Ухвала суду № 75839846, 13.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/9574/18

провадження № 2/520/5530/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Одеса

13.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:

головуючий суддя – Літвінова І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді від 13.08.2018 року відкрито провадження у цивільній справі № 520/9574/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

За заявленим позовними вимогами позивач просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчений Приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстр. № 295 від 17.03.2018 року об 11-00.

До позовної заяви ОСОБА_1 додана заява про забезпечення позову шляхом заборони державним нотаріусам Третьої одеської державної нотаріальної контори 65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 11-А) вчиняти будь-які нотаріальні дії по спадковій справі № 246/2018, зокрема, оформлювати та видавати свідоцтво про право на спадщину, щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого 17 березня 2018 року, актовий запис №310 від 20 березня 2018 року.

Позивача обґрунтовує вимоги щодо забезпечення позову існуванням реальної загрози вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення або унеможливлення виконання рішення в разі задоволення судом заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог.

Суд доходить висновку, що побоювання заявника, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову нічим не спростовані.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо ,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він спів розмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує й практику Європейського суду з прав людини. Так, у п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» стверджується, що право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов'язковість виконання судових рішень задекларована Конституцією України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову визначено заборону вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач ОСОБА_1. є допустимими й співмірними із заявленими позивачем вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов’язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Згідно з частиною п’ятою статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 89, 149-159 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним- задовольнити.

Заборонити державним нотаріусам Третьої одеської державної нотаріальної контори 65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 11-А) вчиняти будь-які нотаріальні дії по спадковій справі № 246/2018, зокрема, оформлювати та видавати свідоцтво про право на спадщину, щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого 17 березня 2018 року, актовий запис №310 від 20 березня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Роз’яснити відповідачу та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову можуть бути замінені або скасовані судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Літвінова І. А.