підстав.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн +5% від суми позову.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача також належить стягнути 3699,31 грн суми штрафу (процентна складова), виходячи із суми заборгованості ((14667,34+59318,89) :100 х 5%).

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В суді першої інстанції судові витрати позивача складають 1696 грн 66 коп (а.с.1). Позовні вимоги задоволено на 69,12% ((14667,34 +59318,89 +500+3699,31 = 78185,54) (78185, 54 х 100 : 113110,70 = 69,12%)), отже за розгляд справи в суді першої інстанції з відповідача на користь позивача належить стягнути 1172 грн 73 коп судового збору (1696,66 :100 х 69,12=1172,73).

При подачі апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» повинен був сплатити 2203 грн 73 коп. Апеляційна скарга задоволена на 64,34 % (63018,20 х100 : 97943,38 (оспорювана сума)). Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1417 грн 88 коп (2203, 73 х 64,34 % :100% =1417,88).

Загальна сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2590,61 грн (1172,73 + 1417,88 = 2590,61) .

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч.1 п.1, 381-384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, пені та комісії, штрафу (процентна складова) - скасувати, а частині стягнення судового збору змінити.

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення відсотків за користування кредитом, пені та комісії, штрафу (процентна складова) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) 59 318 грн 89 коп (п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімнадцять гривень вісімдесят дев'ять копійок) заборгованості за відсотками за користування кредитом, 3 699 грн 31 коп - штрафу (процентна складова).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 2590,61 грн

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст складений 13 серпня 2018 року

Головуючий:Судді: