Постанова № 75835934, 08.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1169/18

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 31.05.2018 р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Крусян А.В.

суддів: Градовського Ю.М. , Лук'янчук О.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника військового прокурора Південного регіону України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року про повернення позову у справі за адміністративним позовом заступника військового прокурора Південного регіону України, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну «Укроборонпром», Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання утриматися від вчинення дій, визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

11.05.2018р. заступник військового прокурора Південного регіону України, діючі в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну «Укроборонпром», Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо накладення арешту на майно боржника ДП «Миколаївський суднобудівний завод» шляхом винесення 23.03.2018р. та 18.04.2018р. в рамках зведеного виконавчого провадження №47200650 постанов про опис та арешт майна боржника, а саме: нежитлового об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,1н/1; нежитлових приміщень офісу, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 108е; та риболовно-спортивної бази «Волоська коса», розташованої за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Парутине, Волоська коса, буд.5; та зобов'язання утриматися від вчинення дій, наслідком яких може бути відчуження вказаного нерухомого майна ДП «Миколаївський суднобудівний завод»; визнання протиправними та скасування постанов про опис та арешт майна боржника - ДП «Миколаївський суднобудівний завод» від 23.03.2018р. та 18.04.2018р.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2018р. позов залишений без руху, з підстав ненадання прокурором доказів повноважень звернення до суду в інтересах державних підприємств, Кабінету Міністрів України; несплати судового збору.

З причин невиконання вимог ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2018р. про залишення позову без руху в частині надання доказів на підтвердження повноважень звернення до суду в інтересах державних підприємств, Кабінету Міністрів України, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2018р. позов повернуто прокурору.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор в поданій заяві про усунення недоліків позовної заяви не довів правомочність звернення прокурати до суду в інтересах Кабінету Міністрів України, державних підприємств, тому не виконав вимоги ухвали про залишення без руху в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позову.

Надаючи оцінку правомірності та наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» з даною заявою та у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і визначення правового статусу сторін у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

15 липня 2015 року набрав чинність розділ IV Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, стаття 23 Закону встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Так, частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частинами 3, 4 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

З метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами Кабінет Міністрів України Постановою від 29 грудня 2010р. №1221 утворив Державний концерн «Укроборонпром» з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком до цієї постанови.

Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», прийнятим 16.06.2011р. та який набрав чинності із дня опублікування - 09.07.2011р. (Голос України від 09.07.2011 №123) визначено особливості та правові основи управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну «Укроборонпром».

Статтею 3 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України та Державний концерн «Укроборонпром».

Відповідно до ст.4 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» Державний концерн «Укроборонпром» є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Концерн діє на підставі цього Закону та Статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Наглядової ради Концерну.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №993 затверджено Статут Державного концерну «Укроборонпром». В додатку до статуту також затверджено Перелік державних підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром».

Відповідно до пункту 1 Статуту Державного концерну «Укроборонпром», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. №993 та зареєстрованого Державним реєстратором 07.10.2011р., номер запису 10741020000040740, встановлено, що Державний концерн «Укроборонпром» є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром».

Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України.

Права та обов'язки Концерну в процесі управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, яке здійснює Концерн, передбачені статтею 7 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Поряд із зазначеними повноваженнями, визначеними Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», Державний концерн «Укроборонпром» наділений статутними повноваженнями.

В силу зазначеного, Державний концерн «Укроборонпром» може як самостійно здійснювати господарську діяльність, так і залучати до статутної діяльності інших учасників Концерну для виготовлення продукції.

Одночасно Державний концерн «Укроборонпром» може здійснювати управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Саме ці повноваження є делегованими повноваженнями держави у сфері ефективного управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Здійснюючи повноваження з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, Державний концерн «Укроборонпром» є суб'єктом Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року, введеного в дію Указом Президента України від 2 серпня 2016 року № 323/2016 «Про заходи з розвитку оборонно-промислового комплексу України».

За цих обставин, враховуючи наявність делегованих державою повноважень у сфері управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, колегія суддів вважає, що інтереси Держави Україна полягають у розвитку оборонно-промислового комплексу України, одним із спеціальних суб'єктів якого є Державний концерн «Укроборонпром», до компетенції якого віднесені повноваження, визначені у Законі України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Водночас, пред'явлення зазначеного позову прокурором в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» викликано саме захистом інтересів держави у суді, оскільки Державним концерном «Укроборонпром» як уповноваженим органом з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі не вжито заходів щодо оскарження у суді постанов про опис та арешт майна боржника в рамках зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, окружним судом не враховано, що Державний концерн «Укроборонпром» є одним із спеціальних суб'єктів делегованих Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» владних повноважень.

Крім того, відповідно до ст.23 закону України «Про прокуратуру» представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Відповідною письмовою вказівкою в розумінні вказаного Закону є наказ Генерального прокурора від 28.05.2015р. №6ги «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень». Згідно з п.6.4 вказаного наказу позови в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та інших органів центральної влади уповноважені пред'являти як Генеральна прокуратура, так і прокуратура обласного рівня, якою відповідно до Закону України «Про прокуратуру» є військова прокуратура Південного регіону України.

В зв'язку з викладеним, суд першої інстанції, надаючи помилкову оцінку відсутності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», Кабінета Міністрів України та ДП «Миколаївський суднобудівний завод», та визначення правового статусу сторін, невірно застосував норми процесуального права та повернув позов.

На підставі викладеного, відповідно до ст.320 КАС України судова колегія дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позову підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Південного регіону України задовольнити, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року про повернення позову скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Лук'янчук О.В.