Рішення № 75841221, 09.08.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11947/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гончарука В.П.,

з участю секретаря - Краснової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що в Україні з міркувань національної безпеки та з метою захисту українського суспільства тривають системні заходи з протидії незаконній міграції. До цієї роботи залучені міграційна та прикордонна служби, Національна поліція та Служба безпеки України. Відповідно до вимог українського законодавства, іноземці та особи без громадянства перебувають на території України виключно на підставах, визначених законом. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на рівних правах з громадянами України зобов'язані поважати та дотримуватися українського законодавства. 08.08.2018 року у ході проведення профілактичних заходів з виявлення іноземців та осіб без громадянства, які нелегально перебувають на території України, співробітниками Національної поліції за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2, був виявлений громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться в Україні без наявних законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування його на території України. Громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснив, що на територію України він прибув в серпні 2018 року з метою в подальшому потрапити до країн Європи. Кордон України перетнув на ділянці з Російською Федерацією поза пунктом пропуску через державний кордон. Паспортного документа немає. Так, за порушення правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, 08.08.2018 року відносно громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 гривень).

Представник позивача надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав суду заяву, в якій позов визнав, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Обоє просили суд слухати справу у їх відсутність.

Дослідивши надані суду письмові заяви позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

З метою контролю за виконанням іноземцем та особою без громадянства рішення про примусове повернення службові особи органу охорони державного кордону чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, можуть супроводжувати такого іноземця та особу без громадянства по території України.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні.

Згідно ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Позов про примусове видворення не подається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон під час їх виїзду з України.

Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в'їзд в Україну строком на п'ять років. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення та додається до строку заборони в'їзду в Україну, який особа мала до цього.

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення суду про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до ч.4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, службова особа якого супроводжувала іноземця та особу без громадянства, яку примусово видворено за зверненням органу Служби безпеки України, інформує такий орган про виконання рішення про примусове видворення.

Відповідно до ч. 8 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземцівта осіб без громадянства» визначено перелік обставин, за наявності яких забороняється примусове повернення чи примусове видворення іноземця або особи без громадянства.

Уповноваженою особою Державної міграційної служби України відносно громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ 003833 від 08.08.2018 року, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, та постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ 003833 від 08.08.2018 року за вчинення вказаного правопорушення накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. в дохід держави. Копію постанови ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 08.08.2018 року.

В ході судового розгляду судом не встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача. Відсутність таких обставин підтверджено відповідачем. При цьому, за вимог ст. 18 Закону України «Про національну безпеку України», Державна міграційна служба України реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), зокрема протидії нелегальній (незаконній) міграції, у зв'язку з чим судом вбачається, що подальше перебування відповідача на території України може загрожувати принципам захисту територіальної цілісності держави, враховуючи те, що відповідач не звертався до Управління Державної міграційної служби України у м. Києві з заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

За таких обставин позов про примусове видворення відповідача з України підлягає задоволенню.

Одночасно з вимогою про примусове видворення позивачем заявлено вимогу про затримання відповідача з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Оскільки відповідач не має постійного місця проживання, у суду наявні підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, та існує ризик його втечі, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк необхідний для забезпечення примусового видворення за межі України, але не більше як на шість місяців.

У позові позивач просить звернути рішення до негайного виконання.

Відповідно до до п.3 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд вважає за можливе звернути рішення до негайного виконання.

У зв'язку з викладеним постанову про примусове видворення відповідача з України та затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні слід звернути до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 2, 5-10, 77, 257-263, 242-243, 246, 295, 288, 289, 371 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Примусово видворити громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.

Затримати громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, необхідний для забезпечення примусового видворення за межі України, але не більше як на шість місяців.

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: