Ухвала суду № 75832542, 07.08.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1337/16-к

1-кп/214/74/18

У Х В А Л А

07 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бєлікової О.А.,

прокурора - Личаної С.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Верхуші Я.О.,

провівши відкрите судове засідання в залі суду по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016040750000482 від 26.02.2016 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор Личана С.В. звернулась до суду з письмовим клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обґрунтування свої вимог прокурор вказала, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи судимість, в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчинені злочину, кваліфікованого за ч.3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно. З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків під час судового розгляду цього кримінального провадження, виникла необхідність у застосуванні відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурор вважає, що існують ризики, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, що підтверджується не з'явленням останнього до суду без поважних причин, при належному повідомленні про час та місце проведення судових засідань, враховуючи, що він не має постійного місця роботи, у зв'язку з чим відносно обвинуваченого неодноразово приймалось рішення про привід до суду, за наслідками невиконання якого з причин не встановлення місця перебування обвинуваченого, він оголошувався судом у розшук;

- перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином, а саме неодноразовим не з'явленням обвинуваченого до суду без поважних причин, при належному повідомленні про час та місце проведення судових засідань, що свідчить про затягування розгляду справи, як наслідок порушення розумних строків її розгляду;

- можливістю вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній ніде не працює, тобто не має законних, належних, достатніх засобів для існування, обвинувачується у вчиненні злочину у період іспитового строку.

В додаток вказала, що станом на 07 серпня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1 ухвалою суду від 23 липня 2018 року звільнений від подальшого відбування покарання з випробуванням, однак вона не згодна з прийнятим судом рішенням, оскільки на момент прийняття рішення обвинувачений був оголошений у розшук, оскільки ухилявся від суду. Крім того доповнила, що має намір оскаржити ухвалу суду від 23 липня 2018 року в апеляційному порядку, посилаючись на те, що подання органу пробації про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням було прийнято без участі прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому пояснив, що він хоча і не працює, однак має дохід від збирання сміття або вторинної сировини. Після ухвалення останнього вироку, яким його звільнено від відбування покарання з випробуванням, він приходив відмічатися до органу пробації, інших злочинів не вчиняв та шкоди нікому не приносив. Він постійно зловживав спиртними напоями, не слідкуючи при цьому за датами проведення судових засідань. Причини цього пояснити не може. Раніше надані ним покази він повністю підтверджує, оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, був спровокований працівниками міліції, які запропонували вчинити йому крадіжку за 50 грн., оскільки він на той час не працював та не мав коштів для існування. Крім того, він бажав потрапити за грати, оскільки вже відбував покарання реально. Як саме вчинити злочин, йому підказав колишній дільничний інспектор Бузулан.

В подальшому у судове засідання обвинувачений ОСОБА_1 прибув у стані явного алкогольного сп'яніння, причину такого вчинку пояснити не зміг. Також пояснив, що він раніше також притягувався до адміністративної відповідальності, однак має постійне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1. Він має неповнолітню дитину, про що свідчить надане ним свідоцтво про її народження, аліменти на яку сплачує його мати, яка на теперішній час перебуває у лікарні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1- адвокат Верхуша Я.О. у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого, а також зазначив, що його підзахисний з 2006 року не вчинив жодного кримінального правопорушення. Враховуючи спосіб його життя, він не з'являвся до суду оскільки не отримував повісток, має постійне місце проживання та реєстрації, обвинувачується у вчиненні не тяжкого злочину, в результаті якого потерпілому шкоди не завдано, оскільки товар, який він намагався викрасти, повернутий власнику. За час відбування покарання з випробуванням, від якого обвинувачений на даний час звільнений, останній вчасно виконував покладені на нього обов'язки, не вчинив іншого злочину та не залишив м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а отже, вважав за можливе обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його фактичного мешкання, за адресою: АДРЕСА_1.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали справи, з огляду на підстави, якими обґрунтовується доцільність застосування запобіжного заходу обвинуваченому, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Встановлено, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КК України та вручено обвинуваченому ОСОБА_1 об 11 год. 15 хв. 06.08.2018 року.

Вимогами ч.1 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

А згідно змісту ч.2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

ОСОБА_1 на час розгляду питання про обрання відносно нього запобіжного заходу є не судимим, оскільки ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.11.2015 року за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, однак на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

В свою чергу, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, кваліфікованого за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, який є злочином середньої тяжкості, за який враховуючи вимоги ч.3 ст.68 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років 3 місяців.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України в період іспитового строку, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, що свідчить про системність вчинення останнім різних злочинів, у зв'язку з чим, враховуючи характер обвинувачення, є підстави вважати, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Приходячи до такого висновку, суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 за час знаходження даного кримінального провадження в суді з 03 березня 2016 року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень. Так, постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.03.2017 року за ст.173, ч.3 ст.178 КУпАП, дрібне хуліганство та поява у громадських місцях у п'яному вигляді особи, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 136 грн., а постановою цього ж суду від 19.10.2017 року за ч.3 ст.178 КУпАП, поява у громадських місцях у п'яному вигляді особи, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 102 грн. (т.2, а.с. 170-172).

Отже, встановлені вище обставини, а також з'явлення до суду обвинуваченого ОСОБА_1 у нетверезому стані, свідчить про негативну репутацію останнього та схильність до вчинення правопорушень, що суд вважає достатньою підставою для вказаних вище висновків.

Також судом встановлено, що 03 березня 2016 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040750000482 від 26 лютого 2016 року, відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, КК України, надійшов до суду, а ухвалою суду від 10 серпня 2017 року прийнятий до провадження судді Євтушенка О.І. та призначено судовий розгляд справи на 10.00 год. 19 вересня 2017 року.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання на вказаний час не з'явився, у зв'язку з чим ухвалою суду від 19 вересня 2017 року прийнято рішення про оголошення приводу останнього в судове засідання на 14-00 год. 31 жовтня 2017 року.

У зв'язку з відсутністю відомостей про виконання ухвали суду від 19 вересня 2017 року про привід, судом 05 грудня 2017 року постановлена ухвала про повторний привід обвинуваченого ОСОБА_1 до суду на 12-00 год. 09 січня 2018 року.

09 січня 2018 року на виконання ухвали суду від 05 грудня 2017 року до суду надійшли рапорти працівників поліції та ніші документи, відповідно до змісту яких встановлено, що ОСОБА_1 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 не проживає, як і за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_3, квартира продана іншому власнику (т.2, а.с. 121-123).

На підставі зазначеного, ухвалою суду від 09 січня 2018 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1, а судове провадження у даному кримінальному провадженні зупинено.

На виконання вказаної ухвали суду від 09 січня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1, за добровільної згодою, у супроводі працівників поліції був доставлений до суду для продовження судового розгляду, однак будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, знову 11 травня 2018 року в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим було постановлено ухвалу про привід останнього у судове засідання на 11-30 год. 06 червня 2018 року.

У зв'язку з відсутністю відомостей про виконання ухвали суду від 11 травня 2018 року про привід, судом 06 червня 2018 року постановлена ухвала про повторний привід обвинуваченого ОСОБА_1 до суду на 10-00 год. 23 липня 2018 року.

Відповідно до рапорту працівника поліції від 17.07.2018 року місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_1 не відоме.

Враховуючи вказані обставини, ухвалою суду від 23 липня 2018 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1, а судове провадження у даному кримінальному провадженні зупинено.

На виконання вказаної ухвали суду від 23 липня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1 у супроводі працівників поліції був доставлений до суду для продовження судового розгляду.

Вказані обставини підтверджують не дотримання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, визначених п.1 ч.7 ст.42 КПК України, прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Суд вважає, що вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 перешкоджають здійсненню судового розгляду кримінального провадження у розумні строки, що визначено загальними засадами кримінального провадження, встановленими ч.1 ст. 21 КПК України.

Аналізуючи вказані вище обставини, суд приходить до висновку про існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, намагання обвинуваченого ОСОБА_1 своїми діями, що виразились у злісному не виконанні покладених на нього обов'язків, перешкоджати здійсненню кримінального провадження у розумні строки.

Окрім наявності встановлених судом ризиків, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 враховує також, що останній не працює та не має постійного джерела доходу, при цьому доказів в підтвердження зворотніх обставин суду не надано та судом не встановлено.

Таким чином, оцінивши у сукупності всі зазначені вище обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, яка довела, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню.

За таких обставин, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а отже існує достатньо підстав для тримання під вартою ОСОБА_1

Вказаний висновок суду узгоджується з вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування якої констатовано в рішеннях Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» та інших, оскільки при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд врахував не тільки тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, а також попередню поведінку останнього, неодноразове притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що дає підстави для очікувань про відсутність у нього наміру зупинятись у своїх злочинних діях, отже небезпека в такому випадку є явною, а обраний запобіжний захід є необхідним та достатнім для запобігання спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення у світлі обставин справи, зокрема біографії та характеристики особи.

Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 враховано позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання обґрунтованості тривалості тримання під вартою не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних його обставин. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, а також, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу.

Разом з тим, приймаючи вказане вище рішення, судом не приймаються посилання захисника Верхуші Я.О. про відсутність підстав для обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки такі доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження під час вирішення цього питання.

Що стосується посилань обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність у нього наміру перешкоджати кримінальному провадженню, то суд вважає їх неправдивими, посилаючись на висновок зроблений на підставі оцінки сукупності вказаних вище обставин, що спростовують вказані доводи обвинуваченого. А наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, не свідчить про утримання ним останньої, враховуючи ведення обвинуваченим асоціального способу життя.

Крім того, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку один прожитковий мінімум складає 1841 грн. 00 коп.), тобто в розмірі 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що в разі внесення застави на нього будуть покладені наступні обов'язки передбачені ст.194 КПК України:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Личаної С.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 жовтня 2018 року.

У порядку ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до прокурора, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3)повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання або перебування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесення застави обвинувачений вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити для виконання до Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Євтушенко