Рішення № 75833255, 06.08.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6431/16-ц

2/214/748/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючої судді Хомініч С.В.,

секретар судового засідання Горбунова Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 214/6431/16-ц

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

тертя особа на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_2,

про захист прав споживача, стягнення моральної шкоди 100000 гривень,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_3 (діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 07.03.2017, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № О 287)

представника відповідача: ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності №902 від 21.05.2018).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (назва змінена з 19.04.2018 на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») до суду 09.11.2016, в подальшому уточнивши вимоги в редакції від 10.05.2017 та 10.11.2017, просила суд: змінити договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області №8406041 від 19.06.2007 зазначив її, ОСОБА_1 споживачем електроенергії за адресою м. Кривий Ріг вулиця Харцизька будинок №15, 1/2 частини квартири №3, Електропостачальником – Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (назва змінена з 19.04.2018 на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»); припинити дії Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (назва змінена з 19.04.2018 на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») про внесення до тексту договору на її ім’я ОСОБА_1 про користування електричною енергією для побутових споживачів сум заборгованості, що не визначені у відповідності з вимогами закону, зокрема 1608,05 грн. та 1991,41 грн.; стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» на її користь моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона зареєстрована та постійно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Квартира належить на праві спільної часткової власності її синам ОСОБА_2 та ОСОБА_5. З останнім вона не підтримує родинних стосунків, в квартирі він не проживає. ОСОБА_2 також в квартирі не проживає, має інше місце постійного проживання де і зареєстрований. Між співвласниками за рішенням суду визначений порядок користування житловим приміщенням, окремі особові рахунки. В квартирі вона проживає одна в приміщенні наданому їй ОСОБА_2 і являється споживачем електричної енергії постачальника електроенергії Криворізьких міських електричних мереж ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (назва змінена з 19.04.2018 на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»). Як споживач вчасно вносила платежі за спожиту електроенергію відповідно до приладів обліку, заборгованості не має. Електропостачання за даною адресою здійснюється за договором про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 19.06.2007 №8406041, який укладено між ВАТ «Електропостачальна компанія Дніпрообленерго» та ОСОБА_6, її покійним чоловіком, який помер 16.03.2011. Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням укласти договір на користування електроенергією з нею як споживачем та користувачем частини квартири, на що їй постійно відмовляли і відмовляють до цього часу. ОСОБА_2, як власник 1/2 частини житла, надавав документи про реєстрацію та проживання за іншим місцем та письмову згоду на укладення договору користування електроенергією за адресою м. Кривий Ріг вулиця Харцизька 15/3 на її ім’я. Незважаючи на це до цього часу не вирішено позитивно також і його звернення з приводу оформлення договору на користування електроенергією на її ім’я. 19.09.2016 з невідомих для неї причин квартира була відключена від електропостачання. Як виявилось 13.05.2013 відповідач за її відсутністю та відсутністю ОСОБА_2, зловживаючи своїм правом, за межами квартири і будинку, без своєчасного повідомлення їх як заінтересованих осіб, склав акт № Д013644 від 13.05.2013 про нібито порушення п.48 Правил користування електричною енергією для населення. За даним актом нарахована заборгованість за спожиту, але не обліковану електричну енергію у сумі 1092,93грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання 57,57 грн. та збитки від інфляції у розмірі 840 грн., а всього 1991 грн. Зазначений акт не відповідає вимогам п.53 ПКЕЕН. Акт №Д013644 від 13.05.2013 є фіктивним, не відповідає фактичним обставинам, порядку його розгляду, передбаченого законодавством, з порушенням її прав, як споживача. В акті №Д013644 від 13.05.2013 зазначений лічильник із заводським номером 1632281, який було встановлено 15.02.2013 на заміну під номером 1397149 і з акту технічної перевірки від 15.02.2013 зазначена відсутність порушень ПКЕЕН, ПУЕ, подачу електроенергії не припинено. Тобто станом на 15.02.2013 будь яких порушень споживачем не допущено, що виключає вказані в акті №013644 від 13.05.2013 порушення у часовий проміжок з 25.10.2012 по 15.02.2013 щонайменше.

Припинення електропостачання 25.10.2012 в дійсності не було, що підтверджується відсутністю попередження споживача про здійснення відключення електричної енергії, в особовій картці споживача не зафіксовано фактів відключення об’єкта споживача від електричної енергії в період з жовтня 2012 року по серпень 2016 року, що перевірено національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.10.2016.

Причиною сфальсифікованого акту №013644 від 13.05.2013 та «припинення» електропостачання 25.10.2012 є події 15 літньої давності - Акт №00000217 від 27.01.2002 порушень ПКЕЕН за яким за рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28.10.2004 стягнуто з ОСОБА_5 1608,05 гривень. На час винесення цього рішення ні вона, ні ОСОБА_2 в квартирі не проживали і не були зареєстровані та мешкали за межами ОСОБА_7. Незважаючи на стягнення коштів з ОСОБА_5 – в рішенні суду зазначено, що порушення Правил КЕЕН були виявлені за адресою АДРЕСА_1, а не за адресою вулиця Харцизька 15/3, розмір стягнутих судом коштів у резолютивній частині -1608,05грн., не відповідає розміру в описовій частині рішення - 641,65грн. та розрахункам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.03.2017 - 308,51 грн.

Вона не має нести відповідальність за дії інших осіб, в тому числі дії відповідача щодо поданих ним неналежних доказів і недостовірних даних за цим рішенням, несвоєчасному виконанні рішення суду, за яких сплинули строки позовної давності. За ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 527 ЦК України передбачено виконання зобов’язання належними сторонами. За ст. 541 ЦК України солідарна вимога виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання. У відповідності до ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї. Зазначені вимоги закону відповідачем порушені та призвели до порушення її прав як споживача .

Внаслідок вищезазначених обставин відповідачем 19 вересня 2016 року незаконно припинено електропостачання за адресою АДРЕСА_2 і з того часу вона змушена була жити в темряві. Відповідно до ст..23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на такий життєвий рівень, що є необхідним для підтримки здоров’я й добробуту її самої, її родини. З вини відповідача вона була позбавлена елементарних умов життєдіяльності, що утрудняло користуватися місцями гігієни, необхідністю отримання інформації через телебачення, спілкування в квартирі зі знайомими, рідними, оскільки в зимовий час швидко темніє. Крім цього вона страждає невиліковною хворобою як цукровий діабет та інсулінозалежна. У зв’язку з високим рівнем вмісту цукру в крові їй необхідно самостійно постійно здійснювати ін’єкції з інсуліном. Відсутність електропостачання у квартирі унеможливлювала здійснення таких ін’єкцій, що змушувало використовувати свічки для освітлення чи звертатися до сусідів, унеможливлювало виклик швидкої допомоги у нічний час і вона терпіла свій стан чекаючи світанку.

Систематичні звернення до відповідача щодо підключення до енергопостачання, укладання з нею договору на надання послуг по електропостачанню не дали позитивних результатів. З боку відповідача на неї діє постійний психологічний тиск на виплату заборгованості за 2002 рік у сумі 1608 гривень, що відображено в умовах договору відповідача на її ім’я, безпідставно пред’явлений позов про стягнення по акту №Д013644 1991 грн, неодноразові судові процеси з цього приводу. Саме на умовах погашення нею безпідставно нарахованих сум заборгованості відповідач згоден укласти договір на надання послуг по електропостачанню на її ім’я , що порушує її права, не відповідає вимогам закону, постанові КМУ від 26.07.1999 №1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» де побутовий споживач – фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

З 19 вересня 2016 року по 25 квітня 2017 року, протягом 8 місяців в холодну пору року вона проживала не тільки у темряві, але і в холоді. В квартирі встановлено автономне опалення, запальник якого діє від електропостачання, якого вона була позбавлена відповідачем, а тому і можливістю користування автономним опаленням.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановила порушення прав споживача з боку відповідача та неодноразово вказувала на негайне підключення об’єкта до електропостачання, про що свідчать відповіді від 12.10.2016 та 23.03.2016. 25.04.2017 підключено електропостачання за адресою м. Кривий Ріг вулиця Харцизька 15/3, але акту про підключення їй не надано, в укладанні договору про користування електричною енергією між нею та відповідачем без визнання безпідставно нарахованих сум начебто за спожиту але не обліковану електроенергію - відмовлено. Вона зазнала значних моральних, фізичних, психологічних страждань, відчуття приниженості, безпорадності, фізичних незручностей, психологічного дискомфорту, тяжких вимушених змін у житті, емоційної напруги, нервозності, погіршання стану здоров’я, тривоги, страху, приниження гідності, які виникли з вини відповідача. Враховуючи вищезазначене, провину відповідача, обставин, за яких заподіяна шкода, характер і тривалість її переживань, істотних змін у життєдіяльності, порушення прав людини, затраченого часу на захист свого права та інтересу вона просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 в удовому засіданні підтримала пред’явлені уточнені позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в позові. Показала, що дійсно 13.05.2013 за місцем її мешкання, за адресою: АДРЕСА_3, прийшли троє жінок, котрі відрекомендувались працівниками ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» для проведення перевірки дотримання споживачами ПКЕЕН. Вони спочатку діяли протиправно та повідомили їй, що у неї наявне порушення ПКЕЕН, яке полягало у самовільному підключенні після відключення через прилад обліку, та почали їй погрожувати. Будучи впевненою у відсутності будь-яких порушень, вона виштовхала перевіряючих за двері. Згодом, зі слів сусідів вона дізналась, що вказані представники позивача склали відносно порушення акт, примірник якого залишили в її поштовій скриньці. Раніше рішенням суду були розділені рахунки по оплаті комунальних послуг між її синами - співвласниками квартири - ОСОБА_5, який має заборгованість перед позивачем, та ОСОБА_2. В квартирі, де вона мешкає, розділене електропостачання, в частині квартири, що належить ОСОБА_5 - електропостачання відсутнє, а отже вона мешкає в частині квартири, що належить відповідачу ОСОБА_2. Вона не має заборгованості за спожиту електроенергію, оскільки постійно сплачує за неї. В 2013 році за вказаною адресою представниками позивача була здійснена заміна одного лічильника, за що нею було сплачено 109 грн., при цьому порушення ПКЕЕН виявлено не було, а електропостачання через замінений прилад обліку на квартиру не припинялось. З 19 вересня 2016 року по 25 квітня 2017 року, протягом 8 місяців в холодну пору року вона проживала не тільки у темряві, але і в холоді. В квартирі встановлено автономне опалення, запальник якого діє від електропостачання, якого вона була позбавлена відповідачем, а тому і можливістю користування автономним опаленням. Вважає що необхідно внески зміни в договір, який був укладений з її покійним чоловіком, зазначивши її споживачем. Припинити дії відповідача щодо внесення до тексту договору безпідставну заборгованість.

Представник позивача ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримала. Вказала, що через неправомірні дії відповідача позивач зазнала страждань, які оцінює в 100000 грн.

Третя особа ОСОБА_2, до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_8 заперечував проти задоволення позову та надав заперечення в письмовому вигляді (а.с. 48-49, 133-137). Які мотивовані тим, що вимога щодо зміни договору заявлена неналежною особою, так як позивач не є стороною договору. Вказаний спосіб захисту не відповідає встановленим діючим законодавством. Наголошуючи на необхідності відображення позивача ОСОБА_1 в якості споживача, остання має надати документ, що підтверджує право власності чи користування квартирою. Однак даний документ не був наданий енергопостачальнику, а навпаки було надано документ, що підтверджує право власності на інших осіб. В даному випадку, укладення договору про користування електричною енергією можливо виключно із власниками квартири. Серед переліку способів захисту є такий спосіб як «припинення дії, яка порушує право». Натомість, позивач не наводить жодних обставин, які б порушували права позивача через відображення в договорі сум заборгованості. Більш того, п. 3 Правил визначає, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією, що є додатком №1 до цих Правил. Саме п. 18 змісту типового договору й містить положення щодо відображення заборгованості, що існує на час укладення договору. Жодною нормою діючого законодавства не покладений обов’язок відповідача по справі утриматись від зазначення в договорі наявної суми заборгованості, а отже й відсутні підстави для примушування виконання вказаних дій. А навпаки, як вже повідомлялось, зазначення заборгованості в договорі чітко визначено редакцією Типового договору про користування електричною енергією, що є додатком до Правил та затверджений Кабінетом Міністрів України. Особливу увагу заслуговує та підлягає критичній оцінці твердження позивача щодо відсутності обов’язку по сплаті заборгованості «за інших осіб». Саме зазначаючи «за інших осіб» позивач намагається перекрутити дійсні обставини та спрямувати суд на хибну думку. Під висловом «інші особи» слід чітко розуміти сина позивачки - ОСОБА_5, що є зокрема співвласником квартири. Обов’язок по сплаті за житлово-комунальні послуги згідно діючого законодавства покладається саме на власника житла та повнолітніх членів його сім’ї, які проживають у житлі. Вказані норми чітко визначені у ст. 64, 156 ЖК України. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди. Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357. Ці норми не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов’язання з постачання електричної енергії.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, наданих раніше.

09.11.2016 ухвалою суду задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та відстрочено їй сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі (а.с. 33).

09.11.2016 ухвалою суду відмовлено позивачу ОСОБА_1 в забезпеченні позову (а.с.34-35).

25.01.2017 представник відповідача подав суду заперечення на позов (а.с. 48-49).

10.05.2017 позивач подала уточнену позовну заяву (а.с. 67-68).

02.08.2017 представник відповідача подав суду заперечення на позов (а.с. 133-137).

10.11.2017 позивач подала уточнену позовну заяву (а.с. 166-167) та письмові пояснення на заперечення позивача (а.с. 168-170).

За клопотанням представника позивача в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_9 допитана в судовому засіданні суду показала, що вона знайома з позивачем з 2004 року, коли купили квартиру № 12 на 4 поверсі в будинку позивача. Знає, що з кінця літа 2016 року ОСОБА_1 живе рік без електрики, після того як встановили лічильник. Її від’єднали від мережі у зв’язку з тим, що були борги, за той час, коли у квартирі жив син ОСОБА_11. У який період жив син та коли ОСОБА_1 повернулася з села до квартири не знає. Хто є власником квартири їй не відомо.

Свідок ОСОБА_10 допитана в судовому засіданні суду показала, що вона мешкає в АДРЕСА_4, яка розташована в третьому під’їзді на другому поверсі. У квартирі № 3 у під’їзді №1 живе ОСОБА_1 одна, а коли в квартирі жив її син ОСОБА_11, вона жила в селі. Десь у 2006-2007 роках вони повернулися до міста з чоловіком та почали жити у цій квартирі з сином та онуком, але останні з’їхали у 2009-2010 роках. Її чоловік помер у 2011 році. Квартира належить її синам. 19.08.2016 поставили лічильник, а 20.08.2016 їй відключили електроенергію. Коли ОСОБА_1 рік була без світла, вона допомагала їй, як сусідці, маючи дружні відносини. У квартирі ОСОБА_1 стоїть автономне опалення через електрику, тому взимку у неї було холодно, квартира відсиріла. Знає, що ОСОБА_1 хвора, вона лежала в лікарні восени 2017 року. Коли відключили електроенергію вони разом почали розбиратися з платіжними дорученнями, платіжками і з’ясувалось, що є борги за попередні роки, поки вона жила в селі. Син ОСОБА_12 живе у м. Кривому Розі, вони спілкуються, але чи звертався він до ДТЕК їй не відомо.

Судові засідання неодноразово відкладалися в зв’язку з зайнятістю представників сторін в інших судових засіданнях, про що ними подавалися до суду відповідні клопотання.

Вислухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, свідків, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

З 19.04.2018 найменування ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» змінено на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що не є перетворенням юридичної особи (а.с. 222-224, 225).

Синам позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, належить АДРЕСА_5, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №32245916 від 29.11.2011 (а.с. 72) та обставинами, встановленими рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13.05.2017 (а.с. 143-144, 145), що відповідно до вимог ч.3 ст.82 ЦПК України не підлягає окремому доказуванню.

Починаючи з 02.07.2007 та на момент ухвалення судом рішення по справі за вищевказаною адресою мешкає позивач ОСОБА_1, що підтверджується довідкою № 5 від 01.11.2016 (а.с. 46) та довідками №115 та № 116 від 10.0.12017 (а.с. 45).

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На підставі договорів, укладених відповідачем про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, останній від 19.06.2007, за вказаною адресою відкритий розрахунковий рахунок №8406041 на ім’я ОСОБА_6 та здійснювалась поставка електроенергії (а.с. 10-12).

Враховуючи характер спірних відносин, які склались в сфері постачання та користування електроенергією, суд приходить до висновку, що вони регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі Методика).

15.03.2011 ОСОБА_6 помер, що видно зі свідоцтва про смерть, актовий запис № 416 (а.с. 13).

Також встановлено, що 13.05.2013 за адресою: АДРЕСА_6, працівниками відповідача ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, в присутності позивача ОСОБА_1, проведено перевірку дотримання споживачем ПКЕЕН, що сторонами в судовому засіданні не оспорюється, в результаті якої представник відповідача вважає, що зазначеними вище працівниками виявлено порушення ПКЕЕН, що виразилось у самовільному підключенні після відключення через прилад обліку, заводський номер якого 1632281.

За результатами даної перевірки працівниками відповідача ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 складено акт №Д 013644 від 13.05.2013 (а.с. 9), від підпису та отримання якого позивач ОСОБА_1 відмовилась, вважаючи, що вона не здійснювала самовільне підключення через прилад обліку, оскільки до проведення перевірки відповідач не здійснював відключення від мережі електропостачання приладу обліку, а саме лічильника, з показань якого вона здійснює оплату за отриману електроенергію, а отже вона не порушувала ПКЕЕН, враховуючи, що вона повністю платила за спожиту електроенергію.

05.08.2015 представник відповідача звернувся до суду з позовом, просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» заборгованість за спожиту, але не обліковану електричну енергію в сумі 1092 грн. 93 коп., які нараховані за актом №Д 013644 від 13.05.2013, а також 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в сумі 57 грн. 57 коп., збитки від інфляції у розмірі 840 грн. 81 коп.

03.05.2017 рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 214/5924/15 в задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення – відмовлено (а.с. 143-144).

Позивач ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача з заявами про укладення з нею, як фактичним споживачем послуг, договору про постачання електроенергії за адресою: вул. Харцизька, 15/3 в м. Кривому Розі (а.с. 19, 78, 82, 83)

Син позивача ОСОБА_2, який є співвласником вказаної квартири, подав письмову заяву відповідачу в якій надав свою згоду на укладення договору на постачання електроенергії саме з його матір’ю ОСОБА_1 (а.с. 18, 79).

Листом від 23.11.2016 за № 80829/1700 відповідач повідомив позивача ОСОБА_1, що з урахуванням погодження сина позивача, ОСОБА_2, на укладення саме із ОСОБА_1, договору про користування електричною енергією та виконуючи вимоги п. 3 Правил КМЦОК не заперечує в укладенні договору на ім’я ОСОБА_1 (а.с. 81).

Підтвердженням чого є договір №8406041 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 08.11.2016 на ім’я ОСОБА_16 (а.с. 88-93), який останньою не підписаний.

Як вказувала позивач, вона отримала цей договір, однак відмовляється підписувати, оскільки в ньому зазначені борги за попередні періоди нарахувань та які її не стосуються, що порушує її права споживача.

Однак суд не може погодитись з позицією позивача про неправомірність включення заборгованості в договір про користування електричною енергією, виходячи з такого.

Пункт 3 Правил визначає, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Пункт 18 Типового договору про користування електричною енергією містить положення щодо відображення заборгованості, що існує на час укладення договору. Жодною нормою діючого законодавства не покладений обов’язок відповідача по справі утриматись від зазначення в договорі наявної суми заборгованості, а отже й відсутні підстави для примушування виконання вказаних дій. А навпаки, зазначення заборгованості в договорі чітко визначено редакцією Типового договору про користування електричною енергією, що є додатком до Правил та затверджений Кабінетом Міністрів України.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимога позивача про припинення дії відповідача про внесення до тексту договору на її ім’я про користування електричною енергією для побутових споживачів сум заборгованості, що не визначені у відповідності до вимог закону, зокрема 1608,05 грн та 1991,41 грн. задоволенню не підлягає. Крім того, сума 1991,41 грн. до вказаного вище договору відповідачем взагалі не включена, оскільки рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» про стягнення заборгованості по акту №Д 013644 від 13.05.2013 в сумі сума 1991,41 грн.

Заборгованість в сумі 1608,05 грн. стягнута з ОСОБА_2В рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28.10.2004 за позовною заявою ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» надалі перейменовано на ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», що встановлено судом під час розгляду справи №214/5924/15ц.

Щодо вимоги про зміну договору про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області №8406041 від 19.06.2007 зазначивши її споживачем електроенергії за адресою м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, буд. №15, 1/2 частина квартири №3, енергопостачальником – ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», надалі перейменовано на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, ст. 651 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 654 ЦК України також визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що 19.06.2007 з ОСОБА_6 укладено договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області №8406041 за адресою АДРЕСА_7 (а.с. 10-12).

15.03.2011 ОСОБА_6 помер (а.с. 13).

Згідно із ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. З викладеного слідує, що цивільна правоздатність ОСОБА_6, який був стороною договору про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, припинилася в зв’язку з його смертю. Позивач ОСОБА_1 не є стороною договору, та відповідно до діючого законодавства позбавлена права вимагати зміни укладеного не з нею договору.

Крім того, вимоги про зміну укладеного договору зазначивши її споживачем, та припинення внесення сум боргу в договір на її ім’я (без зазначення боргу позивач підписала би договір на постачання електроенергії) взаємо виключають одна одну.

Вимога позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн. в зв’язку з відключенням світла також не підлягає задоволенню.

Так спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо постачання відповідачем електричної енергії до будинку позивача - споживача цієї енергії.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357. Ці норми не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії.

Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору в розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Під час судового розгляду не встановлено фактів заподіяння позивачу шкоди небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією. В зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Суд, на своє внутрішнє переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, в тому числі, наданих позивачем їх представником, та представником відповідача, у їх сукупності та взаємозв’язку, приходить до висновку про недоведеність позивачем наявності у неї права на внесення змін до договору, який з нею не укладений, відсутність правової підстави вимагати припинити дії відповідача щодо внесення до тексту договору про користування електричною енергією для побутових споживачів сум заборгованості, та недоведеності факту заподіяння позивачу шкоди небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, а отже, як наслідок, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

09.11.2016 ухвалою суду задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та відстрочено їй сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі (а.с. 33).

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Позов ОСОБА_1 поданий в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», в зв’язку з чим, її слід повністю звільнити від сплати судового збору.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд не знаходить підстав для розподілу судових витрат, оскільки при відмові в задоволенні позовних вимог, відповідно до змісту вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, ст.стт.280-284, 287, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), п.п.15 п. 1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про захист прав споживача – стягнення моральної шкоди 100000 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Третя особа: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Представник позивача: ОСОБА_3, адреса місця знаходження: вул. Качалова, 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», адреса місця знаходження: Запорізьке шосе, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область.

Суддя Хомініч С.В.

Повний текст рішення по справі складено 13 серпня 2018 року.