Постанова № 75831176, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/849/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Петрика І.Й.

за участю секретаря с/з: Григорук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України №203 від 22.01.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділку поліції ГУНП» в частині притягнення інспектора СРПП №2 лейтенанта поліції ОСОБА_3 до такої дисциплінарної відповідальності як попередження про неповну посадову відповідність.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції України в Черкаській області №203 від 22.01.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділку поліції ГУНП» в частині притягнення інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_3 до такої дисциплінарної відповідальності як попередження про неповну посадову відповідність.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором СРПП №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3 встановлено, що 31.12.2017 близько 13.00 год. до чергової частини Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП надійшло повідомлення від фельдшера швидкої медичної допомоги Чорнобаївської центральної районної лікарні ОСОБА_4 про те, що цього ж дня в с. Малі Канівці сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої перекинувся автомобіль та один із пасажирів веде себе неадекватно.

На місце події на службовому автомобілі ВАЗ-2107 було направлено наряд поліції у складі: інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3, інспекторів сектору реагування патрульної поліції №4 капітана поліції ОСОБА_5, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 старшого сержанта поліції ОСОБА_7

На місці події було встановлено, що водій автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_8 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись по вул. Центральній в с. Малі Канівці не впорався з керування та допустив перекидання вищевказаного автомобіля.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та старший сержант поліції ОСОБА_7 почали здійснювати оформлення ДТП. В цей же час ОСОБА_8 безпідставно почав поводити себе неадекватно, агресивно та намагався вчинити бійку з лейтенантом поліції ОСОБА_3

Враховуючи таку поведінку ОСОБА_8 а також те, що останній своїми діями може завдати шкоду собі та оточуючим, позивачем відносно ОСОБА_8 було застосовано спеціальні прийоми рукопашного бою та спеціальні засоби кайданки з фіксацією рук ззаду, після чого позивач посадив правопорушника на заднє сидіння службового автомобіля.

Проте з метою попередження пошкодження службового автомобіля позивач вивів ОСОБА_8 на вулицю, де останній продовжуючи вести себе агресивно намагався ногами вдарити лейтенанта поліції ОСОБА_3

Враховуючи те, що ОСОБА_8 своїми небезпечними діями може завдати тілесних ушкоджень позивачу, останній застосував відносно правопорушника спеціальні прийоми боротьби поклавши його на землю з утриманням в положенні лежачи.

В подальшому до позивача підбігла пасажирка автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_9 (дружина ОСОБА_8.) та почала перешкоджати позивачу.

Капітан поліції ОСОБА_5 прийшов на допомогу позивачу та почав утримувати ОСОБА_9 за комір її куртки, проте остання раптово наблизилась до позивача схопила його за однострій та намагалася взяти зброю. В свою чергу капітан поліції ОСОБА_5 тримав ОСОБА_9 за комір куртки та намагався відтягти її від лейтенанта поліції ОСОБА_3, через деякий час ОСОБА_9 заспокоїлась та підвилась на ноги.

Позивач в свою чергу продовжував утримувати ОСОБА_8 на землі.

В подальшому ОСОБА_9 раптово підбігла до позивача, схопила його за ліву руку та різко потягнула її на себе, в результаті чого позивач відчув різкий біль у плечі.

Цього ж дня, позивач звернувся до Чорнобаївської центральної районної лікарні, де йому було встановлено діагноз: закритий вивих лівого плечового суглобу, про що свідчить довідка від 31.12.2017 №1586 Чорнобаївської Центральної районної лікарні.

03.01.2018 наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області було призначено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором СРПП №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_3

За результатами перевірки було винесено спірний наказ №203 від 22.01.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП», яким, зокрема, за порушення вимог ст. 45 Закону України «Про національну поліцію, ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та п.3.1.1 розділу ІІІ Інструкції з реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 №940, що виразилась у не професійних діях, не застосуванні відносно правопорушника заходів примусу, а також нехтування мірами особистої безпеки, що призвело до травмування і за порушення вимог ст. 1 та 7 Дисциплінарного статуту ОВС, враховуючи наявне дисциплінарне стягнення, сувора догана оголошена наказом ГУНП від 04.04.2017 №975, інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідність.

Не погоджуючись з вищевказаним наказом в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду не встановлено правових засад в накладенні дисциплінарного стягнення в вигляді попередження про неповну посадову відповідність на позивача з підстав не професійності шляхом не застосування заходів примусу чи нехтування мірами особистої небезпеки, що призвели до травмування останнього, оскільки позивач застосував передбачені законом заходи фізичного впливу та спеціальні заходи до ОСОБА_8, та під час застосування фізичного впливу до ОСОБА_8 він не мав можливості одночасно застосовувати заходи фізичного впливу чи спеціальні засоби спрямовані на припинення протиправності дій ОСОБА_9 та контролювати останню. В свою чергу дії ОСОБА_5 дозволили ОСОБА_9 завдати тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху лівого плечового суглобу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу вимог ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (с. 19 Закону № 580-VIII).

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 р. №901-VIII, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту визначає, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Вимогами ст. 7 вищевказаного Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за №541/23073 (далі - Інструкція).

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (п. 5.4. Інструкції).

Положеннями п. 8.3 Інструкції встановлено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Поряд з цим, проаналізувавши наведені вище норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, варто зазначити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. А такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Водночас при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість таких, обставини, за яких вони вчинені, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Як свідчать матеріали даної справи, за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_3, на підставі Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України було призначено службове розслідування та за наслідками останнього відповідачем винесено оскаржуваний наказ №203 від 22.01.2018.

Підставою накладення дисциплінарного стягнення на позивача стало порушення ним вимог ст. 45 Закону України «Про національну поліцію», ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та п. 3.1.1 розділу ІІІ Інструкції з реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші надзвичайні ситуації та інші події, затвердженого наказом МВС України від 22.10.2012 №940 та порушення вимог ст. 1,7 Дисциплінарного статуту ОВС.

Водночас, як уже зазначалося, по прибуттю на місце події інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 капітана поліції ОСОБА_5, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 старшого сержанта поліції ОСОБА_7, ними було встановлено учасників дорожньо-транспортної пригоди, які в свою чергу знаходились в стані алкогольного сп'яніння, висловлювались нецензурною лайкою, не реагували на зауваження оточуючих. У зв'язку з цим, позивач попередив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що у разі не припинення останніми протиправної поведінки до них будуть застосовуватися поліцейські заходи примусу.

Після попередження про застосування заходів примусу, які позивач подавав голосом, ОСОБА_8 не припинив свою протиправну поведінку, тому на підставі ст. 42, 43 Закону України «Про Національну поліцію» позивачем було застосовано фізичну силу та спеціальні засоби, а саме газ сльозогінної дії Терен 4М та металеві кайданки. Після цього, ОСОБА_8 посадили до службового автомобіля, проте останній не припинив свої протиправні дії та почав бити ногами по дверцятах службового автомобіля. З метою зменшення можливих збитків та пошкодження службового автомобіля ОСОБА_8, позивач разом з напарником вивели його на вулицю та поклали на змелю. Оскільки ОСОБА_8 продовжував протиправну поведінку, а саме почав бити ногам по ногах позивача, останній з метою унеможливлення спричинення тілесних ушкоджень стороннім особам та собі застосував захід фізичного випливу, а саме сів зверху на нього.

Під час утримання позивачем ОСОБА_8 на землі, до останнього підбігла ОСОБА_9 та почала тягти позивача за ліву руку з метою відтягти його від ОСОБА_8 Інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_5 двічі припиняв дії ОСОБА_9 шляхом застосування фізичної сили. В подальшому після того як ОСОБА_9 припинила свої дії, ОСОБА_5 відійшов від неї, після цього ОСОБА_9 вирвалась та підбігла до позивача, що утримував ОСОБА_8 та потягла за ліву руку і покрутила її, після цього позивач відчув різкий біль у плечовому суглобі. В подальшому ОСОБА_3 поїхав до Чорнобильської районної лікарні.

Отже, як свідчать матеріали даної справи, інспектор сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_3 прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до пп. 3.1.1. п. 3 розділу ІІІ «Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події» попередив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про застосування спеціальних заходів примусу у випадку не припинення протиправних дій. Оскільки ОСОБА_8 не було припинено протиправні дії, позивачем на підставі ст. 42, 44, 45 Закону №580 VIII були застосовані заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, а в подальшому поклавши правопорушника на землю утримував останнього в положенні лежачи. Зупиненням протиправних дій ОСОБА_9 займався капітан поліції ОСОБА_5, що виразились лише триманням ОСОБА_9 за комір куртки, що в свою чергу дозволило ОСОБА_9 завдати травму позивачу.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду даної справи не було встановлено правових засад в накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність на позивача з підстав не професійності шляхом не застосування заходів примусу чи нехтування мірами особистої небезпеки, що призвели до травмування останнього, оскільки позивач застосував передбачені законом заходи фізичного впливу та спеціальні заходи до ОСОБА_8, та під час застосування фізичного впливу до ОСОБА_8 не мав можливості застосовувати заходи фізичного впливу чи спеціальні засоби спрямовані на припинення протиправності дій ОСОБА_9, а також контролювати останню. В свою чергу дії ОСОБА_5 дозволили ОСОБА_9 завдати тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху лівого плечового суглобу.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Ісаєнко Ю.А.

Суддя Петрик І.Й.

Повний текст постанови виготовлено - 10.08.2018р.