Постанова № 75831312, 07.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/8785/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівського державного університету фізичної культури на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Львівського державного університету фізичної культури до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним і скасування рішення,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Сакалош В.М.,

час ухвалення рішення: 11:36:47,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 01.08.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

Львівський державний університет фізичної культури звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просив суд визнати нечинним та скасувати рішення виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №106 від 11 травня 2017 року на загальну суму 2088,51 грн. у повному обсязі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Постанова мотивована тим, що у випадку спірних правовідносин листки непрацездатності не мали видаватись, а оскільки вони були видані, то комісія з соціального страхування керуючись Положенням № 25 та ст.31 Закону України № 1105 повинна була прийняти рішення про відмову в їх оплаті.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що фактичною підставою для прийняття відповідачем рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності служив акт № 109 від 26.04.2017 року Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про наявність порушення з боку Позивача вимог ч.І ст.31 Закону України від 23.09.1999 року № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями, внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 року № 77 V III), зокрема виявлено порушення порядку використання страхових коштів Фонду при виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років та підлягає поверненню неправомірно витрачена сума страхових коштів - 1392, 34 (одна тисяча триста дев'яносто дві гривні 34 коп.). Звертає увагу на те, що працівниця ОСОБА_2 з 03.10.2016 року по 12.10.2016 року перебувала по догляду за хворою старшою дитиною (віком 5 років) - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується виданим листком непрацездатності серії АГС № 252639.Працівниця ОСОБА_4 з 13.09.2016 року по 16.09.2016 року, також перебувала по догляду за хворою старшою дитиною (віком 8 років) - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується виданим листком непрацездатності серії АГС № 459953.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, працівниця ОСОБА_2 в період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працювала на 0,75 ставки старшого викладача на умовах неповного робочого часу (наказ від 29.08.2016р. №255-вк) з 01 вересня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Під час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку подала листок непрацездатності №252639 з 03.10.2016р. по 12.10.2016р. по догляду за хворою дитиною, який був оплачений за рахунок коштів Фонду.

Працівниця ОСОБА_4 в період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працювала на 0,75 ставки викладача на умовах неповного робочого часу (наказ від 29.08.2016р. №255-вк) з 01 вересня 2016року по 08 квітня 2017 року. Під час відпустки по догляду за дитиною подала листок непрацездатності №459953 з 13 вересня 2016 року по 16 вересня 2016 року по догляду за хворою дитиною, який був оплачений за рахунок коштів Фонду.

Позаплановою перевіркою по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у позивача було виявлено порушення ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ. А саме виявлено оплату листків непрацездатності, виданих з порушенням встановленого порядку їх видачі в період перебування працівників позивача у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 26.04.2017 р. № 109 (далі - Акт № 109). 04 травня 2017 року позивач звернувся до виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду із запереченнями до Акту № 109.

За результатами розгляду заперечення до Акту № 109 виконавча дирекція Фонду 11.05.2017 р. надала письмову відповідь, згідно якої відмовила в задоволенні даного заперечення.

На підставі Акту № 109 відповідачем 11.05.2017 року прийнято рішення № 106 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» (далі - рішення № 106), згідно якого неправомірно витрачена позивачем сума страхових коштів склала 1392 грн. 34 коп. та відповідно до п.5 ч.1 ст. 10 та ч.6 ст. 15 Закону України № 1105, накладено штраф за порушення порядку використання страхових коштів в сумі 696 грн. 17 коп. Загальна сума фінансових санкцій склала 2088 грн. 51 коп.

Рішення № 106 було оскаржено позивачем 19.05.2017 року до Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За результатами розгляду даної скарги позивачу було відмовлено в її задоволенні.

Не погоджуючись з рішенням №106 позивач 04.07.2017 року звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання нечинним та скасування вищевказаного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно з ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до п.1.5 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 29, рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - обов'язковий для виконання письмовий документ за підписом керівника органу Фонду (його заступника), підготовлений на підставі акта перевірки та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.п.2.1, 2.3 Інструкції № 29 посадовими особами органів Фонду здійснюються планові та позапланові перевірки за місцезнаходженням страхувальника або в приміщенні органу Фонду за пропозицією страхувальника та за умови надання ним всіх необхідних документів для проведення перевірки.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

У відповідності до пп. б п.3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року N 455, листок непрацездатності для догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до трьох років не видається.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.

Згідно з п.1.6. Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008р. № 25, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства підзвітна роботодавцю та представнику застрахованих осіб, а її робота в установленому порядку підлягає перевірці органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд).

Відповідно до п.2.2. Положення № 25 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

З аналізу наведених норм слідує, що в даному випадку листки непрацездатності не мали видаватись, а оскільки вони були видані, то комісія з соціального страхування керуючись Положенням № 25 та ст.31 Закону України № 1105 повинна була прийняти рішення про відмову в їх оплаті.

Разом з тим, суд погоджується з зауваженням відповідача про те, що мова йде не про допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка до 01.07.2014р. була передбачена Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811, а про відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вид якої на даний час визначений ст.ст.4, 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення відповідача №106 від 11 травня 2017 року прийнято правомірно та немає правових підстав для його скасування, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівського державного університету фізичної культури залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 813/2429/17 за адміністративним позовом Львівського державного університету фізичної культури до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним і скасування рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Н. В. Ільчишин Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 13.08.2018 р.