Постанова № 75832056, 02.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 р.м. ОдесаСправа № 815/337/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - Чорного О.В. (ордер від 02.08.2018 року)

представника відповідача - Караханяна А.М. (довіреність від 06.02.2018 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Агро» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Агро» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перлина Агро» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби Одеській області від 16.01.2016 року №0002641409, №0002661409.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток не відповідають дійсності. Позивач зазначає, що контролюючим органом не додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної планової перевірки підприємства, оскільки первинна та бухгалтерська документація по взаємовідносинам позивача з його контрагентами належним чином не досліджувалась, в тому числі не враховано особливості провадження сільськогосподарської діяльності підприємства та у зв'язку із цим - особливості оподаткування податком на прибуток. Зазначені обставини свідчать про те, що висновки акту перевірки базуються на припущеннях, відтак є необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 16.01.2016 року №0002661409. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Перлина Агро», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення в частині залишення адміністративного позову без задоволення та в цій частині ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 27.11.2017 року по 15.12.2017 року ГУ ДФС в Одеській області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, а також з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року, за результатом якої складено акт від 22.12.2017 року №000837/15-32-14-09/38477119.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Перлина Агро», зокрема, п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2014 рік у розмірі 99 000 грн.; п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 201.1, 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 416 869,4 грн., у тому числі за жовтень 2015 року - у сумі 42 315,7 грн., листопад 2015 року - 132 691,1 грн., грудень 2015 року - 241 862,6 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.01.2016 року №0002641409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 99 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 24 750 грн., №0002661409, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 416 869,4 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 104 217,4 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення грошових зобов'язань стало не врахування позивачем під час визначення податку на прибуток сум доходу у вигляді поворотної фінансової допомоги, одержаної від ФГ «ЛЮБАС» та не повернутої на кінець звітного періоду, а також не підтвердження реальності господарських операцій з продажу сільськогосподарської продукції.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, посилаючись на їх необґрунтованість та невідповідність вимогам податкового законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень відповідача.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки операції з постачання сільськогосподарської продукції позивач підтвердив належними первинними, бухгалтерськими і розрахунковими документами, грошове зобов'язання по податку на додану вартість визначено неправомірно, у зв'язку із чим вбачаються всі підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2016 року №0002661409.

Водночас, оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на прибуток знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, суд першої інстанції не вбачав підстав для задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2016 року №0002641409.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За правилами п.п. 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом першої інстанції встановлено, що 16.12.2015 року між ТОВ «Перлина Агро» (Продавець) та ТОВ «Хімсервіс» (Покупець) укладено Договір поставки №С/161215, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати товар в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товар, який підлягає поставці за цим Договором, є зерном сільськогосподарської культури: сорго, врожаю 2015року. Кількість (вага) товару: 150 тон +/-10%. Упакування товару: насипом. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів («Інкотермс» в редакції 2010 року), а саме: СРТ Одеса. Вартість одиниці товару (однієї метричної тони: МТ) встановлюється в гривнях: а саме сорго, кількістю 150 тон +/-10% за ціною 2833,33грн. (без ПДВ), загальною вартістю 425000грн. (без ПДВ), ПДВ 20% - 185000грн. Ціна Договору становить 510000грн. +/- 10% в т.ч. ПДВ.

Також, 24.12.2015 року між ТОВ «Перлина Агро» (Продавець) та ТОВ «Хімсервіс» (Покупець) укладено Договір поставки №С/241215, відповідно до п.п.1.1-1.4 якого Постачальник зобов'язується передати товар в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товар, який підлягає поставці за цим Договором, є зерном сільськогосподарської культури: сорго, врожаю 2015року. Кількість (вага) товару: 230 тон +/-10%. Упакування товару: насипом. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів («Інкотермс» в редакції 2010 року), а саме: СРТ Червона Горка, Біляївського району, Одеської області.

Згідно з п.п .2.1, 2.2 Договору поставки від 24.12.2015 року №С/241215 вартість одиниці товару (однієї метричної тони: МТ) встановлюється в гривнях: а саме сорго, кількістю 230 тон +/-10% за ціною 2833,33грн. (без ПДВ), загальною вартістю 657666,67грн. (без ПДВ), ПДВ 20% - 130333,33грн. Ціна Договору становить 782000грн. +/- 10% в т.ч. ПДВ.

Також, 29.10.2015 року між ТОВ «Перлина Агро» (Продавець) та ТОВ «ЗАБАВА ЕКО» укладено Договір поставки №КК29-10-1, відповідно до п.п. 1.1-1.3 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно кукурудзи українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний безпосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори.

Пунктами 2.1-2.3 Договору поставки від 29.10.2015 року №КК29-10-1 передбачено, що кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 330 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товарно-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Також, у перевіряємому періоді 23.10.2015 року між ТОВ «Перлина Агро» (Продавець) та ТОВ «ОЛІМП-ОІЛ» укладено Договір поставки №ЯЧ23-10, відповідно до п.п. 1.1-1.3 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві ячмінь 3 класу українського походження врожаю 2015 року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний безпосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори.

Пунктами 2.1-2.3 Договору поставки від 23.10.2015 року №ЯЧ23-10 передбачено, що кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 35 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товарно-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Також, 07.12.2015 року між ТОВ «Перлина Агро» (Продавець) та ТОВ «ОЛІМП-ОІЛ» укладено Договір поставки №КУ-7.12/15, відповідно до п.п. 1.1-1.3 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно кукурудзи українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний безпосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори.

Згідно з пунктами 2.1-2.3 Договору поставки від 07.12.2015 року №КУ-7.12/15, кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 330 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товарно-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Крім того, 23.10.2015 року між ТОВ «Перлина Агро» (Продавець) та ТОВ «ОЛІМП-ОІЛ» укладено Договір поставки №КК23-10, відповідно до п.п. 1.1-1.3, 2.1-2.3 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно кукурудзи українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний безпосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори. Кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 250 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товарно-транспортних документах. Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Разом з цим, відповідно до Договору поставки від 28.10.2015 року №КК28-10КУ, укладеного між ТОВ «Перлина Агро» (Продавець) та ТОВ «ОЛІМП-ОІЛ» Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно кукурудзи українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний безпосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори. Кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 120 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товарно-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Судом першої інстанції вірно враховано, що вказані операції позивач підтвердив заявками на поставку товару, рахунками на його оплату, податковими накладними, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, транспортними відомостями, довіреностями, видатковими накладними, актами приймання-передачі, за яким вбачається зміст операцій, вид товару, що постачається, його вартість, оплата тощо.

Разом з цим, наведені документи містять необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, будь-яких зауважень з боку контролюючого органу з приводу їх неналежного оформлення чи неповноти під час перевірки не зазначалось, задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні періоди відповідають даним податкових накладних, оформлених позивачем на користь контрагентів, у відповідності вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість ґрунтуються лише на даних податкової інформації щодо контрагентів позивача, а також їх контрагентів по ланцюгу постачання, та в жодному разі не на аналізі суті, та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання умов договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують дані доводи.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов'язку.

Судом першої інстанції під час вирішення спору надано вірну правову оцінку нормам податкового законодавства та правильно враховано те, що отримання податковим органом податкової інформації про наявність ознак фіктивної господарської діяльності інших підприємств, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, жодним чином не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку щодо самостійного встановлення, та доведення факту порушення платником податків законодавчих вимог.

Посилання контролюючого органу на Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 03.11.2016 року, у якому зазначено, що директор та засновник ТОВ «Забава ЕКО» ОСОБА_5 до діяльності підприємства не має жодного відношення, є безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ «Перлина Агро» та ТОВ «Забава ЕКО» мали місце у жовтні-листопаді 2015 року, тобто у період, коли директором підприємства контрагента позивача був ОСОБА_6, яким здійснювалась діяльність з позивачем.

Також, необґрунтованими є посилання відповідача на Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.12.2016 року у межах кримінального провадження №1-кс/428/7551/2016, у якій зазначено, що службові особи ТОВ «Фінансінвестгруп» входять до складу «конвертаційного центру», який здійснює надання послуг з безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, сприяє в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, в який також входить ТОВ «ХІМСЕРВІС»; Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2016року у межах кримінального провадження №32015040000000061, у якій зазначено, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження встановлено злочинну схему заниження об'єкту оподаткування при здійсненні фінансово-господарської діяльності, зокрема, посадові особи TOB «ДНІПРООЛІЯ» у період 2014р. зареєстрували на підставних осіб ряд підконтрольних підприємств, у тому числі, ТОВ «ОЛІМП-ОІЛ»; Ухвалу Старобільського районного суду від 26.06.2016 року, у межах кримінального провадження №1-вс/431/804/2016, Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2016 року за кримінальним провадженням №1201610070004540 від 15.07.2015 року, оскільки вказані судові рішення не стосуються безпосередньо ані товариства позивача, ані його контрагентів.

Разом з цим, на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача є діючими підприємствами, будь-яких відомостей про їх припинення у встановленому законом порядку не вносилось.

За таких обставин, оскільки доводи контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість не знайшли свого підтвердження і спростовуються первинними, розрахунковими і бухгалтерськими документами, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 16.01.2016 року №0002661409 та наявність підстав для його скасування.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що 25.12.2014 року між ТОВ «Перлина Агро» (Позичальник) та ФГ «Любас» (Позикодавець) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №2251214.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1-2.3 Договору Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору, а Позичальник зобов'язується повернути допомогу у визначений цим Договором строк. Безвідсоткова зворотна тимчасова фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 4 000 000 грн. без ПДВ. Безвідсоткова зворотна тимчасова фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі,тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (за правилами ст.1048 Цивільного кодексу України). Безвідсоткова зворотна тимчасова фінансова допомога використовується Позичальником на власний розсуд.

Згідно із п.п. 3.1-3.4, 4.1 Договору Позикодавець надає допомогу Позичальникові у строк не пізніше, ніж до « 01» жовтня 2015 року включно, Допомога може перераховуватися частково, у розмірі, обраному на розсуд Позикодавця. Допомога надається Позичальникові у безготівковій-формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Допомога вважається переданою Позичальникові в момент зарахування суми допомоги, яку зазначено у п. 2.1 Договору, на поточний рахунок Позичальника. За надання допомоги не нараховується будь-яка компенсація, як в грошовій так і в не грошовій формі (за користування наданими коштами), зокрема не здійснюється будь-яких нарахування процентів за цим Договором. Позичальник зобов'язується повернути усю суму отриманої допомоги у строк до « 24» грудня 2015 року включно.

Так, на виконання умов вказаного Договору ФГ «Любас» перераховано на користь ТОВ «Перлина Агро» грошові кошти в сумі 550 000 грн., з призначенням платежу - «Поворотна фінансова допомога згідно договору №2251214 від 25.12.2014 року», що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві від 25.12.2014 року.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.п. 135.5.5 п. 135.5 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з інших доходів, до яких, у тому числі, відноситься суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм показав, що до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті включається поворотна фінансова допомога, отримана платником податку у звітному податковому періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 152.9.1 п.152.9 ст.152 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Разом з цим, згідно із п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 301.5 ст. 301 Податкового кодексу України новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до Довідки Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №560/2.03.15, ТОВ «Перлина Агро» у 2015 році є платником єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній період (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що на кінець звітного (податкового) періоду 2014 року ТОВ «Перлина Агро» було платником податку на прибуток, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності у позивача обов'язку на подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 2014 року.

Таким чином, оскільки на кінець звітного періоду (2014 рік) позивачем суми поворотної фінансової допомоги повернуто не було, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що коригування податкового зобов'язання за рахунок сум доходу від поворотної фінансової допомоги відбулось відповідно до правил податкового законодавства, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 16.01.2016 року №0002641409 прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні.

Разом з цим, оскільки ТОВ «Перлина Агро» перебуває на обліку як платник єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників з 2015 році, колегія суддів вважає, що особливості звітування у платника виникають саме із вказаного періоду, а отже не впливають на податковий обов'язок підприємства, який регламентував вчинення відповідних дій платником за попередній звітний період.

Водночас, не спростовується вказаний висновок із наданим під час апеляційного розгляду Витягом №1415314500009 з реєстру платників податків на додану вартість.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч 4, 5 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Враховуючи необґрунтованість не подання вказаного Витягу до суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його врахування як доказ на підтвердження правомірності вимог апелянта.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Агро» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 13.08.2018 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко