Рішення № 75833387, 13.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 р. Справа№805/4228/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з вимогами:

визнати протиправною бездіяльність до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року;

зобов'язати до Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року на рахунок в уповноваженому банку - АТ Ощадбанк.

В обґрунтування позову зазначив, що до 01.03.2016 року отримував пенсійні виплати маючи статус тимчасово переміщеної особи. 02.06.2017 року позивач зареєструвався у м. Торецьк та звернувся до установи відповідача з приводу отримання пенсії. Так як пенсійних виплат після звернення отримано не було, ОСОБА_1 звернулася до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з відповідним листом щодо отримання пояснень. У відповідь на зазначений лист відповідачем роз'яснено, що при зверненні за пенсією позивач не надав довідки ВПО.

Посилаючись на положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тощо, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.06.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 03.07.2018 року. Також ухвалою суду від 12.03.2018 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

12.03.2018 року розгляд справи відкладено до 13.08.2018 року.

03.07.2018 року відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач з 01.07.2014 року перебувала на обліку в УПФУ в м. Артемівську. В подальшому, з 01.02.2015 року ОСОБА_1, як тимчасово переміщена особа, перебувала на обліку в УПФУ м. Слов'янську та Слов'янському районі, а тому дії щодо припинення виплати пенсії з 01 березня 2016 року були вчинені УПФУ м. Слов'янську та Слов'янському районі.

Разом з цим відповідач зазначає, що в розумінні закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", позивач є внутрішньо переміщеною особою не зважаючи на зміну місця реєстрації. Відповідно, за наявності у особи письмової відмови у взяття на облік відповідно до Порядку № 509 та документів, що підтверджують місце проживання (реєстрація в паспорті або довідка відповідальних органів з місця проживання (реєстрації)) на території, яка контролюється українською владою, відповідно територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи поновлює їй пенсійну виплату.

Також, згідно змісту відзиву, відповідач наголошував, що позивач пропустив строк звернення до суду із зазначеним позовом.

Також 03.07.2018 року позивачем через канцелярію суду було надано відповідь на відзив, в якому ОСОБА_2 просила задовольнити позові вимоги.

Ухвалою суду від 13.08.2018 року замінено первинного відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області його правонаступником у зв'язку з реорганізацією Торецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.

Частиною 9 ст.205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно посвідчення № НОМЕР_1, є пенсіонером за віком.

Згідно довідки від 28.11.2014 року про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 перемістилася з м. Горлівка до смт. Билбасівка Слов'янського району.

Внаслідок зміни адреси реєстрації, яка відбулася 02.06.2017 року (маючи адресу реєстрації на неконтрольованій території, позивач перереєструвався у м. Торецьк), позивач звернувся до установи відповідача з приводу отримання пенсії, що не заперечується сторонами по справі.

У відповідь на звернення позивача з приводу поновлення виплати пенсії, відповідачем було надано лист від 06.04.2018 року № 91/11-01-01-08, згідно змісту якого зазначено, що рішення про припинення пенсійних виплат було прийнято Слов'янським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області; для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно надати разом з іншим довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Стосовно пропуску строку звернення позивача з даним позовом, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дійсно, цим кодексом, зокрема частиною 2 статті 122 встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.

В той час, частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд враховує, що позивач, вимоги якого, за своєю суттю, виникли у зв`язку із тим, що попередньо призначені йому суми пенсії, починаючи з січня 2017 року, не отримані ним з вини відповідача, який призначає і виплачує пенсію, і ці вимоги безпосередньо спрямовані на виплату йому призначеної пенсії, з січня 2017 року, тобто за минулий час. Та такі вимоги не обмежуються будь-яким строком.

Тому суд вважає, що у даному випадку, позивач строків звернення до суду із позовом не пропустив, оскільки, на підставі вказаного вище закону, він має право захистити своє право на отримання виплати нарахованої йому пенсії, без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Посилання на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а також на порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 суд не приймає до уваги, з огляду на те, що постанови не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено. Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058.

При таких обставинах суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку щодо зобов'язання Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії і виплатити заборгованість ОСОБА_1 з 01.03.2016 року.

Щодо позовної вимоги про визнання дій протиправними, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, дії, які полягають у припиненні виплати пенсії з 01.03.2016 року, були вчинені Слов'янським ОУПФ України в Донецькій області, а тому, враховуючи що позовних вимог до Слов'янського ОУПФ України в Донецькій області позивачем не заявлено, в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року слід відмовити.

Таким чином даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачу судом було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по цій справі. За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно чт. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 11.06.2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 352,40 грн., відповідно до частини 3 статті 4 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2, 242, 243, 244, 245, 246, 293, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475, юридична адреса: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) про визнання дій бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475, юридична адреса: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) поновити нарахування та виплату пенсії і виплатити заборгованість ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) з 01.03.2016 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475, юридична адреса: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Рішення складено та підписано 13.08.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Стойка В.В.