Постанова № 75831815, 13.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 152/1924/17

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

13 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (головуючий суддя Томчук А.В., повний текст рішення суду складено 25.04.2018 року) у справі №152/1924/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання відмови та бездіяльності неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просив:

- визнати протиправною та необґрунтованою відмову та бездіяльність начальника Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області Мельника О.Г., викладену у листі №70-Д від 22.11.2017 року "Щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання" та такою, що дискримінує позивача за професійною та соціальною ознаками;

- зобов'язати Шаргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок призначеного та такого, що виплачується, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №04-36/2960 від 13.11.2017 року ТУ ДСА України та врахуванням у ній матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу судді, працюючого на відповідній посаді, яка виплачується йому при наданні щорічної відпустки, починаючи з 1 лютого 2017 року по даний час.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про помилковість та протиправність позиції відповідача щодо відсутності матеріальної допомоги на оздоровлення у складі суддівської винагороди, що стала підставою для відмови в перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року позовну заяву в частині вимоги щодо дискримінації ОСОБА_2 за професійною та соціальною ознакою залишено без розгляду.

Залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про порушення судом першої інстанції принципу верховенства права, застосування норм матеріального права, які не підлягають до застосування в ході розгляду даної справи та відсутність повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Окрім того, позивач посилається на необґрунтоване неврахування судом першої інстанції позиції Верховного Суду по справі 686/118/17 (постанова від 27.02.2018).

14 червня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказував на безпідставність обгрунтування позивачем власних доводів і вимог положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" оскільки зазначені норми регулюють порядок обрахування заробітної плати для призначення пенсії відповідно до положень вказаного нормативного акту, в той час як позивачу призначено довічне грошове утримання судді згідно положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів", яким чітко визначено склад суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, і до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення. Крім того, відповідач зазначив про неможливість врахування постанови Верховного Суду від 27.02.2018 по справі 686/118/17, оскільки у даній справі не досліджувалось питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

Відзиву на апеляційну скаргу позивача від третьої особи не надходило.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_2 є професійним суддею у відставці, перебуває на обліку в Шаргородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області з 22.12.2010 року та отримує довічне грошове утримання судді у відставці згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в розмірі 90% від заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді.

Згідно розпорядження Шаргородського об'єднаного УПФУ №145762 від 10.02.2017 року здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його підвищення, як учаснику бойових дій.

14.11.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням при цьому сум матеріальної допомоги на оздоровлення судді при наданні щорічної відпустки на підставі довідки ТУ ДСА України №04-36/2960 від 13.11.2017 року.

Листом №70-Д від 22.11.2017 року відповідач повідомив позивача про відсутність законних підстав для проведення вказаного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки №04-36/2960 від 13.11.2017 року в призмі положень п.2 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими матеріальна допомога до суддівської винагороди не віднесена.

Вважаючи зазначене рішення та бездіяльність відповідача протиправними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до спеціального закону, яким регулюється питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення, то дії відповідача щодо неврахування матеріальної допомоги при обчисленні щомісячного грошового утримання суддів у відставці є правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці є Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до п. 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто, вказаним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

В даному випадку, судова колегія, в розрізі наведених норм звертає увагу, що законодавством, чинним станом, як на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і на час його звернення до відповідача з заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та, відповідно, щомісячного довічного грошового утримання судді.

Посилання апелянта на положення статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування вказаної норми можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Крім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року № 21-430а11, 6 листопада 2013 року 21-350а13, 14 травня 2013 року №21-97а13, 28 травня 2013 року №21-125а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, тому що, в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, де спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи встановлені обставини у справі та наведені норми чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог позивача та здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно правомірності відмови відповідача у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, у зв'язку із тим, що матеріальна допомога не належить до суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 по справі 738/1343/17.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.02.2018 року №686/118/17, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що у вказаних справах Судом не досліджувалось питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, а відтак вказані судові рішення не можуть застосуватися судом до спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи, що ні судом першої інстанції, ні колегією суддів в ході апеляційного перегляду справи, не встановлено порушення прав позивача при прийнятті оскаржуваної відмови, то вказані обставини є достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права. Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 серпня 2018 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.