Рішення № 75837189, 09.08.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/741/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2018року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді: Костюк У. І.

за участі секретаря судового засідання Коваль В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам’янка-Бузька цивільну справу за заявою Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області, заінтересована особа: Кам’янка-Бузька державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою,

В С Т А Н О В И В :

Кам’янка-Бузька міська рада Львівської області звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати відумерлою та передати у власність територіальній громаді за місцем відкриття спадщини - Кам’янка-Бузькій міській раді - спадщину після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Батятичі Кам'янка-Бузького району Львівської області, що складається із земельної ділянки (пай) площею 2,92 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Кам’янка-Бузької міської об'єднаної територіальної громади.

В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2, якій належала земельна ділянка площею 2,92 га, розташована на території Кам’янка-Бузької міської об'єднаної територіальної громади у Львівської області, згідно сертифікату на земельну ділянку серія НОМЕР_1, виданого 03.06.1997. Цільове призначення земельної ділянки- ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначають, що спадкоємців за законом та заповітом у померлої немає. Оскільки ОСОБА_2 перед смертю проживала за адресою: АДРЕСА_1 та після добровільного об'єднання територіальних громад правонаступником всього майна прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися є Кам’янка-Бузька міська рада, тому вважають, що земельну ділянку (пай) необхідно визнати відумерлою спадщиною і передати її у власність територіальної громади Кам’янка-Бузької міської ради.

Представник заявника Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Заявлені вимоги підтримали.

Представник заінтересованої особи Кам’янка-Бузької державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у відсутності представника державної нотаріальної контори.

Оскільки сторони по справі в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Статтями 334, 335 ЦПК України передбачено, що заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 13.06.2018, виданого Кам’янка-Бузьким ВДРАЦС ГТУЮ у Львівській області видно, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16.01.2003 року, що набрав чинності 01.01.2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинностіЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України, то до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини, а також визнання спадщини відумерлою після його смерті слід застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

Судом встановлено, що на ім'я ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) сері НОМЕР_1 площею 2,92 га з нимх 2,22 рілля та 0,70 кормові угіддя, яий зареєстрований у книзі запиів за №953 від 03.06.1997 р.

Так, ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог ст. 525 зазначеного кодексу визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № НОМЕР_2 від 02.07.2018 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заведена.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. У зв'язку з цим своєчасне оформлення правового статусу земельних ділянок має загальнодержавне значення.

Згідно статті 274 ЦПК України, в редакції Закону, що діяла на момент звернення заявника з даною заявою, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Ст. 334 ЦПК України, в редакції Закону, що діяла на момент звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до довідки від 20.04.2018 №233, виданої Батятицьким старостинським округом №1 Кам’янка-Бузької міської ради про те, що померла ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Проживала одиноко.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 555 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. Якщо хто-небудь з спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві. Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави. У випадках, передбачених цією статтею, авторське право, що входить до складу спадщини, або право на частку в авторській винагороді, що належало спадкоємцеві, який відмовився, припиняється.

Згідно з ч.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

У ст. 338 ЦПК України зазначено про те, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Враховуючи той факт, що згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), наданої Кам’янка-Бузькою державною нотаріальною конторою від 02.07.2018 року, після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкова справа не заводилась, спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися, так само як і не звертались будь-які особи до Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області за охороною спадкового майна, та пройшло більше одного року з моменту відкриття спадщини, спадкодавець проживав сам, відомостей про те, що хтось вступив в управління або володіння спадковим майном немає, тому суд приходить до висновку про визнання спадщини ОСОБА_2, зокрема, земельної ділянки (пай) площею 2,92 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Кам’янка-Бузької міської об'єднаної територіальної громади, відумерлою спадщиною та про її передачу у власність територіальній громаді Кам’янка-Бузькій міській раді.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення вимог заявника Кам’янка-Бузькій міській раді.

Керуючись ст. ст. 23, ст. 258-259, 264-265, 293, 338, 354, 355, п. п. 9, 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області, заінтересована особа: Кам’янка-Бузька державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою задовольнити .

Визнати спадщину після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Батятичі Кам'янка-Бузького району Львівської області, що складається із земельної ділянки (пай) площею 2,92 га, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Кам’янка-Бузької міської об'єднаної територіальної громади у Львівській області, яку передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, право на яку посвідчено сертифікатом НОМЕР_1, виданим 03.06.1997, про право на земельну частку (пай), відумерлою.

Відумерлу спадщину ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Батятичі Кам'янка -Бузького району Львіської області, що складається із земельної ділянки (пай) площею 2,92 га, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Кам’янка-Бузької міської об'єднаної теиторіальної громади у Львівської області, яку передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, право на яку посвідчено сертифікатом НОМЕР_1, виданим 03.06.1997, про право на земельну частку (пай) - передати у власність територіальної громаді, за місцем відкриття спадщини, Кам’янка-Бузькій міській раді Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Костюк У.І.