Рішення № 75833859, 02.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року № 810/1266/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 34557,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 34557,74 грн. У результаті несплати нарахованої суми основних платежів по податковим деклараціям, донарахованих штрафних санкцій та пені.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що акт перевірки від 08.08.2016 №52/10-04-15-50 прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 відкрито спрощене провадження у справі у даній справі.

25 червня 2018 року від позивача та відповідача через канцелярію суду надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація №1700005041 від 03.02.2017, у якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 587,71 грн.

Податкові зобов'язання визначені у вказаній податковій декларації були частково погашені за рахунок переплати у розмірі 474,04 грн.

Крім того, як вбачається з інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, контролюючим органом здійснено нарахування пені у розмірі 952,22 грн.

Як слідує з даних інтегрованої картки платника податків, відповідач частково сплатив пеню у розмірі 508,15 грн., у зв'язку з чим залишок несплаченої пені становить 444,07 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено камеральну перевірку своєчасності подання форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів фізичною особою-підприємцнм ОСОБА_1 за червень 2016 року, результати якої оформлені актом від 08.08.2016 №52/10-04-15-50.

На підставі висновків акта перевірки від 08.08.2016 №52/10-04-15-50, відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контролюючим органом було прийняте рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій від 22.08.2016 №000063/10-04-12/2743607877 у розмірі 34000,00 грн.

Не погоджуючись з нарахованими штрафними санкціями, позивач звернувся до суду про скасування зазначеного рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №810/3976/16 у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено. У зв'язку з чим, дана сума зобов'язань набула статусу узгодженого зобов'язання.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 34557,74 грн., що складається з нарахованих штрафних санкцій у розмірі 34000,00 грн., пені у розмірі 444,07 грн. та самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 113,67 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У силу положень пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" від 02.08.2017 №5338-17 на суму 34557,74 грн.

Вказану податкову вимогу було вручено особисто відповідачу 11.08.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Жодних доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені у ній грошові зобов'язання є узгодженими.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 34557,74 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 34557 (тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 74 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 02.07.2018.

Суддя Панченко Н.Д.