Ухвала суду № 75837640, 10.08.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-п/641/50/2018 Справа № 641/12925/13-ц

У Х В А Л А

10 серпня 2018 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова

у складі : головуючого – судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання: Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” в особі філії “Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.12.2013 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” в особі філії “Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задоволено.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що позивачем був пропущений строк позовної давності. Договір укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” в особі філії “Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова, заявник вважає нікчемним та укладеним для того, щоб позивач мав змогу подати позовну заяву в межах строків позовної давності.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» у встановлено законом порядку та строки подав відзив на заяву про скасування заочного рішення. В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” заперечував проти задоволення заяви про скасування заочного рішення. В судове засідання 10.08.2018 року представник позивача не з’явився надав заяву про розгляд заяви без участі представника.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги заяви, просив суд її задовольнити. В судове засідання 10.08.2018 року ОСОБА_1 не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Так в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства , скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Відповідач ОСОБА_1про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно , належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою його місця проживання, зареєстрованого відповідно до інформації, яку містить відповідь органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо його зареєстрованого місця проживання, що підтверджують рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи (а.с. 35,36), які були повернути до суду з відміткою про закінчення строку зберігання на пошті.

Така кореспонденція має вважатись отриманою позивачем в день її надходження до відділення , що обслуговує будинок за цією адресою незалежно від того чи з’явився позивач особисто та не залежно від причин неотримання вказаного листа особисто. Таким чином поштовий документ, який повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання», має сприйматися достатнім доказом того, що позивач був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку та час та місце розгляду справи.

З'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, заявник не наводить посилань на докази, що мають, на його думку, істотне значення для правильного вирішення справи і які не досліджувались судом при розгляді справи у зв’язку із неявкою відповідача.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Крім того обставини на які посилається відповідач є фактично запереченнями на позов, а не обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку повідомлялався про час та місце розгляду справи, та ним доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано, а тому заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 287,288 ЦПК України , суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” в особі філії “Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Суддя -ОСОБА_2