Рішення № 75831694, 03.08.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

03.08.2018 Єдиний унікальний номер 205/3024/18

Єдиний унікальний номер № 205/3024/18

Провадження № 2/205/2013/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Сахончик Я.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Служба термінового кредитування» 07.05.2018 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що позивач на підставі кредитного договору № 131120-160300 від 20.11.2013 року надав відповідачу кредит у розмірі 300,00 грн. строком до 03.12.2013 року, а відповідач зобов’язався кошти прийняти, належним чином їх використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором. Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 17.04.2017 року склав 11739,62 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 11739,62 грн. та судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2018 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 31.07.2018 року надав до суду відзив, в якому просив застосувати до позовних вимог з приводу стягнення пені позовну давність в 1 рік та враховуючи скрутне матеріальне положення відповідача, зменшити розмір неустойки, яка значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 20.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 131120-160300, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 300,00 грн. строком до 03.12.2013 року (а.с. 5-6).

Відповідно до п. 3.3. Договору позичальник зобов’язується повернути кредит у розмірі, вказаному у п. 1.2. даного договору, а також сплатити проценти у розмірі 84,00 грн., нараховані за період починаючи з дати видачі кредиту і закінчуючи датою повернення кредиту, разом – 384,00 грн.

Згідно п. 6.2. Договору за порушення строків повернення кредиту сплачувати кредитодавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку 2 відсотки від суми кредиту за кожен день прострочення платежу за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 17.04.2018 року відповідно до розрахунку виникла заборгованість у розмірі 11739,62 грн., з яких: 300,00 грн. – тіло кредиту; 84,00 грн. – відсотки; 9576,00 грн. – пеня (а.с. 9-36).

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У п. 9.2 кредитного договору сторони домовились про договірну позовну давність – 10 років.

З урахуванням того, що сторонами у кредитному договорі позовну давність збільшено до 10 років, то у суду відсутні підстави для застосування до вимог про стягнення пені спеціальної позовної давності, передбаченої ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14, від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15 та від 18.05.2016 року у справі 6-474цс16.

За даним кредитним договором розмір збитків становить 384,00 грн. (300,00 грн. (тіло кредиту) + 84,00 грн. (відсотки) = 384,00 грн.), а сума пені, яку просить стягнути позивач з відповідача, становить 9576,00 грн., що значно перевищує розмір збитків, у зв’язку з чим суд, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, вважає за можливе зменшити розмір пені з 9576,00 грн. до 1800,00 грн.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки свої договірні зобов’язання ОСОБА_1 за кредитним договором не виконав, та суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 2184,00 грн., з яких: 300,00 грн. – тіло кредиту; 84,00 грн. – відсотки; 1800,00 грн. – пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 327,80 грн. (2184,00 грн. х 1762,00 грн. : 11739,62 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 258-259, 267, 525-526, 530, 549, 551, 599, 610, 612, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 4-5, 12-13, 19, 82, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 274, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» (код ЄДРПОУ: 38415356, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. УкраїниАДРЕСА_1) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» (код ЄДРПОУ: 38415356, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. УкраїниАДРЕСА_1) заборгованість за кредитним договором № 131120-160300 від 20.11.2013 року станом на 17.04.2018 року у розмірі 2184,00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят чотири гривні), з яких: 300,00 грн. – тіло кредиту; 84,00 грн. – відсотки; 1800,00 грн. – пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» (код ЄДРПОУ: 38415356, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. УкраїниАДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 327,80 грн. (триста двадцять сім гривень 80 копійок).

В іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09 серпня 2018 року.

Суддя Н.В. Басова