Постанова № 75835739, 31.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2018 рокусправа № 808/1020/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання Троянов А.С., з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року (суддя у 1 інстанції - Конишева О.В., рішення ухвалено та складено у залі судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду в м.Запоріжжя 02 травня 2018 року) в справі № 808/1020/18 за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя №35 від 11.01.2018 року;

зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити їй дострокову пенсію за віком відповідно до п.3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення із заявою про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була визнана інвалідом з дитинства з діагнозом нейропатія малоберцових нервів з парезом обох стоп з 2006 року. Їй встановили статус інваліда з дитинства до 18 років, та була оформлена соціальна пенсія. Відмова відповідача в призначенні пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства є протиправною, оскільки існують всі підстави для призначення такої пенсії. Згідно з пунктом 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько - консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Позивач зазначає, що відповідач не звернув увагу на ту обставину, що її донька, має статус інваліда з дитинства, і визнана інвалідом з дитинства до досягнення 18-річного віку, і на час звернення за достроковим призначенням пенсії вона звернулась, як мати інваліда з дитинства, тобто законних підстав для витребування у неї висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку для призначення пенсії - немає.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя №35 від 11.01.2018 року.

Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити позивачу пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, відповідно до ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.01.2018 року - з моменту звернення до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову позивачу. Апелянт зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. На думку апелянта, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що законодавчі зміни виключили поняття «дитина-інвалід» та «інвалід з дитинства» із Закону № 1058, замінивши їх поняттям осіб інвалідів з дитинства. Головною умовою для призначення дострокової пенсії матері особи з інвалідністю є наявність факту виховання осіб з інвалідністю, яким інвалідність була встановлена саме до 6-річного віку бо які мали показання для встановлення інвалідності до цього віку.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 січня 2018 року Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Запоріжжя було винесене рішення № 35, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою для відмови є те, що згідно висновку ЛКК №216/2 від 21.11.2017 року дитина позивача не могла бути визнана дитиною інвалідом до досягнення нею шестирічного віку. Позивач є матір'ю інваліда з дитинства (інвалідність встановлена до досягнення дитиною 18 років), виховувала її до цього віку, досягла 50 років та має не менше 15 років страхового стажу, що є підставою для призначення їй дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону №1058-IVзгідно її звернення за пенсією, з урахуванням положень ст. 45 Закону України №1058-IV. У відповідача були відсутні правові підстави вимагати у позивача для призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, подання медичного висновку лікарсько-консультаційної комісії проте, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, так як дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 04 січня 2018 року позивач, як мати дитини - інваліда з дитинства, маючи трудовий стаж та досягнувши 50-річного віку, звернулась до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення пенсії на підставі абз.4 п.3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1V.

11 січня 2018 року Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Запоріжжя було винесене рішення № 35, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою для відмови є те, що згідно висновку ЛКК №216/2 від 21.11.2017 дитина позивача не могла бути визнана дитиною інвалідом до досягнення нею шестирічного віку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Згідно абзацу четвертого пункту 3 Розділу XV «Прикінцеві положення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Згідно з п.2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку щодо відсутності підстав для призначення та виплати позивачці дострокову пенсію, як матері інваліда з дитинства, оскільки дитина позивачки визнана інвалідом з дитинства у дев'ятирічному віці, а тому позивачка мала надати територіальному управлінню Пенсійного фонду України висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що її дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Такого висновку позивачем не було надано.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо призначення пенсії, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року в справі № 808/1020/18 за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 31 липня 2018 року, в повному обсязі постанова складена 9 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 31.07.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва