Вирок № 75839978, 13.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/656/18 Справа № 699/380/18 Категорія: ч. 1,2 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Линдюк В. С. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Іваненка І. В. Биби Ю. В., Дмитренка М. І. Семчук А. В.з участю прокурораПашковської Ю.П.

обвинуваченого ОСОБА_7 (відеоконференція)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області Носенка В. О. на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 червня 2018 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, пенсіонера, інваліда І групи, не військовозобов'язаного, не одруженого, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - 1 місяць арешту,

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 1 рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, зобов'язавши його відповідно до ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; попросити публічно пробачення у потерпілої ОСОБА_8; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід не обирався. Цивільний позов по справі не заявлений. Вирішено долю речових доказів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 23.02.2018 близько 10 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, до якого є вільний доступ у невизначеного кола осіб, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном і звернення його на свою користь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання; переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викрав з полиць вказаного магазину речі на загальну суму 625,64 грн., а саме: 1 зарядний пристрій з miсroUSB для мобільного телефону, 1 металевий кабель miсroUSB 1М, 1 світлодіодний кабель miсroUSB, 1 електротрійник 16А, 1 тюбик клею «Топ-Топ» місткістю 40 мл (Хімік-плюс), 1 картрідер універсальний, 1 трійник карболітовий універсальний, 1 колодку електричну для будівництва 3х3 гнізда б/з латунь, 6 упаковок корму для котів «Леопольд» (телятина, овочі) місткістю 100 гр., 3 упаковки корму для котів «Леопольд» (кріль) місткістю 100 гр., 1 тюбик клею для велосипедних латок, 1 лак для нігтів місткістю 12 мл., 4 пари чоловічих шкарпеток ТМ «Аврора» (махра), 1 шампунь для волосся «Head &a3х; Shoulders» місткістю 250 мл., 1 одеколон «Потрійний», 1 одеколон «Саша» місткістю 80 мл., 2 упаковки ватних дисків «Свіжинка» місткістю 100 шт., 1 шампунь «Palmolive» місткістю 380 мл., 1 пару чоловічих шкарпеток ТМ «Аврора» (лайкра демісезонні), 1 лампу «Videx» а 60 9 Вт, 1 лампу енергозберігаючу «Shelter» 7 Вт, 1 одеколон «Тет-а-тет» місткістю 80 мл., які помістив до кишень куртки, та вийшов із приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» не заплативши за них, чим завдав матеріальних збитків фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 на загальну суму 625,64 грн.

Він же, 05.03.2018 року близько 13 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, до якого є вільний доступ у невизначеного кола осіб, реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном і звернення його на свою користь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу повторно викрав з полиць вказаного магазину речі на загальну суму 720 грн. 76 коп., а саме: 1 кульковий дезодорант «NIVEA» (чоловічий) місткістю 50 мл, 2 дезодоранти-антиперспіранти «Rexona» (чоловічий) місткістю 150 мл., 2 дезодоранти-антиперспіранти «Nivea» (чоловічий), 1 металевий кабель miсroUSB 1М, 3 розетки з кришкою і заземлюючим контактом, 1 викрутку із 4 насадками та гумовою ручкою, 1 викрутку з боковим отвором та регулятором, 1 лампу ЛЕД 3 Вт Е 14, 4 автомобільні ікони-обереги на шнурку, 2 упаковки корму для котів «Муся» (курка), ручки гелеві «Turzar», 1 подовжувач для будівництва на 3 м., 1 трійник карболітовий універсальний, 1 вимикач двухклавішний «Makel», 1 євротрійник із індикатором 16А, які помістив до кишень куртки та вийшов із приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» не заплативши за них.

Таким чином, ОСОБА_7 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, чим завдав матеріальних збитків потерпілій фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 на загальну суму 720,76 грн.

Не погоджуючись з вироком суду, заступник прокурора Черкаської області Носенко В. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.06.2018 р. та ухвалити новий, яким засудити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 місяця арешту, за ч. 2 ст. 185КК України до 1 року позбавлення волі. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України просить за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України просить звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 76 КК України. Під час апеляційного розгляду просить дослідити матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.

Не заперечуючи доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, прокурор вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, і допущенням неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував в повній мірі вимог ст. ст. 50, 65 КК України. Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, які досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої та другої групи.

Проте суд першої інстанції зазначені вимоги закону не врахував і всупереч ст. 61 КК України невірно призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України та, як наслідок, неправильно визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів згідно з ч. 1 ст. 70 КК України у виді обмеження волі, оскільки у даному випадку повинен був призначити інший вид покарання.

Зазначає, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню, призвело до призначення покарання, яке є невідповідним ступеню тяжкості та особі обвинуваченої внаслідок м'якості. Санкція ч. 2 ст. 185 КК України є альтернативною, оскільки поряд з покаранням у виді обмеження волі, передбачає інші види покарання, в тому числі які можуть бути застосовані до обвинуваченого.

Вказує, що при призначенні ОСОБА_7 покарання необхідно врахувати, що останній вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, що посягають на право приватної власності особи; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є інвалідом 1 групи, за місцем проживання характеризується задовільно, наявність пом'якшуючих покарання обставин (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину), та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та інші обставин встановлені під час судового розгляду кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав подану ним апеляційну скаргу з мотивів, які в ній наведені.

Обвинувачений ОСОБА_7 поклався на розсуд суду.

За клопотанням прокурора та згодою інших учасників судового провадження у судовому засіданні були досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Київ, громадянин України, українець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, освіта середня спеціальна, не працює, пенсіонер, інвалід 1 групи (а.с.72), має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий. За місце проживання характеризується задовільно (а.с. 70). На військовому обліку в Корсунь-Шевченківському РВК, обліку у психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 76-77).

Заслухавши доповідача, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Колегія суддів вбачає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, і ніким не оспорюється. Дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно.

Разом з тим, на думку колегії суддів, при призначенні ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі, судом першої інстанції не дотримано вимоги ч. 3 ст. 61 КК України, у зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню в цій частині з постановленням нового вироку.

Зокрема, вироком місцевого суду ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 місяць арешту; за ч. 2 ст. 185 КК України - до 1 рік обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження, зокрема ксерокопії посвідчення серії НОМЕР_1, виданого УПФ Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 28.07.2006 року, ОСОБА_7 являється інвалідом 1 групи. Номер пенсійної справи 132156 (а.с. 72).

Частиною 3 ст. 61 КК України визначено, що обмеження волі не може бути застосовано, зокрема, до інвалідів першої та другої групи. Отже, обвинувачений ОСОБА_7 входить до переліку осіб, яким не може бути призначений такий вид покарання як обмеження волі.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. Санкцією ч. 2 ст. 185 КК України за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Тобто, санкціями сказаних статей, крім обмеження волі, передбачені й інші альтернативні види покарання.

Вказане неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність можливо виправити в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення шляхом скасування вироку Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.06.2018 в частині призначення ОСОБА_7 покарання та ухвалення нового вироку в цій частині з призначенням покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 61 КК України, в межах повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

При призначенні ОСОБА_7 покарання колегія суддів на виконання вимог ст.ст. 50, 65 КК України та правових позицій викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується задовільно; є інвалідом 1 групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; в якості пом'якшуючих покарання обставин враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обставин, що його обтяжує.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 червня 2018 року відносно ОСОБА_7 підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 405, п. 3, ч. 1 ст. 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів,

з а с у д и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 червня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.

Постановити в цій частині новий вирок.

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - 1 місяць арешту;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 1 рік позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; попросити публічно пробачення у потерпілої ОСОБА_8; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Копію вироку вручити сторонам провадження.

Головуючий :

Судді :