Ухвала суду № 75833856, 13.08.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/553/18

Номер провадження 11-кп/775/675/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2018р. колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Круподері Д.О., Савкової С.В.,

при секретарі судового засідання Долі В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу заступника прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_2 на вирок Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 05.04.2018 р., яким затверджено угоду про визнання винуватості від 22.01.2018р., укладену між прокурором Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, якою обвинуваченого

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає в м. Краматорськ, вул. Філатова, буд. 24 Донецької області

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 950 грн.,

за участю прокурора Фролова Ф.В.,

захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а :

Зазначений вирок був оскаржений заступником прокурора Донецької області Бойко Н.О., яка в апеляційній скарзі:

- вважає вирок незаконним та таким, що підлягає зміні на підставі ст.ст. 408, 409,412 КПК України, з урахуванням вимог ст. 9 ч. 6, ст. 7 ч.1 п. 17, ст. 24, ст. 334, п.2. ч. 4 КПК України в частині рішення долі речових доказів та процесуальних витрат у зв’язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону;

- наголошує, що в порушення вимог ст.ст. 370, ч. 4 ст. 374 КПК України, ст.ст. 96-1 ч.1, ст. 94-6, п.п.4 КК України, ст. 100 ч. 9, п. 1,4 КПК України суд вирішив долю тільки частини речових доказів та не правильно вирішив долю автомобіля ГАЗ 3302, а саме постановою слідчого від 09.11.2017 р. визнані речовими доказами 1) намет синього кольору, 2) пиляні стовбури дерев кількістю 56 штук, 3) бензопила марки «Темп» БП - 458 серійний номер БП-90488; 4) 1 колба з полімерного матеріалу ємністю 5 л, заповнена прозорою рідиною, 2 колби з полімерного матеріалу з написом «VUKO», 1 колба з полімерного матеріалу з маслом з написом «ІТІHL» з рідиною червоного кольору 5) полімерна сумка з 10 ланцюгами від бензопили, 6) телефон «SUMSUNG Duos» модель GT - S7262 в корпусі білого металу, IMЕІ 359794/05/698754/3, мобільний телефон «НТС» модель Desire 620 G, в корпусі білого металу, IMЕІ 356530067155248, мобільний телефон марки «LG» IMЕІ 356129035081693 7) автомобіль ГАЗ 3302 д/н НОМЕР_1, ключі від зазначеного автомобіля та свідоцтво про його реєстрацію на ім’я ОСОБА_6;

- вказує, що автомобіль ГАЗ 3302 суд повинен був повернути власнику ОСОБА_7, а не залишити за належністю; бензинова пила «Темп БП4-4334» та 10 ланцюгів до неї є заздалегідь приготовленим інструментом, знаряддям злочину, та згідно п. 4 ст. 96-2 КК України підлягають спеціальної конфіскації; 4 колби, вказані вище, та полімерна сумка, як майно, що не може бути використано, не має цінності, та власник якого не встановлений, підлягає знищенню згідно з п. 4 ч.9 ст. 100 КПК України; вказані вище три телефони, які не є знаряддями злочину, повинні бути повернуті законним володільцям;

- вказує, що при ухваленні вироку судом в порушення вимог ст.ст. 124 ч. 2, 126 ч.1 КПК України не стягнув з обвинуваченого судові витрати за проведення судової економічної експертизи.

Про час , дату та місце розгляду апеляційної скарги обвинувачений був повідомлений належним чином, проте до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора Фролова Ф.В., який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, захисника ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прохав відмовити у її задоволенні, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним вироком обвинуваченого визнано винуватим у тому, що він з початку листопада 2017 р. та до 08.11.2017 р. на території полезахисної лісосмуги на землях лісогосподарського призначення на території Андріївської сільради Слов’янського району Донецької області, діючи умисно, в порушення ЗУ «Про охорону навколишнього середовища», з метою незаконної порубки лісу, з корисливих мотивів, не маючи лісорубного квітка (ордера), який засвідчує законність здійснення порубки лісу, з використанням ланцюгової бензинової пили «Темп БП-458», здійснив незаконну порубку 114 живих дерев породи акація та за допомогою інших осіб завантажив розпилені стовбури дерев до кузова автомобіля ГАЗ 3302, чим заподіяв державі істотну матеріальну шкоду у розмірі 637 250 грн. 61 коп.

Оскаржуваним вироком затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4, його захисником ОСОБА_8, та ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч.1 КК України та йому призначене покарання у виді штрафу у розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 950 грн., в дохід держави. З обвинуваченого ОСОБА_4 стягнуто в дохід держави судові витрати за проведення судової економічної експертизи в сумі 1 594 грн.

Оскаржуваним вироком вирішена доля речових доказів: тенту з полімерного матеріалу, пиляних стовбурів дерев кількістю 56 штук, автомобілю НОМЕР_2, його ключів та свідоцтва про реєстрацію.

Фактичні обставини справи та кваліфікація дій ОСОБА_4 апелянтом не оскаржуються.

В суді апеляційної інстанції апелянтом додатково були надані постанова слідчого від 09.11.2017 р. про визнання речовими доказами та передачу на зберігання ланцюжкової бензинової пили «Темп БП-458», 10 ланцюгів до бензинової пили, чотирьох полімерних колб; протокол огляду місця події від 08.11.2017 р., ухвала слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13.11.2017 р. про накладення арешту на майно.

Згідно ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а саме перешкодило чи могло перешкодити суду повно та всебічно з’ясувати обставини кримінального провадження, встановити істину, забезпечити права і законні інтереси учасників кримінального провадження. Порушення кримінального процесуального закону, що не вплинули і не могли вплинути на законність та обґрунтованість вироку, не визнаються істотними і не тягнуть за собою зміни або скасування судового рішення.

Ч. 4 ст. 394 КПК України конкретно та однозначно врегульовано питання оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор має право оскаржити такий вирок у двох випадках:

1) якщо суд призначив обвинуваченому покарання менш суворе, ніж узгоджене сторонами угоди;

2) затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що вирок є незаконним та таким, що підлягає зміні на підставі ст.ст. 408,409,412 КПК України, з урахуванням вимог ст. 9 ч. 6, ст. 7 ч.1 п. 17, ст. 24, ст. 334, п.2. ч. 4 КПК України в частині рішення долі речових доказів та процесуальних витрат у зв’язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є неспроможним та не ґрунтуються на вимогах КПК України.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню й інші доводи апеляційної скарги прокуратури стосовно вирішення долі речових доказів по справі, та стягнення з обвинуваченого судових витрат. Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та з мотивувальної та резолютивної частини вироку надані суду апеляційної інстанції протокол огляду місця події від 08.11.2017 р., постанова від 09.11.2017 р. про визнання речових доказів, ухвала слідчого судді від 13.11.2017 р. про накладення арешту на майно, взагалі відсутні в матеріалах кримінального провадження, вказані документи судом в судовому засіданні не досліджувались, у вироку вирішена доля наявних у справі речових доказів. Також судом у вироку з обвинуваченого стягнуто судові витрати за проведення судової економічної експертизи у розмірі 1 584 грн., що співпадає з доводами апеляційної скарги прокурора.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуваний вирок належить залишити без змін.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.394, 405, 412,419 КПК України,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_2 на вирок Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 05.04.2018 р., яким затверджено угоду про визнання винуватості від 22.01.2018р., укладену між прокурором Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, якою обвинуваченого ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 950 грн., залишити без задоволення.

Вирок Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 05.04.2018 р., яким затверджено угоду про визнання винуватості від 22.01.2018р., укладену між прокурором Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, якою обвинуваченого ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 950 грн., залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.

Судді