Ухвала суду № 75831460, 10.08.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6533/17

1-кп/264/180/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2018 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Одуденка А.В., захисників Юдіна А.Ю., Хмаріної О.В., обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4, та питання доцільності продовження строку відсторонення від займаної посади й строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_3 під час обрання запобіжного заходу,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 які обвинувачуються у скоєнні злочину передбаченого ч.4 ст.368-4 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4, а також доцільності продовження строку відсторонення від займаної посади й строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_3 під час обрання запобіжного заходу. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що за наявності ризиків, які на теперішній момент не відпали та не змінились, обвинувачений ОСОБА_4, який раніше вже допускав порушення застосованих відносно нього умов запобіжних заходів, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину може переховуватись від суду. Тому, з урахуванням обставин щодо стану здоров'я, просив обрати обвинуваченому домашній арешт. Також прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених під час обрання запобіжного заходу на два місяці, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу не змінились та не зменшились. Крім того, відносно обвинуваченої ОСОБА_3 зазначив, що перебування останньої на посаді лікаря судово-медичного експерта КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ» сприяло вчиненню нею тяжкого кримінального правопорушення, а її корисливі мотиви дають підстави вважати, що перебуваючи на посаді вона продовжить злочинну діяльність, може впливати на свідків, які на теперішній момент не допитані в судовому засіданні, посилався на наявність скарг та негативну професійну характеристику.

Обвинувачена ОСОБА_3 та захисник Юдін А.Ю. заперечували проти задоволення заявлених прокурором вимог та заявили клопотання про скасування відсторонення від посади ОСОБА_3 Захисник звернув увагу на те, що сторона обвинувачення порушуючи презумпцію невинуватості, вказує дії обвинувачених як вже доведений факт, що є протизаконним та недопустимим. Також зазначив, що по кримінальному провадженню проведено судове слідство, досліджені письмові та речові докази, відеозаписи, допитані головні свідки по справі, в той час як стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що на теперішній момент продовжують існувати підстави для відсторонення ОСОБА_3 від посади. Просив врахувати, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, вихованням якої займається одна, а робота лікаря-експерта є єдиним джерелом прибутку. Отже відсторонення від посади вже протягом року ставить останню у скрутне матеріальне становище. Крім того, остання жодного разу не порушувала покладені на неї обов'язки, в зв'язку з чим вважав, що відсутні підстави для продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену під час обрання запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Хмаріна О.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, а існування вказаних прокурором ризиків недоведеними, оскільки не підтверджені жодним документом чи доказом.

Суд, вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши письмові матеріали, приходить до наступного.

Встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполь Донецької області від 29.08.2017 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням розміру застави в сумі 84200грн. Після внесення застави ОСОБА_4 вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням на нього відповідних обов'язків прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, строк дії яких неодноразово продовжувався за ухвалами суду.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 20.04.2018 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14.06.2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 21-00 години до 07-00 години наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії домашнього арешту та обов'язків покладених судом діють строком до 12.08.2018 року.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Частина 5 ст.194 КПК України передбачає що суд, застосовуючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, зокрема, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.

При вирішенні клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, відсутність судимостей, наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, постійного міста проживання, вік та стан здоров'я. Разом з тим, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у вчиненні злочину та поведінку ОСОБА_4, який допускав порушення покладених на нього судом обов'язків, в зв'язку з чим приходить до висновку задовольнити клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні ОСОБА_4 у певний період доби без дозволу суду залишати житло, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, що забезпечить його належну поведінку та можливості отримувати необхідне лікування в спеціальних установах охорони здоров'я.

При вирішенні питання продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_3 під час обрання запобіжного заходу у вигляді застави, суд, враховуючи вимоги ст.ст.181,194,199, вважає за необхідне продовжити дію покладених на обвинувачену обов'язків, зважаючи на те, що на теперішній час, ризики передбачені ст.177 КПК України, не відпали і відповідні обов'язки забезпечать належну поведінку обвинуваченої під час розгляду справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 04.09.2017 року ОСОБА_3 відсторонено від посади лікаря судово-медичного експерта КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ», строк дії якого було продовжено ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя до 12.08.2018 року.

Згідно ст.131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За вимогами ч.1 ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Стаття 43 Конституції України передбачає, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, в тому числі і відсторонення від подаси під час кримінального провадження, повинно здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.157 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного або обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слід зазначити, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, з метою запобігання вищевказаним ризикам передбачає доведення в сукупності фактів, які свідчать про існування таких ризиків та наявність у обвинуваченого можливості здійснення протиправних дій шляхом використання займаної посади.

При прийнятті рішення про відсторонення обвинуваченої особи від займаної посади судом повинні належним чином досліджуватись мотиви, наведені в клопотанні, правова підстава, а також оцінюватись ефективність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження поряд із наслідками такого застосування для інших осіб.

Частиною 3 ст.158 КПК України визначено, що відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Так, згідно клопотання прокурора Горло О.Ф. обвинувачується у вчиненні умисного корупційного злочину та, перебуваючи на посаді лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи і маючи доступ до документів, пов'язаних із їх службовою діяльністю, може негативно впливати на хід судового розгляду у кримінальному провадженні, а також, використовуючи свої службові повноваження, може впливати на свідків, які на теперішній час не допитані судом, чим перешкоджатиме встановленню істини.

Однак, будь-яких доказів на користь існування зазначених вище ризиків, як вважає суд, стороною обвинувачення не надано.

По кримінальному провадженню допитані де які свідки, досліджені письмові та речові докази, відеозаписи, які зібрані стороною обвинувачення під час досудового слідства та надані суду в тому обсязі, якому прокурор вважав за потрібне для доведеності вини обвинувачених.

Суд вважає, що на теперішній момент, ризики на які посилається прокурор, можуть бути задоволені за рахунок покладення на обвинувачену обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а не шляхом продовження відсторонення від займаної посади.

Крім того, суд вважає необхідним, врахувати обставини, які характеризують ОСОБА_3, зокрема наявність на утриманні останньої неповнолітньої дитини, вихованням якої вона займається одна, характеристики за місцем проживання та роботи.

Надані прокурором на підтвердження клопотання виробнича характеристика та інформаційний лист спростовуються поясненнями допитаних як свідків в ході судового слідства, безпосередніх керівників КЗОЗ "Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи", які об'єктивних фактів характеризуючих ОСОБА_3 як непрофесійного працівника не навели.

Фактів, що обвинувачена ОСОБА_3 впливала чи намагалась впливати на свідків обвинувачення прокурором також не наведено, більш того, суд не може залишити поза увагою неодноразову неявку в судове засідання свідків обвинувачення та відсутність будь-яких заходів зі сторони прокурора для їх допиту, що призводить до затягування судового розгляду та безпідставній тяганині у справі.

Ситуацію, що склалася по справі, суд розглядає через призму вищевикладених принципів кримінального судочинства презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини і підкреслює, що обов'язок довести правомірність будь-якого обмеження щодо особи, в тому числі і відсторонення від посади, покладено на сторону обвинувачення. Уразі неспроможності останньої це зробити ці заходи повинні бути скасовані як такі, що є необґрунтованими.

Отже, даючи оцінку наведеним прокурором обставинам щодо доцільності продовження відсторонення ОСОБА_3 від займаної посади, у суду виникає об'єктивний сумнів, котрий не будучи розвіяним стороною обвинувачення, може бути розтлумачений виключно на користь ОСОБА_3, як того вимагає стаття 62 Конституції України.

Керуючись ст.ст.131, 154, 157, 158, 177, 181, 194, 199, 331 КПК України, ст.62 Конституції України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Одуденка А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 21-00 години до 07-00 години наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4, наступні обов'язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись із м.Маріуполя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними свідками по вказаному кримінальному провадженню, на 2 (два) місяці.

Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків покладених судом діють строком до 07.10.2018 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Центральному ВП м.Маріуполя ГУВП в Донецькій області.

Продовжити строк дії обов'язків, раніше покладених на обвинувачену ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, при обранні запобіжного заходу, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, на 2 (два) місяці - до 07.10.2018 року.

В задоволенні клопотання прокурора Одуденка А.В. про продовження строку відсторонення від займаної посади обвинуваченої ОСОБА_3, відмовити.

Скасувати захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368-4 КК України у виді відсторонення від посади лікаря судово-медичного експерта КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ».

Копію ухвали направити до КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. В. Пустовойт