Постанова № 75834041, 19.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2054/18 Справа № 185/10038/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бабій С. О. Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 48

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі - Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 - про поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Свій позов ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що із ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07 грудня 2013 року, в період якого придбали майно, яке він просить розділити, включивши в поділ суму 42 612грн., ориману ним від Фонду соцстрахування, які витрачені на сім*ю, та стягнути з відповідачки грошову компенсацію для зрівняння часток в сумі 21 306грн.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 також просила поділити спільно нажите майно з врахуванням суми особистого боргу відповідача- 9.578,42грн., сплачених грошових внесків по його особистому кредиту в сумі 21 185грн., виділити їй майна на суму 20 731,80грн., відповідачу на суму 48 513,42грн. та стягнути з останнього на її користь компенсацію в сумі 20 815,33грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2017 року позовні вимоги як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 задоволено частково, поділене спільне сумісне майно з виділенням його ОСОБА_3 на загальну суму 16 525грн, ОСОБА_4 - на загальну суму 14 949грн. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 різницю у вартості майна у сумі 788грн. З кожного стягнуто витрати по справі у сумах по 487.20грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити вказане рішення, задовольнивши повністю її зустрічний позов, вважає рішення в цій частині незаконним, таким, що ухвалене в порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом залишені без уваги пояснення ОСОБА_3 щодо майна, яке вона просила поділити.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає рішення в оскаржуваній частині законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 07 грудня 2013 року укладено шлюб, в період якого було придбане майно, а саме: меблі для гостинної кімнати - 3800 грн; накопичувач - диск - 1000 грн; вудки -2 штуки - 800 грн.; люстра -200 грн.; роутер ТР-Link -350 грн (відповідач вказав вартість 600 грн.); сковорода «Тефаль» -450 грн.; двері міжкімнатні -800 грн.; дриль - 200 грн.; набір посуду -500 грн; бокали для вина - 150 грн.; посуд для кави -200 грн; ножі кухонні - 250 грн; вікно «євро» КВ -2 шт. - 3000 грн; об`єктив Nikon-50 мм - 3500 грн (відповідач вказав вартість 2500,00 грн). рибацьке приладдя - 500 грн.; риболовна сумка - 250 грн; м`ясорубка «Zelmer»-1800 грн (відповідач вказав вартість 1200,00 грн); планшет «Lenovo» - 3500 грн; вспишка «Nikon» № SВ - 700 - вартістю 4399 грн; стіл виїзний - 700 грн; блендер «Сатурн»-150 грн.; йогуртниця «Mулінекс»-600грн; акумулятори «Варта»-500 грн.; тумба-комод «Львов»-850 грн; рюкзак під фототехніку-600 грн; мультиварка - 500 грн.; теплообігрювачі «Теплостар» - 2100 грн; джостік Стік Е «Х-Вох 360» - 300 грн; годинник електронний - 200 грн..

Шлюбно-сімейні відносини між подружжям припинені з травня 2015 року.

Враховуючи, що сторони визнали набуття спільного майна: роутер ТР-Link, об`єктив Nikon-50 мм, м'ясорубка «Zelmer», проте належних доказів вартості вказаного майна не надали, суд, визначився з вартістю вказаного майна: роутера ТР-Link 475 грн, об`єктиву Nikon-50 мм 3 000,00 грн, м`ясорубки «Zelmer» - 1 500,00 грн.

І, таким чином, встановив загальну вартість усього спільно нажитого майна в сумі 31 474,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

За правилами ст.60 СКУ- майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Виходячи із наведених норм закону, того, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна, враховуючи суму платежу за кредитним договором 33 380, 44грн, укладеним 31.10.2013.-до шлюбу, а також заборгованість за опалення в сумі 9 578.42грн., те, що належних доказів сплати кредиту та боргу за опалення із особистих грошей не надано,- суд правильно вважав що сплата кредитних зобов'язань та зобов'язань з оплати послуг опалення відбулося за рахунок спільних коштів подружжя, а тому вимоги ОСОБА_4 у даній частині суд визнав необґрунтованими.

На підставі довідки про доходи від 24.12.2015, виданої відділенням ВД ФСС НВПЗУ в м. Павлограді, встановлено, що за жовтень 2014 року ОСОБА_3 отримав виплату 42 612,10 грн.. Враховуючи, що ним заявлено вимогу про визнання вказаної страхової виплати спільним сумісним майном, з підстав, що остання була витрачена на сім'ю, суд, перевіривши дану вимогу, зробив вірний висновок, що у цій частині позов є необґрунтованим, оскільки вказана обставина відповідачкою не визнана, а належних доказів внесення даної суми у спільне майно подружжя та її витрати ним, не надано.

Разом з тим, судом залишені без задоволення вимоги ОСОБА_4 про визнання спільною сумісною власністю: комплект (фотоаппарат Nikon d-3200, 2 об'єктива та сумка), вартістю - 7.245 грн. 80 коп.; перехідники для теплообіргівачів «Теплостар», 3 шт. на суму - 900 грн, враховуючи, що позивачем вони не визнані, доказів придбання частини вказаного майна не надано, а вибуття фотоапарату Nikon D3200 із власності подружжя за розпискою, позивач пояснював тим, що передав ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу сім*ї у сумі 7 500 грн.

Щодо вимоги ОСОБА_4 про збільшення частки у спільному майні подружжя, суд виходив із ч. 3 ст. 70 СК України, відповідно до якої за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Відповідачкою за її позовом наведені обставини не доведені, тому суд вірно вважав відсутніми підстави для збільшення частки у спільному сумісному майні подружжя

Відповідно до ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи вимоги закону та вірно встановлені судом обставини справи, суд частково задовольнив позовні вимоги обох сторін, виділивши позивачеві майна на суму 16 525грн., а відповідачці- на суму 14 949грн., різницю в вартості .майна у сумі 788грн стягнув з позивача на користь відповідачки.

Доводи апелянта в скарзі про те, що ОСОБА_3 визнав заборгованість за опалення й сплату частини кредиту у шлюбі, факт придбання фотоапарату у шлюбі, не дають підстав для зміни рішення, про що у скарзі просить апелянт, оскільки у цих вимогах судом було відмовлено, що може бути підставою лише для скасування рішення, а не для його зміни.

Оскільки інші доводи, які детально перевірені апеляційним судом, пов*язані з вимогами щодо заборгованості за опалення, сплату частини кредиту у шлюбі, факту придбання фотоапарату у шлюбі, вони визнаються такими, що не впливають на законність рішення в оскаржуваній частині, воно підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

В зв'язку із залишенням скарги без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2017 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова чинна з моменту прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 5 травня 2018 року.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

З.М. Пономарь