Рішення № 75837204, 23.07.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/828/18 Провадження № 2/450/1096/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Лаба С. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) площею 2,13 га у с. Вовків, Пустомитівського району Львівської області, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В обґрунтування позову, покликаються на те, що за життя бабці позивача, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,13 га у с. Вовків Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай). Також ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту житловий будинок складається із двох житлових кімнат, кухні, кладови, коридору. Загальна площа будинку становить - 67,6кв.м., житлова - 35,5кв.м. За життя бабця не оформила право власності на житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Бабця не розпорядилася своїм майном за життя. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після смерті ОСОБА_3 позивач доглядає за будинком, утримує його, сплачує комунальні послуги за газ і світло, сплачує податок за земельну ділянку, що підтверджується копіями квитанцій. Укладав договір страхування будинку АДРЕСА_1 із страховою компанією Оранта, що підтверджується договорами страхування від 2008р.-2013р. Вказує, що утримує будинок у належному стані, провів косметичний ремонт. Вказує, що спадкоємцями за законом являємося позивач, ОСОБА_1 та його сестра, ОСОБА_2 - відповідачка. Вважає, що відповідно до вимог ст.549 Цивільного кодексу РСР, котрий діяв на момент відкриття спадщини, є таким що прийняв спадщину, оскільки вступив в управління спадковим майном, просить позов задоволити.

Ухвалою від 13 червня 2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

06.07.2018 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказує на те, що позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, проте подала на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі. Просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з'ясувавши думку позивача та відповідача, висловлені у письмових заявах, та докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про серія НОМЕР_1, виданим Вовківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, 06.12.1998 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_4, що вбачається із копії Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1, виданим Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, 17.01.2003 року.

З копії Свідоцтва про народження ОСОБА_1 вбачається що його батьком є ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Позивач вказує в обґрунтування позову, що на момент смерті його бабці ОСОБА_3 їй належала земельна ділянка площею 2,13 га у с. Вовків Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) та житловий будинок АДРЕСА_1, який згідно технічного паспорту житловий будинок складається із двох житлових кімнат, кухні, кладови, коридору. Загальна площа будинку становить - 67,6кв.м., житлова - 35,5кв.м, проте за життя спадкодавця не оформила право власності на житловий будинок.

Окрім того, позивач вказує, що він, позивач, доглядає за будинком, утримує його, сплачує комунальні послуги за газ і світло, сплачує податок за земельну ділянку, що підтверджується копіями квитанцій, укладав договір страхування будинку АДРЕСА_1 із страховою компанією Оранта, що підтверджується договорами страхування від 2008р.-2013р, а тому відповідно до ст. 548 та п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР, що діяв на момент відкриття спадщини є таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері.

Разом з тим, позивачем не представлено суду доказів для встановлення кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не додано відомостей про звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, а також відсутня відмова нотаріуса у випадку передбаченому законом про неможливість заведення спадкової справи чи видачі свідоцтва про право на спадщину.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості, які дають суду можливість встановити родинні зв'язки між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд критично оцінює довідку виконавчого комітету Вовківської сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області № 139 від 23.04.2018 року про те, що за ОСОБА_3 числиться житловий будинок АДРЕСА_1 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_2 від 12.04.2066 року, оскільки позивач вказує що правовстановлюючого документа на будинок ОСОБА_3 не виготовляла.

Окрім того, довідка із ОКП ЛОР «БТІ» про реєстрацію права власної на житловий будинок № 10 в с. Вовків, Пустомитівського району Львівської області суду не представлена.

Із довідки виконавчого комітету Вовківської сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області № 139 від 23.04.2018 також вбачається, що ОСОБА_3 постійно до дня смерті проживала в АДРЕСА_1, та на день смерті одна була зареєстрована у даному будинку.

Разом з тим довідкою виконавчого комітету Вовківської сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області № 139 від 23.04.2018 року стверджується що на момент її видачі 23.04.2018 року на даний час у вказаному будинку проживає без реєстрації внук ОСОБА_3 - ОСОБА_1.

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_5 з 04.12.1997 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Очевидним є те, що твердження позивача в позовній заяві та відомості в доданих до позовної заяви матеріалах, є взаємосуперечливими, а інших належних та допустимих доказів фактичного проживання, які б в сукупності дали можливість беззаперечно встановити факт проживання зі спадкодавцем на час смерті сторони суду не надали. До нотаріуса з заявою про прийняття спадщини позивач звернувся з пропуском шестимісячного строку, відповідач заяву про відмову від прийняття спадщини нотаріусу не подавала.

Згідно приписів ст.548 Цивільного кодексу Української РСР (що діяв на момент смерті спадкодавця), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу РСР, котрий діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. У п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 р. (у редакції, що була чинна на момент виникнення правовідносин), вказано, що якщо у вказаний в ст.549 Цивільного кодексу Української РСР шестимісячний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не продовження пропущеного строку.

Позивач для підтвердження свої вимог та на обґрунтування підстави позову вказує, що вступив в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_3, проте долучає до матеріалів справи квитанції про оплату комунальних послуг лише з 2010 року, а також та договори страхування нерухомого майна, зокрема і будинку № 10 в с. Вовків, Пустомитівського району Львівської області від 2008р.-2013р.

Враховуючи зазначене можна зробити висновок про те, що на момент смерті спадкодавиці позивач за адресою її проживання та реєстрації зареєстрований не був, фактично не проживав, в управління спадковим майном не вступив, на підтвердження протилежного належних, допустимих та достатніх доказів суду не представлено, а тому його не можна вважати таким, що фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований, непідтверджений жодними доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивачем не представлено, а судом не здобуто жодних переконливих доказів у їх підтвердження, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 548, 549 ЦК Української РСР, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 13, 141, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, ЦПК України, -

у х в а л и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.07.2018 року.

СуддяІ. І. Мельничук