Рішення № 75834303, 23.07.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3533/17

Провадження № 2/311/205/2018

23.07.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Терещенко М.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року,

В С Т А Н О В И В :

28.12.2017 року ОСОБА_2 особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра» звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 17.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступник ВАТ КБ «Надра») та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, за умовами якого Банк надав позичальнику ОСОБА_3 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 28388,25 доларів США 25 центів на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна – квартири № 12, що знаходиться за адресою: Запорізька область м. Василівка вул. Чекістів буд. 37, строком до 10.12.2032 року. Відповідно до п.1.3.1 Договору відсоткова ставка становить 12,49 % річних. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоду на залишок заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника, між позичальником ОСОБА_3 та Банком було укладено Іпотечний договір від 17.12.2007 року, який було зареєстровано за №2000 приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 Предметом іпотеки за Іпотечним договором виступило нерухоме майно, а саме квартира №12, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 59.1 кв.м., у тому числі жилої 40,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Василівка, вул.Чекістів, буд.37.

Для забезпечення повернення кредитних кошів на користь Банку, 17 грудня 2007 року ОСОБА_4 з Банком укладено договір поруки, за яким поручитель ОСОБА_4 поручається перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 07/2007/3341Фжр.

Згідно умов договору поруки (п.п.1.2.,1.4.) поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і позичальник, солідарно, всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

На виконання умов укладеного Кредитного договору № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, Банк належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів позичальнику. Однак, позичальник ОСОБА_3 порушив взяті на себе зобов’язання, кредитні кошти не повертає та не сплачує проценти, нараховані за користування кредитом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №113 від 05.06.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» розпочалась процедура ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.

Станом на 31.05.2017 року за Кредитним договором № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року утворилася заборгованість, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 26536 доларів США 24 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 31.05.2017 року становить - 699303 гривні 64 копійки; заборгованості по сплаті відсотків в сумі 9125 доларів США 94 центи, що за курсом НБУ станом на 31.05.2017 року становить – 240493 грн. 87 копійок; пені за прострочення сплати кредиту в сумі 61477,03 гри., загальна сума заборгованості станом на 31.05.2017 року складає 1001541,54 гривень. До теперішнього часу відповідач ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року у добровільному порядку не погасив, тому позивач вимушений звернутися за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів до суду з даним позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк» Надра» заборгованість за кредитним договором № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року в розмірі 35,662,18 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 31.05.2017 року складає 939 797,51 грн., та 61 477,03 грн., а разом 1001541,54 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання по справі (а.с.61).

07.02.2018 року відповідачем ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву (а.с.66-69).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.74).

06.04.2018 року від представника позивача ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.85-89).

24.04.2018 року відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.101-104).

08.05.2018 року від представника позивача ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.106-118).

22.05.2018 року відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подано письмові пояснення щодо доводів, викладених позивачем в письмових поясненнях на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.120-124).

07.06.2018 року від представника позивача ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_1 надійшли заперечення на пояснення щодо доводів, викладених в письмових поясненнях на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.131-137).

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, та подані до суду відповідь на відзив на позовну заяву від 06.04.2018 року, письмові пояснення на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 08.05.2018 року, заперечення на пояснення щодо доводів, викладених в письмових поясненнях на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 07.06.2018 року підтримав у повному обсязі та просить задовольнити заявлені позивачем позові вимоги за підставами, викладеними у позовній заяві в редакції від 21.12.2017 року та наданих письмових поясненнях.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання ними судових повісток (а.с.65,76,77,80,81,96,97) та розписками про вручення судових повісток (а.с.127,128,142,143,145,146) проте, суду надано заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с.72), заявлені позовні вимоги не визнають в повному обсязі, просять позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» залишити без задоволення. У відзиві на позовну заяву від 07.02.2018 року відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначають, що не визнають позовні вимоги з тих підстав, що: заборгованість за кредитним договором утворилася не з їх вини, оскільки свої обов'язки позичальника ОСОБА_3 виконував добросовісно приблизно до травня-червня 2015 року, тобто до моменту, коли стало відомо, що Василівське відділення КБ «Надра» закрито. Щодо процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» на той час у ОСОБА_3 не було інформації, тому він не мав об’єктивної можливості сплатити платіж по кредитному договору через інші банки, оскільки йому було відмовлено у прийнятті платежів та повідомлено, що рахунки банку «Надра» закриті. З червня 2015 року до теперішнього часу мало місце прострочення кредитора згідно статті 613 ЦК України, оскільки рахунки банку були закриті, а інші фінансові установи відмовлялися приймати платежі, і ні Банк, ні позивач не повідомив позичальника про нові реквізити рахунку для сплати кредитних платежів у доларах США. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також посилаються на те, що ОСОБА_2 особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра» не мала права нараховувати відсотки за кредитом, оскільки не є банківською установою, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів відсотків за користування кредитом з 04.06.2015 року по теперішній час в сумі 9125,94 доларів США є неправомірними. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення з них пені за прострочення сплати кредиту та відсотків у сумі 61 488, 03 грн., оскільки має місце прострочення кредитора, посилаючись на розрахунок пені за період часу з 31.05.2016 року по 30.05.2017 року, де позивач пропустив строк позовної давності в один рік, передбачений ч.2 ст.258 ЦК України, так як звернувся до суду з позовом лише 28.12.2017 року, а тому нарахування пені з 31.05.2016 року по 29.12.2016 року в сумі 33719,04 грн. суперечить вимогам ч.2 ст.258 ЦК України.

Вислухавши судовому засіданні пояснення представника позивача ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цивільної справи № 311/3533/17, суд вважає, що заявлені ОСОБА_2 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 17 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (а.с.37-40) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, відповідно до умов з якого Банк надав позичальнику ОСОБА_3 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 28388 (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят вісім) доларів США 25 центів (п.1.1 кредитного Договору). Відповідно до п.1.3.1 Договору, відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,49 відсотків річних, з кінцевим строком повернення кредиту - 10 грудня 2032 року (п.1.4 Договору), копія кредитного договору міститься в матеріалах справи (а.с.9-13).

Для забезпечення виконання зобов’язань перед кредитором позичальника ОСОБА_3 відповідно до укладеного 17.12.2007 року кредитного договору №07/2007/3341Фжр, між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір від 17.12.2007 року, який було зареєстровано за № 2000 приватним нотаріусом Василівського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.15-19). Предметом іпотеки за Іпотечним договором є нерухоме майно, а саме: квартира № 12, що складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 59,1 кв.м., у тому числі жилої 40,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область м. Василівка вул. Чекістів буд. 37.

17 грудня 2007 року, з метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 своїх зобов’язань перед кредитором, відповідно до кредитного договору №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № б/н від 17.12.2007 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.20-21). Відповідно до пункту 1.2 вказаного Договору поруки, поручитель ОСОБА_4 зобов’язалася перед Кредитором нести відповідальність у повному обсязі за виконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань по кредитному договору №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, та відповідати перед кредитором за виконання зобов?язань у повному об?ємі всім належним їй на праві власності майном та грошовим коштами (п.1.4 Договору поруки). Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.2. Договору поруки). Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов?язань, так і при невиконанні позичальником зобов?язань в цілому (п.1.3 Договору поруки).

Відповідно до п.1.2 договору поруки № б/н від 17 грудня 2007 року у разі невиконання (неналежного виконання) боржником ОСОБА_3А.В. своїх зобов’язань по кредитному договору №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року поручитель ОСОБА_4 та боржник ОСОБА_3 несуть відповідальність перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене та абсолютне право Банку вимагати виконання зобов’язань, вказаних в п.1.1 (повернути кредит, сплати відсотки, інші платежі, можливі штрафні санкції (штраф, пеня) договору поруки повністю (чи у будь-якій частині) як від Позичальника так і від Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Як вбачається з 1.2 та п. 1.4 договору поруки № б/н від 17 грудня 2007 року ОСОБА_4 відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, солідарно, всім належним на праві приватної власності майном та грошовими коштами. При цьому, Поручитель та Позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 3.3.1 та п. 3.3.2. позичальник ОСОБА_3 зобов'язався повертати кредит, сплачувати щомісячно суму мінімального платежу, що складає 312 доларів США 68 центів (а.с.9) шляхом безготівкового перерахування або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок № 79112065 тарифного пакету у порядку, передбаченому п.3.3.3. шляхом сплати мінімально необхідного платежу у валюті Кредиту.

Пунктом 3.3.3 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язується щомісячно, до 10 числа поточного місяця вносити мінімально необхідний платіж по кредиту, визначений у п.3.3.1. цього Договору, а Банк здійснює списання з поточного рахунку погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти мінімально необхідний платіж у сумі 312,68 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредиту 10.12.2032 року.

Відповідно до п. 3.4 Договору, якщо на протязі дії Кредитного договору Позичальник несвоєчасно чи не повністю вніс черговий мінімальний платіж, то Банк приймає виконання Позичальником своїх зобов’язань в наступному порядку: прострочені відсотки за користування кредитом, відсотки за користування кредитними коштами, пені та штрафи, прострочена сума кредиту, сума кредиту. З метою виконання умови, передбаченої п.3.4 Кредитного договору, Банк самостійно розподіляє грошові кошти згідно черговості, або іншої черговості встановленої на розсуд Банку.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі невиконання Позичальником зобов’язань щодо строків та повноти сплати кредиту та процентів відповідно до умов цього Договору, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі порушення Позичальником вимог п. 4.3, за виключенням п.п. 4.3.3 – 4.3.5 Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми Кредиту, визначеної у п.1.1 цього Договору, за кожний випадок

Пунктом 4.2.4 Кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п.3.3.3 цього Договору, а також у випадку, не виконання умов передбачених у п. 4.3.6 цього Договору.

Позичальником ОСОБА_3 було підписано Кредитний договір №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року про надання у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в сумі 28388 доларів США 25 центів та тим самим позичальник ОСОБА_3 виявив свою згоду з усіма істотними умовами договору та зобов’язався їх виконувати.

На виконання умов Кредитного договору №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, Банк належним чином виконав взяті на себе зобов'язання та надав позичальнику ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 28388,25 доларів США, що відповідачем ОСОБА_3 не оспорюється.

Проте, позичальником ОСОБА_3 протягом строку дії Кредитного договору було допущено порушення виконання своїх зобов'язань за укладеним кредитним Договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості та необхідності звернення позивача до суду з даним позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 від 05.06.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра» з 05.06.2015 року, розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6 (а.с.4).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2342 від 05.11.2016 року «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та делегування повноважень ліквідатора», вирішено продовжити строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» на два рки, з 04.06.20018 року по 03.06.2010 року, продовжено повноваження ліквідатора ОСОБА_6 по 03.06.2020 року (а.с.154).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, у зв'язку з несплатою відповідачем ОСОБА_3 кредитних коштів у встановлені Договором строки, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором та випискою по особовим рахункам (а.с.29-36), станом на 31.05.2017 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_3 по Кредитному договору №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року становить - 1001541,54 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 26536,27 доларів США (за курсом НБУ станом на 31.05.2017 року становить - 699303,64 грн.); заборгованість по сплаті відсотків – 9125,94 доларів США (за курсом НБУ саном на 31.05.2017 року становить - 240493,87 грн.); пеня за прострочення сплати кредиту – 61477,03 гривень.

Вищевказаний розрахунок заборгованості по Кредитному договору №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року відповідачами не оспорений, власний контррозрахунок відповідачами не наданий, у відзиві відповідачами лише висловлені письмові заперечення щодо нарахування позивачем, який не є банківською установою, відсотків за кредитним Договором, має місце прострочення кредитора, а також відповідачі вважають неправомірним нарахування пені в сумі 61488, 03 грн. у зв?язку з пропуском строку позовної давності в один рік, передбачений ч.2 ст.258 ЦК України.

Разом з тим, заперечення відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 проти позову, відповідно до яких останні посилаються на неможливість здійснення платежів по погашенню кредиту за укладеним 17.12.2007 року кредитним договором по причині відсутності працюючих (діючих) відділень ПАТ КБ «Надра» за місцем їх проживання (м.Василівка Запорізької області) після червня 2015 року, є голослівними та неприйнятними, оскільки після відкликання постановою Правління НБУ № 356 від 04.06.2015 року банківської ліцензії та ліквідації ПАТ КБ «Надра», на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та у засобах масової інформації (офіційному виданні в газеті «Голос України» № 103 (6107) від 12.06.2015 року) розміщено повну необхідну інформацію про реквізити для здійснення платежів щодо погашення кредиту (а.с.113-116), які також були відображені у листі-повідомленні № 1.7-4811 від 20.07.2017 року, направленому на адресу позичальника ОСОБА_3А, за його звернення від 19.06.2017 року (а.с.90-92).

Таким чином, відсутні підстави вважати ПАТ «КБ «Надра» є кредитором, що прострочив, оскільки Ліквідатор Банку офіційно проінформував своїх клієнтів розмістивши інформацію про зміну реквізитів на офіційному сайті Банку та Фонду.

Також, посилання відповідачів на неправомірність нарахування позивачем - ОСОБА_2 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» відсотків за користування кредитом з 04.06.2015 року по теперішній час, є безпідставними, оскільки відповідно до положень ст.91 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), з моменту прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури банку останній втрачає право на здійснення банківської ліцензії, а також припиняється нарахуванняпроцентів, неустойки (штрафу, пені) та інших екномічних санкцій по всіх видах заборгованості банку. Однак, предметом судового розгляду є стягнення заборгованості не Банку, а позичальника ОСОБА_3 перед Банком, що не є тотожними поняттями.

Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір підписаний сторонами договору, які досягли згоди з усіх істотних умов цього договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач ОСОБА_3 на момент укладення кредитного договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому виконував його.

Загальні умови виконання зобов’язань визначено статтею 526 ЦК України.

Згідно ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення в цивільних справах", у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним Банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України. Разом із тим, як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Згідно правового висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України у справі № 6-190цс15, зазначено, що стягнення банківською установою боргу в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Статтею 204 Цивільного кодексу України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так, згідно вимог ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором боржником за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Крім того, відповідно до приписів ст.541-543 ЦК України при солідарній відповідальності боржників (солідарних боржників) кредитор вправі вимагати виконання обов'язків частково або в повному обсязі, як від всіх боржників разом, так і від кожного боржника окремо. Солідарні боржники залишаються відповідальними доти, доки їх обов'язок не буде виконаний в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов’язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо.

Разом з тим, згідно положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України № 6-116цс13 від 06.11.2013 року, у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності як пеня та штраф не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно з ч.2 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зроблено до винесення ним рішення.

Аналіз вимог ст.266, ч.2 ст.258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, який міститься в матеріалах справи (а.с.29-36) вбачається нарахування пені за прострочення сплати мінімального платежу по кредиту, за період з 31 травня 2016 року по 30 травня 2017 року, в загальній сумі - 61744 грн. 03 коп.

Разом з тим, виходячи з вищенаведеного розрахунку заборгованості, суд вважає, що підлягає стягненню вищевказана нарахована позивачем пеня лише за один рік (ч.2 ст.258 ЦК України), а саме розрахована за період з 28 грудня 2016 року по день звернення позивача до суду, тобто по 28 грудня 2017 року. А враховуючи ті обставини, що в судовому засіданні представник позивача підтримав у повному обсязі заявлені ними раніше позовні вимоги, уточненого розрахунку заборгованості за Кредитним договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 суду не надано та в судовому засіданні не доведено, тому суд вважає необхідним зменшити розмір пені, здійснюючи при цьому розрахунок пені саме за тими даними, які наведені у розрахунку позивача, який є наявним в матеріалах справи, тобто за період з 28 грудня 2016 року по 30 травня 2017 року та відповідно до якого, розмір пені за прострочення сплати кредиту за вищевказаний період з 28 грудня 2016 року по 30 травня 2017 року становить - 28719 гривень 51 копійку (а.с.34-36).

Таким чином, у зв'язку із вищезазначеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.13 ЦПК України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем пропущена спеціальна (скорочена) позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (пені), клопотань про поновлення позовної давності представником позивача не заявлено, належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку позовної давності позивачем суду не подано, а тому заявлені позивачем ОСОБА_2 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра» позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кредитним Договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року неустойки (пені) підлягають задоволенню частково, та як зазначалося вище у відповідності до приписів ч.2 ст.258 ЦК України, та із застосуванням позовної давності в один рік, який передував зверненню позивача до суду з даним позовом та розмір якої становить 28719 грн. 51 коп., розрахованої за період з 28 грудня 2016 року по 30 травня 2017 року включно. Штрафні санкції, нараховані за межами цього строку, стягненню не підлягають у зв’язку із пропуском строку позовної давності.

Як встановлено судом, протягом дії кредитного договору від 17.12.2007 року позичальник ОСОБА_3, починаючи з травня 2015 року неналежно виконував взяті на себе за даним договором зобов’язання.

Вищевказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи Розрахунком заборгованості за договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, складеним станом на 31.05.2017 року (а.с.29-36).Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним кредитним Договором відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 суду не надано та в судовому засіданні не доведено, також не надано доказів належного виконання зобов’язань за кредитним договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 у встановлені Договорі строки.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачами в даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов’язання, визначеного кредитним договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року про надання у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошових коштів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_2 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра» позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково за вищенаведеними підставами, оскільки позичальник ОСОБА_3 свої зобов’язання за укладеним кредитним Договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року належним чином не виконує, а також, враховуючи обов'язок поручителя – ОСОБА_4 за договором поруки нести зобов'язання та солідарну відповідальність у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору, наявна за вищевказаним кредитним договором заборгованість, відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, тому заборгованість за вказаним кредитним Договором №07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, яка виникла станом на 31 травня 2017 року в загальній сумі - 968517 гривень 02 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 26536 доларів США 24 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 31.05.2017 року становить - 699303 гривні 64 копійки; заборгованості по сплаті відсотків в сумі 9125 доларів США 94 центи, що за курсом НБУ станом на 31.05.2017 року становить – 240493 гривні 87 копійок; пені за прострочення сплати кредиту в сумі 28719 гривень 51 копійки, та яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача в судовому порядку.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 15023,13 гривень, тому відповідно до положень ст.ст.133,141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем та документально ним підтверджені (а.с.8) судові витрати по оплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 14527,37 грн., виходячи з наступного розрахунку: 968517,02 грн. х 100 % : 1001541,54 грн. = 96,70 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог; 15023,13 грн. х 96,70 % : 100 % = 14527,37 грн. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову), при цьому стягнення з відповідачів судового збору підлягає не в солідарному, а в дольовому порядку - у рівних частках, по 7263 гривень 69 копійок з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст..256, 258, 260, 261, 266, 267, 509, 514, 515-519, 525, 526, 530, 631, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року – задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1; місце реєстрації: Запорізька область м.Василівка бул.Центральний буд.37 кв.12), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2; місце реєстрації: Запорізька область м.Василівка бул.Центральний буд.37 кв.12) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ вул.Сичових Стрільців,15, код ЄДРПОУ - 20025456) заборгованість за кредитним договором № 07/2007/3341Фжр від 17.12.2007 року, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 26536 (двадцять шість тисяч п’ятсот тридцять шість) доларів США 24 (двадцять чотири) центи, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 31.05.2017 року становить - 699303 (шістсот дев’яносто дев’ять тисяч триста три) гривні 64 копійки; заборгованості по сплаті відсотків в сумі 9125 (дев?ять тисяч сто двадцять п’ять) доларів США 94 (дев’яносто чотири) центи, що за курсом НБУ станом на 31.05.2017 року становить – 240493 (дві сорок тисяч чотириста дев’яносто три) гривні 87 копійок; пені за прострочення сплати кредиту в сумі 28719 (двадцять вісім тисяч сімсот дев’ятнадцять) гривень 51 копійки, а всього стягнути – 968517 (дев’ятсот шістдесят вісім тисяч п’ятсот сімнадцять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1; місце реєстрації: Запорізька область м.Василівка бул.Центральний буд.37 кв.12) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ вул.Сичових Стрільців, буд.15, код ЄДРПОУ - 20025456) судовий збір в сумі - 7263 (сім тисяч двісті шістдесят три) гривні 69 (шістдесят дев?ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2; місце реєстрації: Запорізька область м.Василівка бул.Центральний буд.37 кв.12) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ вул.Сичових Стрільців, буд.15, код ЄДРПОУ - 20025456) судовий збір в сумі - 7263 (сім тисяч двісті шістдесят три) гривні 69 (шістдесят дев»ять) копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7