Рішення № 75838582, 02.08.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/4989/16-ц

Провадження № 2/644/151/18

02.08.2018

заочне

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 серпня 2018 року

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Саркісян О.А.,

при секретарі - Зоріній Н.В.,

з участю представника позивача- Склярук Т.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа- Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку розподілу спільного майна подружжя та в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2016 року позивачі звернулися з позовом до відповідача, в якому просили визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1, а саме на ? частину в порядку сумісного майна подружжя та на ? - в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. А позивачка ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на ? частину цієї квартири в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_3.

23.11.2016 року позивачі уточнили позовні вимоги відносно підстав позову.

03.11.2017 року позивачі знову уточнили позовні вимоги в частині підстав позову.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначають на те, що 18.03.2003 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Харківський тракторний завод» був укладений договір найму жилого приміщення №231, відповідно до якого підприємство передало йому у користування квартиру АДРЕСА_1 з зобов*язанням сплатити наймачем грошових коштів в сумі 20315 грн. Після сплати грошових коштів в повному обсязі підприємство не уклало з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вказаної квартири відповідно до п.2.1.2 цього договору, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

ОСОБА_1 з 14.09.1974 року знаходилася у шлюбі з померлим, а ОСОБА_2 є їх донькою. Вони всі втрьох проживали разом в спірній квартирі на момент смерті ОСОБА_3 і є його спадкоємцями.

Позивачі вважають, що вказаний договір між ОСОБА_3 та ВАТ «ХТЗ» за своєю правовою природою є договором оренди житла з викупом і виконавши всі умови цього договору зі свого боку ОСОБА_3 набув право власності на спірну квартиру. А оскільки кошти за даним договором були спільними коштами подружжя, то ОСОБА_1 має право на ? частину цього житла в порядку спільного сумісного майна подружжя.

А належну ОСОБА_1 ? частину цієї квартири вони вдвох успадкували після його смерті, так як постійно проживали з померлим на час смерті, однак не можуть оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, так як права власності на квартиру не зареєстровано.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, відзиву на позов не подав.

Представник третьої особи в судове засідання не з*явився, заперечень на позов не подав.

Позивачі в судове засідання не з*явилися, повідомлялися належним чином та своєчасно, про поважні причини своєї неявки до суду не повідомили.

Представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги в судовому засіданні підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Суд вважав можливим розглянути справу в порядку заочного розгляду у відсутність представника відповідача- Харківської міської ради.

Суд, вислухавши представника позивачки, дослідивши письмові докази, оцінивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права здійснюються у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 18.03.2003 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Харківський тракторний завод" був укладений договір найму житлової площі №213, згідно з умовами якого п.2.1.1. підприємство зобов*язується по закінченню будівництва та ввода в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1 передати наймачу в користування трикімнатну квартиру №8 строком на 15 років з моменту кладення договору, а по закінченню цього строку а також виконання наймачем обов*язків, прийнятих на себе цим договором, передати квартиру в приватну власність шляхом оформлення договору купівлі-продажу.

Наймач в свою чергу зобов*язався з моменту укладення договора відпрацювати на заводі 8 років, а також виплатити за квартири вартість в сумі 20315 грн., в тому числі в місячний термін з моменту кладення договору- 1015 грн, а залишок в сумі 19300 грн. заплатити рівномірно протягом строку користування квартирою. Має право на дострокове погашення вартості квартири.

Відповідно до ст. 86 ЦК України (1963 року) , який діяв на момент укладення договору, відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно із ст.9 Житлового Кодексу України Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у

житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального

житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах,

передбачених законом.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходились в шлюбі з 14.09.1974 року ( а.с.6).

З довідки про склад сім*ї вбачається, що у спірній квартирі разом з ОСОБА_3 проживають та зареєстровані в якості членів його сім*ї дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 ( а.с.7,8,14).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.9).

На момент смерті ОСОБА_3 15-річний строк користування квартирою, який був встановлений договором, не сплив.

Крім того, з довідки ПАТ "ХТЗ" вбачається, що ОСОБА_3 відпрацював на заводі з моменту укладення договору найму житлового приміщення не 8 років, а по серпень 2006 року, тобто трохи більше трьох років ( а.с.82)

До спливу встановленого договором 15-річного строку користування квартирою позивачі звернулися до суду, вважаючи, що їх права порушені.

Відповідно до п.4.5 договору в разі смерті наймача, що прийняв квартиру в користування, договір переукладається за згодою сторін на будь-кого з сумісно проживаючих або проживавших членів сім*ї. ( а.с.10-12).

Однак ніхто з позивачів після смерті ОСОБА_3 не звернувся з питанням щодо переукладення договору і їм не було в цьому відмовлено, що підтверджувало б факт виникнення спору про право.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є державною власністю ( а.с.72).

З відповіді ПАТ "Харківський тракторний завод" від 13.04.2016 року №60/Д -0540 встановлено, що будинок переданий в комунальну власність і тому ОСОБА_1 з приводу передачі квартири в приватну власність слід звертатися до нового власника ( а.с.83).

Однак доказів того, що позивачі зверталися до власника квартири - територіальної громади в особі Харківської міської ради для вирішення питання про передачу квартири в у власність - відсутні.

Фактично позивачі просять суд встановити, що ОСОБА_3 виконав всі умови договору найму жилого приміщення №231, однак навіть при цих умовах договором зазначено, що право власності на спірну квартиру набувається укладенням договору купівлі-продажу і позивачам слід довести, що друга сторона ухиляється від його нотаріального оформлення.

Однак такі вимоги позивачами не заявлялись.

Таким чином , наразі, законних підстав вважати, що ОСОБА_3 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 спільно набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 - немає.

Посилання позивачів та представника позивачки ОСОБА_2 на те, що вказані правовідносини регулюються ст.810-1-813 ЦК України і договір №231 є договором оренди житла з викупом, не можуть бути взяті судом до уваги з тих підстав, що договір укладений 18.03.2003 року, а стаття з'явилася в ЦК 25 грудня 2008 р. завдяки Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким в орендні відносини було впроваджено новий інститут - оренда житла з викупом.

Більш того, такий договір повинен бути обов*язково нотаріально посвідченим., а відсутність обов*язкової встановленої законом нотаріальної форми свідчить про його нікчемність.

Так як доказів того, що померлому ОСОБА_3 на момент смерті належало право власності на квартиру або частину квартири АДРЕСА_1, то відповідно вказана квартира, як така що належить державі Україна не може бути успадкована позивачами.

Виходячи з викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 76, 77, 263,264, 265 - 268, 2280-283 ЦПК України,

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа- Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку розподілу спільного майна подружжя та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3- відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Апеляційному суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлений 10 серпня 2018 року

Суддя О.А.Саркісян